Усі три клуби, які грали цього тижня, зазнали поразок, та якщо для “Шахтаря” це означало перехід в Лігу Європи, то для “Олександрії” та “Ворскли” участь у єврокубках вже завершена. Схоже український клубний футбол перебуває у важкій кризі, якщо його представники так ганебно виступають в Європі

Перша невдача, яку пережили українські вболівальники, сталася в Берні. Взагалі команди Швейцарії – давня перепона на шляху українських клубів в єврокубках. Ніяк ми не можемо впоратися з “нейтральними”, раз по раз спотикаючись то на “Белінцоні”, то на “Туні”, то ще на комусь. Ось тепер неприємності нам доставив “Янг Бойз”, який вибив “Шахтар” з Ліги чемпіонів. Причому рівно в той же день, на тому ж стадіоні, тільки 11 років тому “Динамо” вилетіло в кваліфікації ЛЧ від “Туна”. Саме час серйозно говорити про швейцарське прокляття.

Футболісти донецького “Шахтаря” до матчу підходили не тільки в хорошому настрої, але і з упевненістю у власних силах. Після поразки від “Динамо” в матчі за Суперкубок, “гірники” виграли три офіційні зустрічі з загальним рахунком 10:2. У Берні команда Фонсекі повинна була зробити те, чого від неї очікували – оформити путівку в раунд плей-оф.

Португальський фахівець, незважаючи на перемогу підопічних в першому матчі з рахунком 2:0, не відступив від своїх ідей і знову задіяв схему 4-4-2. Щоправда, довелося Фонсека обійтися без травмованого Бернарда, якого зліва змінив Тайсон, а в парі з Едуардо в лінії атаки з’явився Дентіньо, який досить непогано зіграв в останньому турі чемпіонату проти “Чорноморця”.

“Гірники” почали матч без особливої метушні, намагаючись поєднати приємне з корисним: освоїтися на штучному газоні швейцарського стадіону і більше потримати м’яч. Сказати, що відразу в української команди все почало виходити, не можна. Футболістам непросто доводилося працювати з м’ячем, що значно позначалося і на швидкості прийняття рішень: то з першої спроби м’яч не вийде зупинити, то в боротьбі з суперником не все виходило. До честі гостей, навіть в таких умовах саме вони записали на свій рахунок перший гольовий момент. На 17-ій хвилині після подачі з кутового у виконанні Срни відкривати рахунок міг Степаненко. Тарас метрів з семи з льоту ногою пробивав практично в порожній кут, проте неточно. Не менш небезпечною була прекрасна контратака на 29-ій хвилині. Після помилки господарів в спробі розіграти кутовий, Фред розігнав контратаку, створивши вихід чотири в два. Ось тільки Марлос, який отримав м’яч вже у штрафному майданчику, забарився, зіпсувавши момент.

Завершувався ж перший тайм атаками української команди. Найбільш перспективний момент перед перервою нарешті відкрити рахунок на 43-ій хвилині був у Степаненка. Тарас при розіграші штрафного відірвався від опікуна, отримав пас від Срни і перекинув круглого в ближню дев’ятку. Тут вже Мвого довелося вступати в гру і переводити м’яч на кутовий. Гідно відповісти за 45 хвилин швейцарці так і не спромоглися. Максимум, що їм вдавалося – заробити кутовий, з яким захисники “гірників” без проблем справлялися. Андрій П’ятов же, по суті, нудьгував, граючи тільки на виходах.

Стартові хвилини другого тайму були цікавіші, ніж уся перша половина гри. Почалося все  з того, що Степаненко переплутав футбол із хокеєм. Тарас у своєму штрафному вирішив зіграти плече в плече з Кубо. І так вдарив японця, що того аж розвернуло, притому в м’яч зіграти той навіть не намагався. Пенальті був просто очевидним, але арбітр вирішив інакше. 

Відповів “Шахтар” блискавичною контратакою. Почалося все з виносу П’ятова, Дентіньо головою скинув, а Тайсон увірвався в штрафний майданчик і пробив у ближній кут. Мвого знову довелося вступати в гру. Виручив голкіпер і після подачі кутового, коли Дентіньо зумів пробити головою. Правда, на цей раз ще й штанга допомогла. У той момент футболісти “Шахтаря” ще не здогадувалися, яка розплата за марнотратство їх чекає.

Через якісь дванадцять хвилин рахунок на табло вже був 2:0, а про перевагу після першого матчу можна було сміливо забувати. Примітно, що обидва рази проблеми прийшли з правого флангу оборони “гірників”. Спочатку на 54-ій хвилині Сулеймані сильно прострілив у воротарський майданчик, куди набігли відразу декілька швейцарців, а в сітку м’яч заніс Кубо. Потім, через шість хвилин, Сулеймані знову прострілив і м’яч скотився під удар того ж Кубо і стало 2:0.

Наступні півгодини ігрового часу стали справжньою грою нервів, в якій могло пощастити як господарям, так і гостям. “Янг Бойз” могли відправляти “Шахтар” остаточно в нокаут, якби на 72-ій хвилині П’ятова не виручила перекладина. А “гірники” двічі – зусиллями Дентіньо і Марлоса – могли уникнути овертайму. Однак у підсумку довелося грати зайві тридцять хвилин. Командам ще пощастило, що на два додаткові тайми вийшли в повних складах, оскільки був би суддя суворішим, міг би мінімум по одному гравцеві з поля вилучити.

У додатковий час ціна помилки зростала в рази, тому жодна з команд особливо не атакувала. Навпаки, гра більше нагадувала шахову партію, на якій ще й втома позначалася. Але навіть при таких обставинах вже в другому овертаймі трапився небезпечний “обмін люб’язностями”: спершу Селезньов влучив у сітку із зовнішнього боку, а потім і Кубо пробив неточно.

Як виявилося, фатальною стала заміна у “гірників” за дві хвилини до серії пенальті. Паулу Фонсека порахував, що Ракицький повинен впоратися з хвилюванням і допомогти команді точним ударом. Але Ярослав не виправдав надій фахівця. До моменту, коли захисник підійшов до “точки”, Фред і Хадергьонай встигли не влучити, а рахунок був 2:1 на користь швейцарців. Ракицький гарненько розбігся ... і влучив у поперечину! “Шахтарю” могло пощастити, якби м’яч від спини Мвого залетів у ворота, проте фортуна була не на їхньому боці. Довести серію до переможного кінця для швейцарців виявилося справою техніки. П’ятов в останній момент спробував дати партнерам шанс, але відбити удар Гайіч не зміг. 4:2. “Шахтар” тепер гратиме в Лізі Європи. 

Компанію “гірникам” у Лізі Європи складе лише “Зоря”, яка ще не вступила в боротьбу. А ось інші два українські клуби дружньо програли хорватським командам. Спершу вилетіла “Олександрія”. Доля протистояння фактично була вирішена тижнем раніше в Україні. “Городянам” можна було сподіватися хіба що на диво. Відіграти три м’ячі на полі суперника – справа практично нереальна. 

Знову здивував Володимир Шаран, в черговий раз перетасувавши склад. Після вдалого в цілому поєдинку в рамках національного чемпіонату з “Ворсклою” (3:2) наставник “Олександрії” провів низку замін.  Очевидно, що досвідчений фахівець, враховуючи всю безнадійність матчу з “Хайдуком”, вирішив поберегти гравців для внутрішньої арени, де перед “городянами” стоїть чітке завдання – потрапити до першої шістки.

Ясна річ, що навіть в такій ситуації здаватися на милість переможця ніхто не збирався. Гостям втрачати було нічого. Але хорвати, добре вивчили суперника, здалося, не очікували від них такої спритності. Що говорити, якщо на 13-ій хвилині українцям вдалося відкрити рахунок. Яремчук видав пас  на Старенького, а той легко втік від Візаві і проштовхнув м’яч у дальній кут.

0:1 – в довгому і похмурому тунелі з’явився маленький промінчик надії. Але незабаром всі ці надії обірвав гол Ніжіча. Новак, який прекрасно відіграв весь матч, припустився грубої помилки на виході при подачі кутового – удар головою гравця хорватської команди і на табло загорілися “одинички”.

На перерву, однак, олександрійці могли піти в ролі лідера. Хороший момент був у Яремчука, але з його прицільним ударом впорався Калініч.

Швидко повівши в рахунку, підопічним Володимира Шарана, на жаль, не вдалося навіть відстояти нічию. Початок другого тайму був на кшталт нокдауну. За короткий відрізок в чотири хвилини – два голи (дублем відзначився Сушич), після яких прийти в себе вже не здавалося можливим. 

Господарі цілком могли забити і четвертий, і п’ятий м’яч, якби трішки більше пощастило в завершальній стадії і не було б у воротах “Олександрії” Новака, який витягнув пару дійсно складних ударів. “Олександрія” вибуває з подальшої боротьби за євротрофей.

Якщо поразка “Олександрії” була цілком прогнозованою, то результат матчу “Ворскла” – “Локомотив” став ще однією гіркою пілюлею. Особливих змін у стартових складах команд, на відміну від попередніх матчів, не було. Василь Сачко довірив місце в стартовому складі Младена Бартуловича, який замінив Павла Ребенка, і, очікувано, замість травмованого Сімініна вийшов Сапай. Щодо хорватського клубу, то замість Іванушеца, який грав у першому поєдинку, на полі з’явився Бочкай, що став одним із кращих в цьому матчі на полі. Саме Петар забив перший гол команди вже на тридцятій секунді протистояння, вкинувши в шок всю Полтаву. Хорватам вдалося організувати вже в перші секунди відмінну контратаку, завершенням якої став точний удар Бочкая. 1:0 на користь гостей. 

Полтавчани відразу зібралися і почали атакувати ворота суперника, однак було дуже помітно, що фізично гравці “Локомотива” краще підготовлені до сезону, десь “зелено-білі” просто не встигали за молодими хлопцями з Хорватії. Суперник продовжив діяти від оборони, намагаючись спіймати господарів на швидких контратаках. Саме гості могли збільшити рахунок ще в першій половині зустрічі, після прострілу Грездова Бочкай міг оформляти дубль. Петару всього декількох сантиметрів не вистачило, щоб переправити м’яч у ворота. 

Лише  на 41-ій хвилині з’явився перший реальний гольовий момент у господарів – Кобахідзе пробив у ближній кут, але Загорац врятував, перевівши на кутовий. Тут же після подачі з кутового полтавчани могли забивати перший м’яч, але після удару Дітятьєва м’яч влучив у поперечину. Минуло 4 хвилини і в своїй штрафній порушують правила хорвати. Пенальті, вирішив пробити Хльобас і Загорац робить відмінний сейв. 1:0, рахунок залишається колишній, і команди відправляються в роздягальню.

У другому таймі полтавчани не залишали спроб забити, і їм це нарешті вдалося на 50-ій хвилині. Але відзначилися не нападники чи півзахисники, а суперник – Діно Періч після відмінного прострілу від Кобахідзе поставив ногу прямо перед носом у воротаря, рикошет – і рахунок на табло стає 1:1. Надії в серцях полтавських фанатів прожили недовго – вже на 53-ій хвилині розкішним ударом забив другий гол гостей Фіоліч. Знову непереконлива гра полтавського клубу в обороні, особливо на правому фланзі ... 

Не можна не відзначити, що обидва тайми проходили в боротьбі, проте арбітр дозволяв грати, караючи гравців тільки вже за надто сильні порушення, тому в підсумку показано всього три “жовті” картки, хоча могло б їх бути і значно більше.

На 60-ій хвилині Василь Сачко зважився на заміну – замість Сапая з’явився Павло Ребенок, який своїми підключеннями мав загострити гру в атаці. Але на 65-ій хвилині “Локомотив” забиває третій гол, відзначився Періч, який приніс вибачення фанатам за автогол. Після подачі зі штрафного Періч виявився першим на м’ячі і замкнув її точним ударом головою. 1:3.

Варто відзначити, що саме після цього гола трибуни почали залишати вболівальники...

Пропустивши третій м’яч, футболісти полтавської команди кинулися зі ще більшими силами в атаку, створюючи момент за моментом біля воріт Загораца. Якби не відмінна гра хорватського кіпера і жахлива реалізація моментів у полтавчан, то шанси б були, але на жаль ... Єдине, що вдалося команді, так це провести неординарну комбінаційну атаку, до якої підключився капітан Володимир Чеснаков. Підсумком цього підключення став другий гол господарів – захисник прорвався в штрафну і без проблем розстріляв Загорац. 2:3. Хтось ще вірив у краще, як і самі футболісти, але, повторюся, команді не вистачало швидкості, та й суперник всіма силами сів у оборону. Хоча не можна не відзначити – моменти, щоб забити третій та й четвертий м’яч, у полтавчан були. Але вони так і не були використані. Полтавський клуб несподівано для всіх, не встигнувши стартувати в єврокубках, їх покидає.