Парад невдач

Схоже, Олімпійські ігри в Ріо стануть для української команди найгіршими в історії вітчизняного спорту

фото: noc-ukr.org
Минув yже тиждень змагань, а в скарбничці нашої команди немає жодного “золота”, а загальна кількість нагород неприємно вражає. Чотири медалі, три з яких срібні – весь здобуток наших спортсменів. 

Невдача Говорова

12 серпня спортсмени знову не зуміли зійти на п’єдестал пошани, обмежив­шись у результаті лише участю у фінальних стадіях змаганнях, в деяких видах програми. Найбільше розчарування вболівальників очікувало вже під ранок суботи: реальний претендент на медаль, плавець-спринтер і багаторазовий національний рекордсмен Андрій Говоров виявився всього лише п’ятим на фініші 50-метрівки кролем.
Говоров у попередніх запливах показував відмінні результати, двічі оновивши національний рекорд. Навіть незважаючи на те, що на 50-метрівці завжди складається солідна конкуренція – з точки зору і якості, і кількості претендентів на нагороди, 24-річний спортсмен виглядав більш ніж упевнено. “Сил вистачає і на старт, і на фініш”, – говорив він українським журналістам після півфіналу, в якому показав другий з усіх учасників час – 21,46 с. Українцю залишалося лише продемонструвати, що крім майстерності він за кілька років підготовки до Ігор-2016 знайшов ще й психологічну стійкість і зрілість. Адже часто у відповідальних змаганнях – чемпіонатах Європи і світу – йому після хороших відбіркових запливів не вдавалося виявити себе в фіналах.
Говоров добре відреагував на старт, показавши другий час реакції, проте вже на половині дистанції стало зрозуміло, що конкуренти не тільки нагнали, а й перегнали його. Перемогу в запливі здобув 35-річний американець Ентоні Ервін, проплив 50-метрівку за 21,40 с. Плавець, який перемагав на цій же дистанції на Іграх-2000! Ервін став найстаршим плавцем в історії, якому вдалося виграти індивідуальну золоту медаль на Олімпійських іграх. Цей факт показав, що у фінальному запливі першим міг опинитися будь-який спортсмен. Залишається лише шкодувати, що це був не Говоров, який фінішував п’ятим – 21,74 с.
Відзначимо, що після непотрапляння у фінал 200-метрівки на спині ще однієї талановитої і колись перспективної українки Дарини Зевіної, невдачі перспективних стаєрів Сергія Фролова і Михайла Романчука, а також п’ятогого місця Говорова, українські плавці втратили шанс вивезти з Ріо хоча б одну медаль, яка могла б стати першою для України з часів тріумфу в Афінах Яни Клочкової.

12 серпня в боротьбу вступили представники королеви спорту – легкої атлетики. Українці традиційно претендували на медалі в цьому виді на всіх Олімпіадах, проте, схоже, що в Ріо успіхом буде вважатись хоча б одне сходження українця на п’єдестал пошани. Уже в перший день змагань легкоатлетів стало зрозуміло, що наші спортсмени не дотягують навіть до середнього рівня. Так, в штовханні ядра не пробилися у фінал Галина Облещук та Ольга Голодна, а в метанні молота Ірина Новожилова, Ірина Климець та Наталія Золотухіна, а у чоловіків – дискоболи Микита Нестеренко та Олексій Семенов.  Не зумів порадувати провідний український ходок, чемпіон Універсіади-2013 Руслан Дмитренко. На своїй коронній дистанції 20 км він прийшов до фінішу лише 16-им.
До наступного раунду пробилися спринтерки Наталія Погребняк та Олеся Повх. Тепер вони виступлять у півфіналах, хоча для того, щоб вийти у вирішальну стадію змагань, необхідно помітно покращувати результат.
Ще одна надія на медаль була в семиборстві, проте вже після першого дня змагань очевидно, що ні чемпіонка світу-2013 Ганна Касьянова (Мельниченко), ні віце-чемпіонка світу в закритих приміщеннях Аліна Федорова не зможуть наблизитися до призової трійки. Обидві невдало виступили в бігових дисциплінах, а в стрибках у висоту і штовханні ядра виявилися приблизно на тому ж рівні, що і лідери, і в підсумку не зуміли скористатися перевагою. 
П’яте місце 12 серпня стало улюбленим для українських атлетів. Ще перед тим, як Говоров вийшов на старт, двоє важкоатлетів – 20-річна Ірина Деха і 22-річний Олександр Пелешенко фінішували 5-ми в категорії до 75 кг і понад 85 кг відповідно. Для обох спортсменів такий результат – просто чудовий з огляду на високу конкуренцію серед спортсменів з Азії і Європи, а також ще молодий вік.

“Прокляття” триває

У суботу надії збірної України були пов’язані з командним турніром шаблісток, в якому наші фехтувальниці були одними з фавориток змагань. У 2008 році саме українки стали першими в історії олімпійськими чемпіонками в цій дисципліні.
З того часу склад команди України істотно змінився – з власниць “золота” в ньому залишилася лише Ольга Харлан, яка зараз виступає разом з Аліною Комащук, Оленою Кравацькою та Оленою Вороніною. Але і ця збірна регулярно приносить медалі – українки в цьому олімпійському циклі ні з одного чемпіонату світу не повернулися з порожніми руками. У 2013-ому році вони завоювали “золото”, в 2014-ому – “бронзу”, в 2015-ому – “срібло”.
У Ріо Україна стартувала з перемоги над Кореєю – 45:40. У півфіналі наші шаблістки провели драматичний поєдинок проти Італії, якій вони по ходу зустрічі поступалися в вісім уколів – 12:20. Витягла з критичного становища українок, як завжди, Харлан, яка не тільки зрівняла рахунок, а й вивела команду вперед, а в останньому бою принесла їй перемогу – 45:42.
У фіналі збірна України зустрілася зі своїми одвічними суперницями з Росії. Українки не зуміли нав’язати росіянкам опір і поступилися 30:45. Сам же поєдинок запам’ятався безліччю сумнівних суддівських рішень. Це при тому, що допомога від президента Міжнародної федерації фехтування – російського мільярдера Алішера Усманова  в суботній вечір олімпійським чемпіонкам, відверто кажучи, була не потрібна. Так чи інакше, збірна України завоювала свою четверту олімпійську медаль. 
Близький вчора був до завоювання нагороди і прапороносець збірної України на церемонії відкриття Ріо – Микола Мільчев. Олімпійський чемпіон Сіднея-2000 у стендовій стрільбі на круглому стенді пробився в півфінал і завоював право боротися за “бронзу”. У медальному поєдинку 48-річний українець поступився Абдуллаху Рашиді з Кувейту, який виступає в Ріо під олімпійським прапором. Таким чином підтвердилося “прокляття” наших прапороносців на Олімпіадах – жоден із них ще не завоював на Іграх медаль.
Також 13 серпня у фінал пробилася українка Любов Басова, змагалися на велотреку в Кейріне. Але у вирішальному заїзді наша гонщиця втрутитися в боротьбу за медалі не змогла і фінішувала лише п’ятою.
Завершилися в суботу змагання легкоатлеток із семиборства, в яких наші надії були пов’язані з Аліною Федоровою та Ганною Касьяновою. Але українки втратили шанси на нагороди вже після трьох видів програми. В результаті чемпіонка світу-2013 Касьянова фінішувала лише 25-ою, а Федорова стала 28-ою.
Продовжує бити олімпійські рекорди легендарний американський плавець Майкл Фелпс. У суботу він підняв показник за кількістю завойованих на Іграх нагород на новий захмарний рівень. Фелпс завоював п’яту золоту медаль Ріо, перемігши разом зі збірною США в комбінованій естафеті.

І знову без нагород

14 серпня українські атлети знову залишилися без нагород. Хоча шанси на медалі були. Фехтувальники Дмитро Карюченко, Богдан Нікішин, Анатолій Герей і Максим Хворост показували хороші результати перед Олімпійськими іграми, однак в індивідуальних змаганнях не зуміли впоратися з хвилюванням і особливою атмосферою Олімпійських ігор і припинили боротьбу за медалі на ранніх стадіях. У командних же змаганнях хлопці проявили себе з найкращого боку – вони вже давно фехтують разом (Карюченко і Хворост у збірній вже 10 років), а на поєдинок з Росією, з якою доля звела вже в чвертьфіналі, налаштувалися належним чином. Налаштувалися так, що навіть поступаючись у рахунку 2:5, а також 7:8, українці поступово переломили хід поєдинку і почали тиснути на опонента. Ключовими стали міні-дуелі Нікішина і Антона Авдєєва (3: 1), а також Герея і Вадима Анохіна – українці повели в рахунку 19:17, росіяни занервували і почали здавати позиції. У передостанньому поєдинку Герей буквально виніс із доріжки Павла Сухова – 13:6. Стало очевидно, що перемога буде за Україною. 45:32 – шпажисти не тільки пробилися в півфінал, а й помстилися за шаблісток.
З усього видно, що ця перемога зіграла зі шпажистами злий жарт: поєдинок з Італією, якій в нинішньому сезоні хоч і поступалися, але поступалися в напруженій боротьбі з розривом в один-два уколи, українці провалили. Італійці планомірно і впевнено нарощували перевагу і в останній сутичці питання стояло лише в тому, чи наберуть “синьо-жовті” більше очок, ніж набрали росіяни в чвертьфіналі. У підсумку 33:45.

Ну, а в поєдинку з угорцями невдача спіткала українців уже на старті – і не тільки через те, що суперник пішов уперед на 4 уколи, а й тому, що Дмитро Карюченко, фехтуючи з ветераном Імре Гезоєм, отримав травму кисті і не зміг продовжити поєдинок. Благо, що Максим Хворост, котрий вийшов на заміну, нормально влився в бій. Українці поступово нагнали угорців, а в останній дуелі Богдану Нікішину міг вдатися чудовий “камбек”, але українцю просто не вистачило десятка секунд. Те, що Нікішин наздогнав би Петера Шомфаі, не викликає ніяких сумнівів – настільки бойовим був його настрій. Показовий момент: за дві секунди до кінця бою, коли суддя зупинив час і розвів шпажистів, тренер Володимир Станкевич крикнув Богдану: “потиснируку”. Тобто запропонував здатися при “-2” в рахунку. Але Богдан ніби не почув наставника і буквально побіг до суперника. Нікішина зупинив лише голос судді, який зафіксував закінчення матчу – 37:39. Українці залишилися без медалі, але той настрій, який вони подарували своїми боями, характеризує їх виступи в Ріо з найкращого боку.
З інших подій 14 серпня, безсумнівно, слід зазначити невдалий виступ срібного призера Ріо гімнаста Олега Верняєва, а також вихід у фінал українських легкоатлетів – Богдана Бондаренка, Андрія Проценка і Ольги Земляк. Верняєв, як виявилося, прихворів напередодні виступів у фіналі вправ на коні, тому вийшов на старт не в кращій формі. Що і підтвердило його падіння вже на початку комбінації. Природно, при таких розкладах розраховувати на нагороду йому вже годі було й він фінішував, в результаті, на 8-ому місці. Що стосується легкоатлетів, то Бондаренко і Проценко просто-таки зобов’язані виходити у фінал, незважаючи на горезвісну атмосферу Олімпійських ігор, яка часто заважає спортсменам, а Ольга Земляк створила маленьке диво, показавши особистий рекорд 50,75 с.
Звичайно ж, такі цифри не дозволяють українці конкурувати з монстрами 400-метрівки – американкою Еллісон Фелікс, а також іншими представниками США, Ямайки, проте виявитися в топ-6 вона зможе. Тим більше, якщо зробити установку знову-таки на поліпшення особистого рекорду.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4383 / 1.65MB / SQL:{query_count}