У нього залишалося ще півроку за контрактом, але сторони прийняли рішення не продовжувати співпрацю.

“16 років тому двадцятирічний захисник В’ячеслав Шевчук дебютував у донецькому “Шахтарі”. Йшли роки, в клубі багато чого змінилося: приходили і йшли тренери, з’являлися і зникали гравці, будувалися стадіони, але одне залишалося незмінним – це Слава Шевчук на лівому фланзі оборони “гірників”, – написав генеральний директор клубу Сергій Палкін на своїй сторінці у Facebook.

 “Своїм відповідальним ставленням до тренувань і наполегливою працею він заслужив щиру повагу партнерів по команді і національної збірної! Сьогодні В’ячеслав Шевчук залишає “Шахтар”... Разом із ним іде в історію ціла епоха становлення і розвитку нашого клубу”, – додав Палкін.  

“Відчуваю в собі сили ще грати, у мене є кілька пропозицій, але я відразу все відхилив. Хочу закінчити на цій високій ноті в “Шахтарі”, – сказав Шевчук в інтерв’ю телеканалу “Футбол 1”.

“Для мене велика честь, що я провів у цій команді 13 років. Готувався до цього, переосмислив, тому моя кар’єра футболіста закінчується”.

Попрощатися з партнерами по команді 37-річний українець зможе вже тільки в наступному році, тому що зараз відновлюється після операції на носі.

Зараз, напевно, недоречно розглядати ігровi характеристики Шевчука, порівнювати його професійні якості з якостями конкурентів на позиції лівого захисника в “Шахтарі”. Шевчук – це спортсмен, на кар’єру якого потрібно дивитися глобально, закриваючи очі на деякі локальні невдачі.

А таких, – локальних, – невдач останнім часом було досить. На Євро-2016, зокрема, Шевчук був основним лівим захисником збірної України і капітаном національної команди, але не був оплотом надійності та впевненості. Шевчук безперервно працював на своєму лівому фланзі, виконуючи обсяг роботи не тільки в обороні, а й в атаці, хоча ефективність цієї роботи була досить низькою. Безадресні навіси, які Шевчук найчастіше виконував з опущеними до землі очима, зіпсували чимало атак українців. Це була, як виявилося, лебедина пісня 37-річного вихованця луцького футболу.

Шевчук не завжди потрапляв в основу “Шахтаря”, але його готовність у будь-який момент і в будь-якому місці миттєво включитися в бій, вражала. Він міг половину сезону просидіти на лаві запасних, а потім вийти на поле в одному матчі і продемонструвати класний футбол. Власне, щось подібне відбувалося в 2016-ому році. Шевчук у клубних змаганнях з’являвся на полі раз через раз, а  останнім матчем 37-річного футболіста в футболці “оранжево-чорних” стала зустріч проти “Зорі” (2:3), яка відбулася 15 травня. Проте за збірну України грав майже в кожному матчі. Тобто навіть без ігрової практики Шевчук вигравав конкуренцію від всіх інших лівих захисників.

В’ячеслав Шевчук був далеко не безгрішним футболістом; він далеко не завжди отримував те, що хотів. Але він зумів досягти головного – залишатися професіоналом до останнього дня активної ігрової кар’єри. Уміння контролювати себе, працювати над собою, не піддаватися впливу згубних обставин стане корисним для В’ячеслава у тренерській кар’єрі. В’ячеслав володіє секретом спортивного довголіття і готовий цим секретом поділитися з молоддю, може забезпечити його роботою на футбольній ниві на десятки років.

Вихованець луцького футболу став гравцем “Шахтаря” в 2000 році. У тому сезоні “гірники” і В’ячеслав Шевчук дебютували в Лізі чемпіонів, де виступали в одній групі з римським “Лаціо”, лондонським “Арсеналом” і празькою “Спартою”.

Пізніше В’ячеслав протягом декількох років грав за інші клуби, а в 2005-ому повернувся в “Шахтар” і незабаром виявився власником першого трофея – Суперкубку України. У наступному сезоні захисник вніс великий вклад в успіхи “гірників” на внутрішній арені і став чемпіоном країни.

Влітку 2014-го Шевчук досяг гросмейстерського рубежу в 200 матчів за “Шахтар”. Будучи найдосвідченішим футболістом “оранжево-чорних”, В’ячеслав завжди надійно діяв на лівому фланзі і був гідним прикладом для молодих партнерів. Його визнавали найкращим у єврокубкових поєдинках найвищого рівня: захисник входив у символічні збірні УЄФА за підсумками матчів Ліги чемпіонів проти “Манчестер Юнайтед” і “Баварії”.

Загалом на рахунку В’ячеслава 239 матчів і 4 голи за “Шахтар” за всі роки виступу і у всіх турнірах. Він виграв з “Шахтарем” 20 титулів, серед яких 7 перемог у чемпіонаті України і Кубок УЄФА-2009. За збірну України він зіграв 56 матчів.