Схоже, для “гірників” іспанські бар’єри стають непрохідними. Рік тому донеччани зупинилися за крок від фіналу Ліги Європи, поступившись дорогою “Севільї”, майбутньому володарю престижного трофея. 

“Шахтар” добре постарався у Віго і перед повторним, домашнім, матчем проти “Сельти” мав перевагу в один м’яч. Це перетворювало “гірників” у явних фаворитів протистояння, а від “кельтів” вимагало мало не чуда. Втім слово гучне, тому що одним без відповіді голом іспанці вже могли продовжити своє перебування в Лізі Європи як мінімум на півгодини Тим більше, “небесні” приїхали до Харкова в прекрасному настрої після великої перемоги над “Осасуною”  з рахунком 3:0. Однак “Шахтар”, який поки виступав тільки на зарубіжному фронті і очікував відновлення українського чемпіонату, виглядав більш імовірним учасником топ-16. Проте аргументів для загальної перемоги у “кельтів” знайшлося значно більше. Не дарма, мабуть, Паулу Фонсека закликав прихильників “Шахтаря” і своїх гравців забути зустріч тижневої давності. Мовляв, у Харкові буде абсолютно інша гра і перевага в один м’яч – це мізер, і не дає права на спокійне, розмірене життя. Та й суперник буде битися до останнього, не здасться, поки не прозвучить фінальний свисток. Тож його підопічні мусять показати все, на що здатні.

Але свого кращого рівня “гірники”, як не дивно, не показали, а оптимісти, які вже бачили команду Паулу Фонсеки в 1/8 фіналу Ліги Європи, виявилися осоромленими. Занадто рано донеччани повірили в загальну перемогу, вважаючи, що оформлення виходу на наступну стадію  – питання практично вирішене, можна сказати – лише справа часу, якихось 90 хвилин. 

Харків, який відверто скучив за єврокубковим футболом, забезпечив непогану підтримку на трибунах, проте іспанці приїхали на Україну за перемогою і з перших же хвилин шукали шляхи її здобуття. Для створення небезпечного моменту їм вистачило всього п’ять цих самих хвилин. Яго Аспас, якого здавалося вже нейтралізував Ракицький, таки примудрився виконати дуже цікавий удар. М’яч, оминувши захисника, зробив широку дугу і мало не впав у ліву “дев’ятку” воріт П’ятова. 

“Шахтар” тут же зреагував на виниклу гостроту і перехопив ініціативу. У наступні миті вже господарі були близькі до взяття воріт, а на 10-ій хвилині Альварес ледь не посприяв їм у цьому. Голкіпер не зумів зафіксувати м’яч після прострілу з флангу і був  змушений миттєво підхоплюватися і парирувати удар Коваленка в упор.

Снаряд не затримувався у центрі поля і постійно курсував від одного краю поля до іншого, причому швидкості цих переміщень були досить вражаючими. Обидві команди охоче бігли в контратаки, і складалося відчуття, що рахунок відкриється, коли хтось зловить іншого на неуважності. Першими таку загрозу відчули “кельти”, які до середини тайму зменшили темп і трохи потримали м’яч. І тільки “гірники” позбавили їх задоволення спокійно перекочувати “круглого”, як самі ж ледь не поплатилися. Спочатку Аспас побачив, що П’ятов далеко вийшов з рамки і спробував його перекинути – м’яч пролетів повз ціль. А потім Гвідетті відібрав сферу у Ракицького прямо в чужому штрафному майданчику і спробував вивести партнера на порожні ворота – передачу перехопили. “Шахтар” тут же відповів, проте нарвався на контрвипад, і тепер Аспас пробивав дійсно небезпечно. З лінії штрафного майданчика Яго цілив у правий нижній кут, і тільки кінчиками пальців П’ятов зумів дотягнутися до м’яча, щоб перевести його на корнер. 

Підопічні Паулу Фонсеки, відчувши небезпеку, негайно зробили зусилля для відсунення гри від своїх воріт, і наступні кілька хвилин епіцентром розвитку подій була протилежна штрафна площа. І саме в цей відрізок Альваресу довелося вдруге рятувати “Сельту” від пропущеного гола. Тайсон, який розташовувався в районі 11-метрової позначки, отримав передачу з флангу і двома дотиками обробивши сферу, третім у стрибку завдав удар – голкіпер витягнув снаряд з-під поперечини. Ну, а незабаром відбулася чергова дуель Аспаса і П’ятова, яку знову виграв голкіпер. Тепер Яго пробивав у лівий нижній кут, але Андрій до цього був готовий і постріл парирував. 

Фонсека в перерві скоріш за все наголосив захисникам бути більш уважними з Яго. І в перші хвилини другого тайму здалося, що установку “гірники” виконують – Аспасу вони “перекрили кисень”. Щоправда, поки вся увага була сконцентрована на Яго, як ледь не забив Ронкалья, який виграв верхову боротьбу після подачі зі стандарту. “Шахтар” на цей раз врятувала неточність гравця гостей, а у відповідь “гірники” провели три найгостріші атаки. І якщо в перших двох Альварес блискуче парирував небезпечні удари Фреда і Бланко Лещука, то третя завершилася голом аргентинця. Правда, цифри на табло від цього не змінилися, тому що лайнсмен зафіксував у нападника офсайд.

“Сельта” в боргу не залишилася і тут же продемонструвала своє вміння швидко атакувати. І тепер навіть надувага, яку  приділяли Аспасу, не допомогла стримати іспанську “десятку”. Яго розстелив на газоні двох захисників і увірвався в штрафний майданчик, після чого відверто пробачив українців, вистріливши прямо в П’ятова. Слідом він же підхопив м’яч, пішов до правого краю і навісив так, що Гвідетті пробивав би вже в порожні ворота, але Йон не поцілив як слід по снаряду.

На даний розмін вступили противники, і з кожною хвилиною глядачі зі все більшим передчуттям чекали голи. Вже при такій кількості моментів хоча б разок відправити снаряд у сітку, не порушивши при цьому правила, футболісти були зобов’язані. Але воротарі продовжували рятувати, тому ані Аспас, ані Лещук, не могли відкрити рахунок. Яго в останні чверть години остаточно вирвався з-під опіки і став бешкетувати так само, як і в першому таймі. Захисники ледве встигали блокувати його численні удари, а партнери трохи ображалися на те, що право вирішального удару 10-ий номер незмінно залишав за собою. 

В останні 5 хвилин основного часу “кельти” організували справжній штурм володінь “Шахтаря”. Альварес уже діяв у стилі Нойєра, виходячи до центру поля, а Аспас і компанія майже не покидали чужий штрафний майданчик. У ці хвилини стадіон аплодував Срні, який ледь не самотужки зупиняв атаки суперника. Але навіть хорватський захисник не міг перекрити усі зони, і на 90-ій хвилині він нічим не міг допомогти Ракицькому, від якого Гвідетті тікав на рандеву з П’ятовим. Голкіпер очікувано кинувся в ноги нападнику, а той, дочекавшись найменшого дотику з руками Андрія, звалився на газон. Рефері вказав на “точку”, і Аспас нарешті домігся свого. Після значного розбігу Яго розвів воротаря і м’яч по різних кутах – 0:1. Відразу ж запахло овертаймом, до якого команди і прийшли через 4 хвилини компенсованого арбітром часу.

У невеликій паузі між основним часом і додатковим рефері довелося вислухати несамовиту тираду від Фонсеки, але витримав її словенець стійко і без зайвих карточек. У наставника господарів енергії було ще хоч відбавляй, чого не скажеш про його підопічних. “Гірники”, як і “кельти”, в овертаймі діяли напористо, але з помітною неозброєним оком втомою. Проте шанси відігратися у українців були ще в першому овертаймі. Проходили їх швидкі атаки, виникали стандарти, а на останній хвилині першої 15-хвилинки Ордець навіть потривожив Альвареса ударом з гострого кута.  Потрібно було господарям забивати до зміни сторін. Тому що після неї атаки пішли на ті ж самі ворота, які тепер захищав П’ятов. А на 108-ій хвилині “Шахтар” капітулював. Захисники упустили Кабрала при виконанні гостями корнера, і Густаво, випередивши всіх на ближній штанзі, легким дотиком маківки переправив снаряд у дальній кут – 0:2. “Гірники” немов розуміли, що за останні хвилини їм матч не врятувати, тому подумки почали залишати поле ще до фінального свистка. А галісійці тим часом ледь не довели справу до розгрому. Спочатку зробити це їм завадив П’ятов, а потім Хосабед, вийшовши з голкіпером на побачення під гострим кутом, відправив снаряд вище мети. Харківські фанати, до слова, особливо не сумували. Одні, звичайно, не приховували і сліз, зате інші скандували: “Металіст”.