Суперником донеччан був швейцарський “Янг Бойз”. Чи не вперше за часів вимушеного переїзду “гірників” на “Арену Львів”, єврокубковий матч проходив при напівпорожніх трибунах. Торік, коли на цій же стадії Ліги чемпіонів у Львові гостював “Фенербахче”, спекотно було як у центрі міста, так – уже під час гри, – і на трибунах. Цього разу на швейцарців прийшла подивитися значно менша кількість уболівальників.

Взагалі “Янг Бойз” для багатьох українських уболівальників – це команда-загадка. Віце-чемпіон Швейцарії очолює доволі перспективний фахівець Адольф Гюттер, а в складі  є кілька футболістів  дуже непоганого рівня. “Янг Бойз” у своїй історії ніколи не зустрічався з українськими клубами на офіційному рівні, але одного разу провів із “Шахтарем” дуже примітний товариський матч. У 2012-ому році “Шахтар” і “Янг Бойз” забили на двох сім голів, причому шість із них припали на перший тайм. Тоді “гірники”, з Вілліаном і Алексом Тейшейрою, відсвяткували перемогу з рахунком 4:3.

Цього разу голів було значно менше. А головним питанням було, як “гірники” будуть входити в єврокубки без Луческу. Містер дюжину років будував команду, ламав списи, падав, вставав, спотикався, але впевнено йшов до наміченої мети. А Фонсека перебудовує “Шахтар”. Гравці – ті ж, але команда вже інша. І футбол зовсім вже не той, до якого нас привчив румунський фахівець. І вимоги до футболістів інші. Та й взагалі, багато чого нового від португальського наставника. Скажімо, тренування всього за кілька годин до початку матчу. Годину “гірники” присвятили відпрацюванню стандартних положень. Не дивно, бо в сучасному футболі, якщо вірити статистиці, 70 відсотків м’ячів забивається саме після штрафних, вільних і кутових.

“Шахтар” зі стандартів не забив, хоча міг зробити це не раз. Чи не вистачало зовсім трохи, якусь дрібницю, щоб втілити задумане в життя. Здалося, що спритні – до пори до часу! Швейцарці були просто не готові до домашніх заготовок “гірників”. І бути б голу, а то і двом після тих самих стандартів, будь удача прихильніша до господарів, а ті не такі метушливі при завершенні своїх атак.

Щоправда, до цього “Янг Бойз” у дебюті гри пристойно здивував. Швейцарська команда розпочала поєдинок дуже активно і на перших його хвилинах “Шахтар” практично не переходив через центральну лінію поля. На 6-ій хвилині стався перший удар по воротах: Оаро виграв боротьбу за м’яч у Ордеця, скинув його Раві, який другим дотиком пробив із дальньої дистанції, але у ворота не влучив. А через хвилину біля воріт П’ятова виник перший справжній гольовий момент: Герндт вискочив віч-на-віч із голкіпером і спробував направити м’яч повз П’ятова, але досвідчений воротар встиг виставити ногу і тим врятував свою команду. Проявляли активність гості зі Швейцарії протягом десяти хвилин. 

Донеччани прийшли в себе не відразу, знадобився якийсь час, щоб зрозуміти, хто ж насправді господар у цьому матчі. І чи не перший серйозний момент міг принести “гірникам” дивіденди, але після небезпечного прострілу Даріо Срни і подальшої не надто вдалої пристрілки Тайсона м’яч опинився в руках у Івона Мвого.

Через три хвилини, коли секундна стрілка робила тільки 18-е коло, “Шахтар” таки забив. Але радів недовго – якусь мить. Чистий гол, забитий Едуардо, судді нахабно скасували. Вкрай несправедливе рішення лише заохотило “гірників”, які з іще більшою ретельністю стали шукати шляхи до воріт суперника. І таки знайшли прогалину в захисті. Бразильська комбінація, в якій взяли участь Едуардо, Марлос і Фред, завершилася філігранною передачею останнього в район 11-метрової позначки, на яку відгукнувся Бернард – обі­грати голкіпера і вразити ворота для бразильця було справою техніки – 1:0.

До перерви перевага “Шахтаря” не викликала сумнівів, і сталося ще два гольових моменти. Так, на 33-ій хвилині Едуардо не зміг вискочити на побачення з голкіпером, а через дві хвилини удару Ордеця після навісу з кутового забракло якихось п’ятдесяти сантиметрів. Був ще й удар у виконанні Срни з лінії штрафного, який цілком міг стати гольовим, якби хорватський капітан “Шахтаря” влучив як слід по м’ячу. У підсумку в першому таймі трапився тільки один гол, який залишав обом командам надію на краще життя після перерви.

Однак як невдало для “Янг Бойз” другий тайм почався, так у песимістичних кольорах і пройшов. Вже на першій хвилині після відновлення гри основний форвард команди Герндт отримав серйозну травму і гру продовжити не зміг. Подальшу долю швейцарців багато в чому визначила 55-та хвилина. Мілан Вілотич до того моменту вже мав жовту картку, нараз другий “гірчичник” – автоматичне видалення і невиправдані надії для його команди. Якщо до цієї пори гості слабо, але вірили в можливість врятувати гру, то залишившись у меншості, подумували тільки про одне: як би ще не пропустити.

А “Шахтар” розігрався, став діяти нахабніше в атаці, з помітним азартом... Чудовий момент був на 69-ій хвилині у Марлоса. Він на замаху прибрав одного, потім ще двох захисників, однак з кута воротарського влучив лише в дальню стійку воріт. Добити м’яч, що відскочив у “гірників”, на жаль, не вийшло. А “гірникам” другого голу катастрофічно не вистачало для більшої впевненості, для запасу міцності перед візитом у Берн.

І вболівальники, але напевно в першу чергу Паулу Фонсека, його таки дочекалися. Вийшовши на заміну Євген Селезньов зробив простий рух, пославши м’яч у вже порожні ворота після класної контратаки, розпочатої Бернардом і продовженої Тайсоном і Тарасом Степаненком. Знову ж, не можна не відзначити розрізну, тонко виконану передачу Тайсона, як і в першому випадку, коли забивав Бернард – чудовий пас Фреда. Дві передачі, що визначили долю матчу. Два бразильці, які виступили в ролі майстрів-ювелірів, які одним “розчерком пера” можуть зробити результат.

Натхнений таким успіхом “Шахтар” і не думав зменшувати обертів. “Гірники” докладали всіх зусиль, щоб вирішити результат протистояння у Львові і перетворити “відповідь” на просту формальність. Селезньов був близький до дубля – замикав навіс Срни, який наздогнав м’яч біля самого кутового прапорця, але пробив головою поруч із дальньою стійкою. Потім зіграв необачно і заліз в офсайд, втративши можливість загострити ситуацію біля воріт “Янг Бойз”.

П’ять хвилин, доданих Сердаром Гезюбююком до другого тайму, пройшли в атаках “Шахтаря”. “Гірники” не бажали розлучатися з думками про третій гол. Але довелося. Свисток арбітра застав їх біля володінь Мвого. А на табло залишились 2:0.