Трохи більше як три роки лишилося до часу, коли на польські та українські футбольні арени в рамках Євро-2012 вийдуть найсильніші збірні Старого світу. До середини 2011 року господарі турніру відкриють шість стадіонів, які відповідатимуть стандартам УЄФА. Інформаційний центр "Євро-2012-Україна" зробив порівняльний аналіз їхнього будівництва.

Український позитив, польський креатив

"Дніпро-Арена". Дніпропетровськ.

Загальна кількість місць - 31 003 (292 - VIP-ложа, 219 - прес-ложа).

Відкриття - 14 вересня 2008 року.

"Донбас-Арена". Донецьк.

Загальна кількість місць - 50 000 (46 349 -звичайні, 2799 - VIP, 230 - для інвалідів та 150 для супроводжувальних осіб).

Відкриття - 8 серпня 2009 року.

Першим стадіоном до Євро-2012, який було здано в експлуатацію, стала українська "Дніпро-Арена". Щоправда, УЄФА зобов'язав дніпропетровців дообладнати футбольну споруду додатковими трьома тисячами місць. Адже замість задекларованої 31-ої тисячі сидінь на "Дніпро-Арені" фактично є 28500. А це не відповідає стандартам УЄФА, згідно з якими стадіон чемпіонату повинен уміщати на своїх трибунах понад тридцять тисяч уболівальників. Нині дніпропетровський стадіон приймає матчі "Дніпра" в чемпіонаті України, а в листопаді 2008 року пройшов "випробування" товариським поєдинком збірних України та Норвегії.

На стадії завершення будівництва донецький спорткомплекс. "Донбас-Арена" - перший стадіон класу "Еліт" Східної Європи. Головна особливість арени - її овальна форма і скляний фасад. Внутрішній дизайн розроблений таким чином, щоб люди сиділи в одній чаші, а не на чотирьох різних трибунах.

"Міський стадіон" (робоча назва). Познань.

Загальна кількість місць - 41 000.

Відкриття - кінець 2010-го - початок 2011 року.

"Міський стадіон" (робоча назва). Вроцлав.

Загальна кількість місць - 44 000.

Відкриття - кінець 2010 року.

А от польським стадіонам потрібно щонайменше рік, аби почати обслуговувати футбольні матчі. Найкраща ситуація в Познані. Тамтешня влада першою з польських міст визначилася з генпідрядником розбудови свого спортивного об'єк­та. Наприкінці січня на "Міському стадіоні" розпочалося будівництво двох трибун. У ході реконструкції заплановано перекрити арену новим дахом.

Непоганих темпів підготовки до чемпіонату спочатку набрав і вроцлавський стадіон. У жовтні минулого року розпочалися земельні роботи. Але частину ділянок, на яких має розташовуватися споруда, місто ще не викупило у приватних власників. Додало проблем і те, що влада Вроцлава через скандал між двома генпідрядними компаніями аж до початку березня цього року не могла підписати угоду про будівництво стадіону з виконавцем основних робіт. Генеральним підрядником, врешті-решт, було визначено польсько-грецький консорціум "Мостосталь Варшава", який упродовж двох неповних років зобов'язався звести новий стадіон.

З проблемами,
але з рухом уперед

"Балтик-Арена" (тимчасова назва). Ґданськ.

Загальна кількість місць - 44 000.

Відкриття - кінець 2010 року.

Львів. Назви наразі немає.

 Загальна кількість місць - 33 400.

Відкриття - листопад 2010 року.

На запитання популярного польського сайта, присвяченого тематиці Євро-2012, щодо того, який із проектів стадіонів Польщі є найкращим, більшість (респондентів було 130 тисяч) відповіла: "Балтик-Арена". Гданський спорткомплекс, без сумніву, має стати однією з архітектурних окрас чемпіонату. Стадіон, який сяятиме бурштиновим кольором, за грандіозністю й красою можна порівняти лише з українською "Донбас-Ареною". Однак донецький стадіон - проект більш затратний. Стадіон у Ґданську вміщатиме 44 тисячі вболівальників, зокрема 1500 місць призначені для VIP-персон. "Бурштинова арена" працюватиме сім днів на тиждень. Для цього половину зі 17 тисяч квадратних метрів території комплексу займуть фаст-фуди, ресторани, бізнес-клуби, зали для конференцій. Решту площі віддадуть орендарям, але ґданська влада сподівається, що на ній розмістяться медичні та фітнес-центри. Нині ж це просто плани, адже на місці, де стоятиме стадіон, ведеться лише перший етап робіт. Наприкінці весни розпочнеться власне будівництво споруди, а вже навесні 2011-го сюди запросять футбольне свято.

Приблизно у ті ж терміни, що й у Ґданську, (кінець 2010 року) свій стадіон хоче завершити Львів. Роботи з будівництва спорткомплексу  суттєво відставали від запланованого графіка. Втім після тривалих переговорів щодо виконавця забудови львів'янам все ж вдалося надолужити згаяний час. Нині на стадіоні закладають фундамент південної трибуни. Найближчим часом заплановано укласти фундамент, який з'єднуватиме північну та південну трибуни зі східною.

На папері,
проте з надією

"Металіст". Харків.

Загальна кількість місць - 42 456.

Відкриття - червень 2010 (грудень 2009 року).

 "Чорноморець". Одеса.

Загальна кількість місць - 40000.

Відкриття - червень 2010 року.

Від самого початку Харків мав статус резервного міста в українській заявці. Та який солдат не мріє стати генералом? Тепер Харків демонструє чи не найвищу в країні динаміку з підготовки до європейського чемпіонату, а будівельно-ремонтні роботи на стадіоні "Металіст" ідуть значно швидше від попередньо спланованих термінів. Нині на цій арені працюють навіть у вихідні. Підрядники завершують реконструкцію підігріву футбольного поля, споруджують новий дах, реконструкція східної трибуни вже на фінальній стадії.

Переоблаштування ще одного українського "резервіста" - стадіону в Одесі розпочали з затримкою. Тривала дискусія щодо визначення альтернативного місця для проведення футбольним клубом "Чорноморець" матчів чемпіонату України стала причиною кількамісячного відставання стадіону від графіка підготовки до Євро-2012.

Міський стадіон "Вісла" імені Генріха Реймана. Краків.

Загальна кількість місць - 33 000.

Відкриття - кінець 2010 року.

"Сілезький стадіон". Хожув.

Загальна кількість місць - 52 000.

Відкриття - перша половина 2011 року.

Тривала невизначеність Вроцлава з виконавцем розбудови спортивної арени дещо послабила позиції міста як господаря поєдинків чемпіонату Європи на користь резервістів - Кракова та Хожува.

Краківський стадіон "Вісла" розпочав комплексну перебудову ще 2004-го. За два роки було здано в користування південну трибуну, створили сучасний мультимедійний павільйон. Нині ж розпочався етап робіт з будівництва західної трибуни. Плюсом для Краківського спорткомплексу є те, що роботи з його облаштування планують закінчити до 2010-го, а здати в експлуатацію до літа того ж року.

Якщо один зі стадіонів до Євро-2012 уже здано в експлуатацію, один готується до відкриття, а на решті тривають будівельні роботи, то в Хожуві ще нічого не починалося. Модернізація "Сілезького стадіону" стартуватиме аж 10 серпня цього року. До того часу відповідальні за підготовку споруди визначатимуться з генпідрядником і готуватимуть проектно-кошторисну документацію реконструкції.

Небезпечні символи

НСК "Олімпійський". Київ.

Загальна кількість місць - 69 423
(63 467 - "чисті" місця).

Відкриття - грудень 2010 року.

"Національний стадіон". Варшава.

Загальна кількість місць - 55 000.

Відкриття - середина 2011 року.

Безсумнівно, що стадіони у Варшаві та Києві мають стати брендом Євро-2012. І дуже важливо, що графіки виконання будівельних робіт на них наразі не відхиляються від погоджених з УЄФА.

Стадіон у Варшаві має запрацювати на півроку пізніше за "Олімпійський" - у середині 2011-го. Тому роботи на київській споруді, яка 2012 року прийматиме фінал європейського форуму, випереджають ті, що тривають у польській столиці. З грудня 2008 року розпочався демонтаж трибун столичного стадіону. З квітня цього року на "Олімпійському" прокладатимуть тепломережі та укладатимуть елементи конструкцій, на яких триматимуться сидіння нижнього ярусу трибун. У най­ближчі два місяці буде визначене підприємство, що виготовлятиме металоконструкції для надсучасного даху будівлі. У Варшаві завершився лише перший етап робіт - підготовка до будівництва. Саме ж спорудження об'єкта розпочнеться лише в перших числах травня. До того часу поляки мають визначитися з генпідрядником.

Постскриптум

Факт для констатації - готовність українських стадіонів до ЧЄ наразі вища, ніж у польських колег: дніпропетровський стадіон уже діє, на черзі - "Донбас-Арена", а в поляків ще не завершено жодного спорткомплексу. На фінішній прямій лише стадіон у Кракові, який планують здати в експлуатацію наприкінці цього року.

Головним і найбільш позитивним у робочому процесі є те, що кожне з міст-господарів намагається якнайточніше відпо­відати вимогам УЄФА щодо графіків виконання робіт. Україна й Польща не є конкурентами - вони роблять спільну справу.