Уже завтра в далекому бразильському Ріо розпочнуться чергові Літні Олімпійські ігри. На відміну від зимових Олімпіад, де головні надії покладаються лише на біатлон, літні Ігри приносять українцям більше позитивних емоцій. Україна стабільно потрапляє в топ-20 найсильніших команд світу, здобуваючи два-три десятки нагород, а в кращі роки навіть претендувала на потрапляння в десятку найсильніших спортивних націй світу. Легка і важка атлетики, спортивна і художня гімнастики, фехтування, плавання, боротьба – ось далеко неповний список видів спорту, де можуть відзначитися вітчизняні спортсмени. Останні два роки були нелегкими як для держави Україна в цілому, так і для українського спорту зокрема. 

Через події на Донбасі і в Криму наш спорт втратив цінні кадри. Велика кількість атлетів з різних регіонів України і з різних видів спорту поїхали в Азербайджан. Частина представників сходу та Криму подалися в Росію, решта – в благополучні країни Заходу. Проте наші спортсмени, як і раніше, заслуговують уваги: Україна має як старі перевірені кадри, так і ті, про яких ще чотири роки тому знали тільки вузькопрофільні фахівці. 

Світові аналітичні агентства прогнозують, що українці здобудуть більше двох десятків нагород різного ґатунку. Зокрема, останнє дослідження аналітиків із Goldman Sachs Group прогнозує Україні 21 медаль, з яких шість будуть золотими. А УНІАН склав свій список українських атлетів – найімовірніших претендентів на медалі. 

Один із найбоєздатніших складів у олімпійській команді України – в представниць жіночої боротьби. До п’ятірки входять виключно призери світових або континентальних першостей. Але й тут є явні лідери. Оксана Гергель, Аліна Махиня і Юлія Ткач – чемпіонки світу, які в нинішньому олімпійському циклі вже встигли голосно про себе заявити і претендують на найвищі місця в Ріо. Оксана Гергель, виступаючи у ваговій категорії до 60 кілограмів, стала чемпіонкою світу на турнірі в американському Лас-Вегасі у 2015-ому. Щоправда, через півроку на чемпіонаті Європи – 2016 в Ризі, який проходив у березні, вдовольнилася “бронзою”. Проте надія на те, що ця спортсменка вийде в Ріо на пік форми, досить висока. Своєю чергою Юлія Ткач відзначилася на двох останніх світових першостях: у 2014-ому в Ташкенті здобула золоту медаль, а через рік у Лас-Вегасі – бронзову. Крім того, спортсменка двічі вигравала “золото” чемпіонату Європи і двічі “бронзу”. А ось Аліна Махиня свою єдину нагороду світової першості – золоту – отримала ще на ЧС-2013, однак з обойми провідних борців не випала. 

Не варто забувати й про чоловіків, особливо про Жана Беленюка, який виступає в  греко-римській боротьбі. Руандійський українець з 2014 року на великих турнірах – чемпіонатах світу та Європи – програв тільки дві сутички. На чемпіонаті світу-2014 в Ташкенті отримав “бронзу”, а на Європейських іграх в Баку – “срібло”. Всі інші турніри (два європейські та світова першість) закінчувалися його перемогами. 

В дзюдо українець грузинського походження Георгій Зантарая свої головні досягнення здобув у попередньому олімпійському циклі, був одним із фаворитів Олімпіади-2012 у своїй ваговій категорії, але поступився в першому ж колі італійцеві Еліо Верде. Втім ця справжня спортивна трагедія ніяк не позначилася на рішучості спортсмена підкорювати нові висоти. З Ріо-де-Жанейро його пов’язують хороші спогади ще з 2013 року, коли він здобув там “бронзу” ЧС. Тепер Зантарая не входить до фаворитів змагань, але можливо, Фортуна поверне йому борг за 2012 рік. 

У велоспорті основні надії на жіночу частину команди. Багаторазова призерка чемпіонату світу в юніорських вікових категоріях Яна Беломоїна у 2015-ому здобула бронзову нагороду чемпіонату світу серед дорослих в маунтинбайку, що ще раз підтверджує, що ця спортсменка майже безболісно пройшла адаптацію з юнацького в дорослий спорт і готова боротися за найвищі місця на п’єдесталі. Своєю чергою Ганна Соловей стала срібною призеркою 

ЧС-2014 і Європейських ігор в Баку. Проте останнім часом запамА’яталася конфліктами з тренером, поливанням брудом всього українського велоспорту, а також визнанням того, що хотіла змінити громадянство і виступати за іншу жовто-блакитну команду – із Казахстану. Втім пристрасті вляглися, спортсменка залишилася в Україні і далі приносить успіхи на міжнародній арені саме нашій країні. 

У веслуванні надії на нагороди покладаються на парну четвірку, яка в академічному веслуванні у 2014 році виборола золоті медалі чемпіонатів світу та Європи. Нагороди в складі нашого екіпажу отримали Артем Морозов, Олександр Надтока, Дмитро Міхай та Іван Довгодько. Саме вони й поїдуть до Ріо. На жаль, після 2014-го в хлопців відбулося невелике “падіння” – на ЧЄ-2015 українці вдовольнилися “сріблом”. Але кажуть, раз на раз не випадає… Цікаво, що чоловіча частина команди з академічного веслування здобула ліцензію тільки в одному виді програми, і тільки ця четвірка представлятиме нашу країну в Ріо. У веслуванні на байдарках і каное головною зіркою української команди є каноїст Юрій Чебан. Бронзовий призер Пекіна-2008 і олімпійський чемпіон Лондона-2012 в нинішньому олімпійському циклі засвітився тільки раз. На чемпіонаті світу-2014 у Москві українець виграв “золото” на дистанції 200 метрів і “срібло” в дисципліні 4х200 метрів.

Але чи не найбільші сподівання в нас на виступи українців у спортивній гімнастиці, особливо на чемпіона світу, Європи та Європейських ігор Олега Верняєва. Цей спортсмен практично з усіх турнірів привозить по дві-три нагороди різного ґатунку. Всі аналітичні агентства прогнозують йому тріумф в Ріо-2016 у вправі на брусах. А ми надіятимемося на нагороди і в інших видах.

В художній гімнастиці лідер збірної України останніх років Ганна Різатдінова, можливо, й не є претенденткою на перемогу, але сходження на п’єдестал їй можна пророкувати. В переважній більшості випадків на чемпіонаті світу і Європи – що в багатоборстві, що в окремих вправах – спортсменка виборювала бронзові медалі. Приємним винятком на світовому рівні став чемпіонат 2013 року, який пройшов у Києві. Тоді вона вперше у кар’єрі здобула “золото” у вправі з м’ячем. Тоді ж на рахунку Різатдінової були й два “срібла” – у вправі зі стрічкою та в багатоборстві. Решта 9 нагород світової першості – бронзові. 

Під час цієї Олімпіади в легкій атлетиці розгорнеться ще та боротьба за нагороди, враховуючи відсутність російських спортсменів. Саме “королева спорту” завжди приносить Україні найбільше медалей на Олімпійських іграх. Цього разу претендентів на нагороди в нас достатньо. Але є серед них справжня зірка – чемпіон світу та Європи зі стрибків у висоту Богдан Бондаренко, який став першим стрибуном XXI століття, що подолав позначку 241 см (останній раз вище стрибав легендарний кубинець Хав’єр Сотомайор у 1994 році), і п’ятим у світі після того ж Сотомайора, Патрика Шеберга, Мутаза Баршіма та Ігоря Пакліна. Уже в ранзі переможця він тричі намагався побити світовий рекорд Сотомайора (245 см), але висота 246 см не підкорилася Богданові… Однак він регулярно виграє змагання “Діамантової ліги” і Гран-прі. Понад те, в 2014-му році став чемпіоном Європи, а через рік – у 2015-ому – здобув “срібло” чемпіонату світу, поступившись Дереку Друену з Канади. На Іграх-2016 він є одним із головних фаворитів. 

У водних видах спорту теж багато очікувань. У синхронному плаванні українок цілком можна порівняти з художніми гімнастками. Дівчата постійно претендують на нагороди найвищого ґатунку, але їм не вистачає зовсім трішки… Зате їх місце на п’єдесталі завжди гарантоване. Втім навіть тут є очевидний прогрес: якщо раніше Ганна Волошина (соло і дует), Лоліта Ананасова (дует) та їхні партнерки по команді незмінно виборювали бронзові медалі услід за росіянками й італійками, то в останні роки все частіше посідають друге місце вслід за визнаним лідером світового синхронного плавання збірною Росії. 

В стрибках у воду ще одним претендентом на нагороду вищої проби є Ілля Кваша. Хоч він ніколи й не був чемпіоном світу (найвище досягнення – “срібло” ЧС-2013 і ЧС-2015 років), але в травні нинішнього року на чемпіонаті Європи з водних видів спорту вперше за три роки втішився “золотом”. Спортсмену вдалося показати кращий сумарний результат у своєму коронному виді – стрибках з метрового трампліна. 

В олімпійському басейні сподівання на нагороди виправдовуватимуть Дарина Зевіна і Андрій Говоров.

На жаль, для поїздки в Ріо українська команда зі стрільби з лука не змогла отримати повного комплекту ліцензій. Але ті, що зуміли пройти крізь сито відбору, претендують на нагороди найвищого ґатунку. Олімпійський чемпіон Афін-2004 (у команді) і Пекіна-2008 (особиста першість) Віктор Рубан знову на піку форми. В таких видах спорту, як стрільба, вік не відіграє вирішальної ролі, та й влучності і холоднокровності багаторічному лідеру нашої команди не позичати. Не менше надій і на жіночу збірну, яка останнім часом приємно вражає результатами. У кульовій стрільбі, як і раніше, на висоті українка Олена Костевич. Олімпійська чемпіонка Афін-2004 (у Лондоні-2012 виборола дві “бронзи”) в нинішньому олімпійському циклі відзначилася гучними успіхами двічі: у 2014-ому здобула “срібло” чемпіонату Європи, а в 2015-ому стала чемпіонкою Європи. Обидві нагороди були в коронному виді програми – стрільбі з пневматичного пістолета із 10 метрів.

Юлія Єлістратова у 2015-ому увірвалася в еліту європейського тріатлону. Спортсменка виграла торік Кубок Європи й очолила рейтинг найсильніших спортсменок Старого світу. Можна сказати, що 28-річна Юлія Єлістратова переживає “другу молодість”. Дев’ять років тому, в 2007-ому, вона вже була призеркою чемпіонату світу, а рік перед тим – переможницею етапу Кубку Європи та чемпіонкою Європи. Але з найпрестижнішим спортивним змаганням – Олімпіадою наразі не може упоратися… Хоча, враховуючи успіхи річної давності, шанс на успішний виступ у Ріо в неї вельми великий. 

Українська команда фехтувальників може стати в Ріо-2016 чимось на кшталт біатлоністів, які виступали на Олімпіаді в Сочі у 2014 році. Ольга Харлан вже більш ніж 10 років стабільно входить до еліти світової жіночої шаблі. В Лондоні-2012 командної жіночої шаблі в програмі змагань не було, а в особистому турнірі українка програла росіянці Великій, задовольнившись “бронзою”. Окрім олімпійських нагород, на рахунку Ольги як у особистому турнірі, так і в командній першості – чотири “золота” світової першості, сім нагород вищої проби чемпіонки Європи і перемога на Європейських іграх 2015 року в Баку. А є ще чоловіча команда шпажистів і Яна Шемякіна зі своєю командою. Тому до змагань фехтувальників буде прикута найбільша увага.