Сенсаційна перемога над Сереною Вільямс, а також фінали в Нью-Хейвені та Чжухаї залишилися в минулому сезоні. Тепер же українка перетворилася в “топового” бійця, додавши в стабільності. Як полюбляють говорити тенісистки, вона показує той рівень гри, при якому можна перемогти навіть не в свій найкращий день.

Так сталося і на престижному турнірі в Римі, який в жіночому турі вважається головним випробуванням перед “Ролан Гарросом”. Світоліна почала свою боротьбу в змаганнях непростою перемогою над Алізе Корне. Перший сет вийшов рівним, але під кінець француженка не витримала тиску. У другій партії Світоліні довелося провести тай-брейк, який завершився на її користь з рахунком 13:11. Очевидно, саме цей матч дозволив українці відчути ігровий тонус. У наступному раунді Еліна віддала першу партію Моне Бартель, але потім взяла 12 геймів поспіль.

У чвертьфіналі були вже сильніші суперниці. Першою була Кароліна Плішкова, яка виграла п’ять попередніх зустрічей проти харків’янки. Чешка жахливо розпочала поєдинок, проваливши стартову партію, але в другій ледь не перехопила ініціативу. Світоліна не дозволила суперниці закрити сет і добралася до тай-брейка, де знову зазнала труднощів, проте перемогла – 11:9.

У суботньому півфіналі Еліна грала з минулорічною переможницею “Гарроса” іспанкою Гарбінє Мугуруса. Із самого початку зустрічі суперниці нервували, причому більше помилок робила Мугуруса. Якщо Еліна пункти на подачах брала більш-менш впевнено, то Гарбінє на своїх м’ячах виглядала розгублено. У четвертому геймі Світоліна записала на свій рахунок перший у матчі брейк – 3:1. У п’ятому геймі Гарбінє Мугуруса мала всі шанси відігратися. На подачі Еліни вона мала два брейк-пойнта, але обидва рази українка відновлювала рівновагу, поки й зовсім не захистила подачу – 4:1. А потім сталося несподіване – Гарбінє Мугуруса, відчувши біль у шиї, вирішила припинити боротьбу. І Світоліна записала в свій актив п’яту в сезоні перемогу над суперницею з першої десятки світового рейтингу. До того ж це була 30-та в сезоні перемога, яка дозволила одно­осібно очолити цьогорічну чемпіонську гонку.

А у фіналі турніру на українку очікувала румунка Сімона Халеп, яка приїхала в Рим у статусі чемпіонки Мадрида. У першому колі вона обіграла Лауру Зігемунд, взявши у німкені реванш за поразку в півфіналі Штутгарта. Далі уродженка Констанци в трьох сетах переграла росіянку Анастасію Павлюченкову, а потім впевнено пройшла Анетт Контавейт і Кікі Бертенс.

Саме Халеп, була фавориткою фіналу і румунка підтвердила свій статус, взявши перший сет, але від початку другої партії Світоліна діяла значно активніше, почала ламати суперниці гру. Халеп програвала, але не здавалася і двічі відігравала брейк. І все ж, за рахунку 5:5 Еліна віддала лише два розіграші, добивши суперницю наприкінці сету. Вирішальну партію можна було не проводити – українка явно знайшла свою гру, а ось Халеп турбували як ігрові проблеми, так і пошкодження ноги, отримане в середині матчу. У третьому сеті Сімони вистачило лише на гейм престижу.

Таким чином, обігравши трьох суперниць із топ-10, Світоліна завоювала четвертий трофей у сезоні, два з яких – на турнірах Premier 5. Як зізнається Еліна, в Дубаї їй довелося складніше, так як вона відчувала тиск через можливість вийти на 10-й рядок рейтингу. А ось у Римі, де вистачало конкуренток, Еліна відчувала себе комфортніше, проводила матчі без явних спадів. Як винагорода – лідерство в чемпіонській гонці та найвищий в історії українського жіночого тенісу шостий рядок рейтингу WTA.

Цього року Світоліна виграла 31 матч при шести поразках, що є найкращим показником в Турі. На грунті цифри також вражають – 11 виграшів у 13-ти зустрічах. Серед “топів” лише Плішковій в Брісбені і Гарбінє Мугуруса в Індіан-Велссі вдалося зупинити українку. Рекордні для сезону чотири титули несуть за собою рекордну кількість призових, а класний теніс робить Світоліну однією з фавориток як в боротьбі за перемогу на “Ролан Гаррос” в найближчій перспективі, так і за лідерство в Турі в другій половині року.

І на останок хотілось би дати цитату з підсумкової прес-конференції українки, в якій вона висловила своє ставлення до України: “Сподіваюся, одного разу я буду в одному ряді з такими ж спортсменами, як боксери брати Клички для України. Зараз я ще дуже далека від цього, хоча б тому, що один з них є мером Києва. Він у всіх на виду і чує багато критики на свою адресу, не думаю, що я хотіла б піти тим самим шляхом (сміється). Це завжди особливий момент, коли я зустрічаю українців, які щось зробили для своєї країни. Багато спортсменів з України змінюють громадянство і виступають за Росію, Казахстан, за інші країни, тому що не хочуть переживати труднощі, у них немає грошей або з інших причин. Тому я дуже пишаюся тими спортсменами, які продовжують представляти Україну, оскільки я знаю, через що вони проходять, і що у них немає можливостей тренуватися в хороших умовах. Для мене багато значить, що я одна з таких спортсменок. Пишаюся, що я українка, пишаюся, що виступаю за свою країну”.