Найближчим часом він може увійти в історію світового спорту, ставши єдиним спортсменом, який коли-небудь перемагав на цій дистанції. Це станеться, якщо Міжнародна федерація каное прийме рішення прибрати дану дисципліну з олімпійської програми.

Юрій Чебан став двократним олімпійським чемпіоном, додавши “золото” Ріо-2016 до нагороди найвищого ґатунку, завойованої в Лондоні і “бронзи” Пекіна-2008 на дистанції 500 метрів. Українець впевнено стартував і практично протягом усієї гонки йшов у лідерах. На фінішному відрізку у нього зав’язалася справжня боротьба з колишнім українцем Валентином Дем’яненком, який перейшов виступати під прапор Азербайджану. Чебан збільшував перевагу над опонентом із кожним гребком і в підсумку на фініші випередив його, встановивши олімпійський рекорд. Тобто фактично поліпшивши своє ж досягнення чотирирічної давності.

Уже після “золотого” фінішу і емоційної церемонії нагородження Чебан заявив, що ці Ігри стануть останніми в його кар’єрі. Заодно підкреслив, що перемога в Ріо – найважливіша для нього.

Спортсмен знав, про що говорив: спочатку Чебан насилу здобув олімпійську ліцензію: невдало виступивши на відбірковому чемпіонаті світу-2015 у Мілані, він отримав її лише завдяки відмові іншого спортсмена (крім тих ліцензій, які веслярі завойовують безпосередньо на змаганнях, кілька путівок на Ігри розподіляються між континентами – у випадку з Чебаном, його “виручила” Океанія). До слова, невдача Чебана в попередньому сезоні, що очевидно було пов’язано з травмами, ледь не залишила його за бортом збірної України. Щоправда, в результаті авторитет спортсмена взяв своє і він отримав можливість цілеспрямовано готуватися до Ріо. Ну, а друга складність, яку чемпіон пережив із високо піднятою головою, з’явилася вже під час змагань на Олімпіаді. У півфіналі він зайняв 3-е місце і на кілька хвилин його виключили з учасників фіналу, відправивши туди чеха Мартіна Фукса, який свій заїзд завершив четвертим, але показав кращий ніж у Чебана результат. Однак, вникнувши в регламент, місце в фіналі віддали українцю, оскільки в правилах прописано, що боротьбу за медалі продовжують два кращих спортсмени з тих, які фінішували в півфіналах третіми.

Тут і виявилися всі якості, які дозволяють віднести будь-якого спортсмена до розряду великих: і досвід, і майстерність: українець чітко вивчив усю дистанцію на гребному каналі в Ріо, прибувши до Бразилії задовго до старту змагань, правильно розподілив сили і не здригнувся, коли буквально в метрі від нього ніс-у-ніс йшов човен колишнього партнера по збірній Дем’яненка. Чебан показав себе справжнім бійцем і напевно показав приклад для наслідування іншим спортсменам, і не обов’язково тим, що представлятимуть його вид спорту.

Додамо лише те, що медаль Чебана стала єдиною нагородою для України, яку завоювали в Ріо представники гребних дисциплін – академічного веслування та веслування на байдарках і каное. Хоча на Олімпіаді під синьо-жовтим прапором виступали фаворити змагань. Однак лише Чебану вдалося планомірно і вдало пройти всю турнірну дистанцію.

Останні два дні змагань завершилися невдало для представниць України в жіночій боротьбі. Жодна з них не змогла підібратися до вирішальної стадії змагань. Юлія Благиня (категорія до 53 кг) і Алла Черкасова (до 75 кг) програли в перших же боях, а Юлія Ткач (до 63 кг), перемігши в першому колі, поступилася в наступному китаянці Сю Жуй. Днем раніше провалилися Аліна Махиня і Оксана Гергель. У обох українок у кар’єрі були вагомі досягнення. Махиня виграла чемпіонат світу-2013 в категорії до 67 кг, яка після торішніх змін у правилах “підросла” до 69 кг. Гергель стала чемпіонкою світу в минулому році, правда, у вазі до 60 кг, а на Олімпіаду приїхала виступати у змаганнях до 58 кг.

Українок зараховували до фаворитів їх категорій, але підтвердити цей статус вони не зуміли. Гергель уже у стартовій сутичці зіткнулася з бронзовою медалісткою Олімпіади-2012 Юлією Раткевич з Азербайджану. Українка ще незадовго до закінчення поєдинку вела в рахунку, але Раткевич була настирною в кінці зустрічі і вирвала перемогу – 7:5. Згодом спортсменка з Азербайджану не змогла пробитися у фінал і позбавила українку останнього шансу поборотися у втішному турнірі за “бронзу”. У нього потрапила Аліна Махиня, яка в своїй першій сутичці розгромно програла майбутній олімпійській чемпіонці – японці Сарі Досьо – 2:11. Але і в бронзовому турнірі її чекала невдача – українка в першій сутичці не змогла впоратися з бронзовою медалісткою чемпіонату Європи 2016 Бусі Тосун з Туреччини – 4:7.

Таким чином після перемоги Ірини Мерлені в Афінах-2004, її ж бронзової нагороди в Пекіні, українки вже другу Олімпіаду поспіль залишаються без нагород, хоча постійно знаходяться в топі на всіх міжнародних змаганнях.