На жаль, українській команді наразі немає чим похвалитися. Після невдалих змішаних естафет в індивідуальній гонці наші спортсмени теж були далекі від розподілу нагород.  

Остерсунд завжди був здатний на сюрпризи, обумовлені мінливою і непростою погодою. Перший індивідуальний старт сезону пройшов під акомпанемент сильного вітру, який багато в чому визначив хід гонки. Спортсменки били свої антирекорди неточності, заробляючи безліч штрафних хвилин. Про що говорити, якщо переможець минулого Кубкy світу чешка Габріела Коукалова (Соукалова до заміжжя) помилилася сім разів, фінішувавши на 17-iй позиції, ще гірше провела гонку італійка Доротея Вірер (переможниця заліку індивідуальних гонок), яка з сімома промахами виявилася аж y четвертому десятку.

Проте навіть y таких небіатлонних умовах знайшлася спортсменка, яка підкорила всі 20 мішеней. Білоруска Дарина Юркевич ідеально поєднала свої стрілецькі якості з невеликим везінням з вітром і, незважаючи на непростий перший стартовий номер, зуміла фінішувати на подіумі: першому особистому п’єдесталі пошани в своїй кар’єрі Кубку світу. До цього кращим результатом Дарії було торішнє 17-е місце в індивідуальній гонці Рупольдінгу. Цікаво, що цього разу  28-річна Юркевич показала лише 68-й результат на лижні, програвши практично чотири хвилини лідеру, однак фактор стрільби переважив і дозволив посісти третє місце.

А ось переможницю гонки передбачити було нескладно: Лаура Далмайер ще раз підтвердила свій статус фаворита. Німкеня не надто швидко рухалася на перших колах, але завдяки точній стрільбі залишалася на вершині проміжної таблиці. Не влучивши по одному разу на останніх двох рубежах, Лаура дала шанс суперницям, але чудове останнє коло у її виконанні остаточно розставило всі крапки над “і”. Лаура взяла першу гонку сезону, очоливши загальний залік Кубку світу. Другою фінішувала француженка Анаіс Бесконд, яка як ніколи була близька до перемоги, однак зробила один промах на останній стрільбі і відстала від переможниці на шістнадцять секунд.

Не обійшлося без несподіванок і особистих рекордів і в стані української команди. На цей раз блиснула Юлія Журавок. Стартувавши в останній групі, коли фаворити гонки вже наближалися до фінішу, Юля провела непогану гонку. Лише два штрафи – по одному на кожній стійці і цілком пристойний для себе хід по дистанції привели нашу молоду спортсменку на найвище в її кар’єрі 11-те місце. Причому на топ-десятку Журавок претендувала до останніх метрів дистанції, всього півтори секунди поступившись куди більш навченій великими стартами німкені Ванессі Хінц. Своє попереднє особисте досягнення Юля покращила відразу на 17 позицій, побивши результат дворічної давності, коли вона так само зробила фурор своїм дебютом на чемпіонаті світу в Контіолахті, фінішувавши 28-ою у тій же індивідуальній гонці.

Цілком оптимістично, як для старту сезону, виглядають результати інших наших дівчат.  Вітер дуже сильно завадив тільки першій половині учасниць, що відбилося і на результатах українок. Юлія Джима, показавши дуже хороший хід (10-й результат на лижні), фінішувала лише 20-ою, так як не зуміла закрити шість мішеней. Непогано виступила і Олена Підгрушна, незважаючи на певні проблеми з самопочуттям напередодні етапу в Остерсунді – капітан української збірної промахнулася чотири рази і опинилася на 13-ому місці.

Початок сезону для Ірини Варвинець також не був гладким з точки зору здоров’я, і тому попадання в залікову зону з 34-м часом також заслуговує на увагу результат. Дещо більшого, ніж 48-е місце в традиційно успішному для себе виді програми чекала Анастасія Меркушина, а ось для Яни Бондар індивідуальна гонка стала скоріше репетицією для більш коронного спринту. Варто відзначити, що настрілявши сім і вісім хвилин штрафу відповідно, важко показати пристойний результат.

А ось чоловіча частина нашої збірної провела індивідуальну гонку просто жахливо. Серед п’яти українців, які стартували, важко навіть когось відзначити. Хіба що Володимир Семаков протягом усієї гонки боровся за кубкові очки, але і йому в підсумку пробитися в топ-40 не вдалося: 41-й результат із кращою в команді стрільбою – 3 хвилини штрафу. Натомість негативу було дуже багато. І самий “яскравий” – 11 (!!!) промахів Сергія Семенова. Важко пригадати, коли ще у нашого спортсмена траплялися настільки невдалі старти. На щастя, Сергію вдалося уникнути долі антирекордсмена країни: 6 раз в історії українського біатлону наші чоловіки закінчували гонки з 12-а промахами. Але це занадто слабка втіха для володаря Малого кришталевого глобуса в цій дисципліні. 

І можна констатувати, що українські біатлоністи вперше з січня 2011 року фінішували з позаочкової зони в індивідуальній гонці в повному складі. Такий невтішний результат перервав серію з 16 стартів поспіль у цій дисципліні, де українці неодмінно фінішували в заліковій зоні. Востаннє представники України не зуміли набрати очки в повному складі у індивідуальній гонці в Рупольдінгу-2011, коли усі фінішували поза топ-40. Примітно, що кращий результат тоді показав Артем Прима, який, як і Семаков цього разу, посів 41-е місце.

Щодо боротьби за нагороди, то по ходу перегонів головним претендентом на звитягу вважався норвежець Йоганнес Бйо, який бездоганно пройшов перші три вогневих рубежі, показуючи при цьому дуже хороший хід ногами. Втім молодшому Бйо не вдалося впоратися з нервами і вітром на останньому вогневому рубежі, через що він не тільки зробив дві фатальні помилки, але і втратив багато часу. У підсумку на останнє коло Йоганнес вийшов із шістнадцятьма секундами відставання від лідера, навіть без спроб битися за перше місце.

Переможцем тим часом став Мартен Фуркад, який після проблем на другій стрільбі, де він мав два неточних постріли, зумів зібратися і видати ідеальне закінчення гонки. 

Довгий час на місце на подіумі претендував росіянин Антон Шипулін, але три промахи на останньому вогневому рубежі відкинули його у другий десяток. А на третій позиції сенсаційно фінішував білорус Володимир Чепелін, який завдяки відмінній стрільбі – всього одна хвилина штрафу – вперше в кар’єрі піднявся на подіум.