На кону стояв перший в сезоні трофей – національний Суперкубок, який чотири роки поспіль вигравав лише “Шахтар”. Причому в двох заключних боях за почесний титул програвали саме кияни, й обидва рази в самій кінцівці зустрічі. 

Остання зустріч цих команд, яка відбулася у травні цього року, завершилася розгромом “Динамо” і жвавою бійкою між гравцями. Варто відзначити, що в складах обох команд значилися футболісти збірної України, яка не найкраще виступила на ЄВРО-2016, але на перший план краще вивести дуель двох приголомшливих хорватських захисників - Срна і Види. Їхня команда, звичайно, теж недовго погостювала у Франції, але виглядала просто чудово. Не було в ній ще одного в якійсь мірі хорвата, Едуардо Да Сілви, але цей матч він також прикрашав своєю присутністю.

Якщо продовжити тему складів, то новий головний тренер “гірників” Фонсека вибрав розрекламовану схему 4-4-2. У центрі захисту грали Ордець і Кривцов, на флангах Срна і Ісмаїлі. Опорними півзахисниками були  – Фред і Степаненко, фланговими – Бернард і Марлос. На вістрі атаки перебували Едуардо і Тайсон.

У Динамо схема була традиційною – 4-2-3-1, але деякі прізвища здивували. На воротах Шовковський, в центрі захисту – Драгович і Віда, над ними трикутник – Корузн, Сидорчук, Буяльський. Фланги – Морозюк – Громов (праворуч), Антунеш – Гонсалес (зліва). На вістрі – Мораес.

Матч розпочався з помилки Драговича, який вже на 20-ій секунді примудрився подарувати м’яч біля власного штрафного майданчика Едуардо. Той ледь не вискочив на побачення з Шовковським і, якби не вчасна підстраховка, то міг би бути один із найшвидших голів у футбольній історії України. Але хорватський бразилець пробив повз воріт. 

Кияни розцінили такий випад “гірників” як виклик і теж вирішили діяти без економії сил. “Повний вперед” – таким був девіз обох сторін. Невеликою перевагою володіли “динамівці”, проте їхній суперник був готовий в будь-яку секунду відібрати м’яч і помчати в разючу контратаку. Саме номінальні господарі і створили перший по-справжньому гольовий момент у цій зустрічі. На 23-ій хвилині в результаті “домашньої заготовки” при розіграші кутового м’яч був доставлений на правий кут воротарського на Срну, звідки капітан “Шахтаря” ледь не встромив круглого у ворота – трохи забракло влучності хорвату. До речі, співвітчизник Віда в цій ситуації не встиг завадити удару.

Після такого епізоду командам варто було б ще сильніше підвищити темп, але замість цього і ті, й інші повністю скинули швидкість і взялися ходити по полю пішки. Так тривало добрих 10 хвилин, поки, немов раптовий спалах, не призвів до голу у ворота “Динамо”. Щоправда, не зарахованого. Як і на самому початку гри, “гірники” прорвалися через позицію Драговича, пішов пас у центр штрафного на Тайсона і прямий удар по воротах. Шовковський ніяково парирував снаряд прямо перед собою, й Едуардо, не помічаючи піднятий прапорець лайнсмена, спокійно закотив “круглого” у сітку. Картки він, звичайно, не отримав, оскільки удар завдав до суддівського свистка. А хорватобразильцю так сподобалося в положенні “поза грою”, що через півтори хвилини він вліз туди знову і тим самим не дав насолодитися розкішним пасом від Срни через півполя. А ось Тайсон пристосувався відкриватися в центрі штрафного майданчика. На 43-ій хвилині йому знову викотили сферу під удар, але в справу втрутився захисник, рикошетом від якого м’яч впав перед Шовковським, і той, у свою чергу, не дозволив Едуардо зіграти на добиванні.

В ендшпілі першого тайму ініціативою явно володіли “гірники”, а ось друга половина почалася з атак “Динамо”. На 52-ій хвилині Гонсалес відзначився непоганим дальнім ударом, але П’ятов ситуацію контролював і без зусиль забрав м’яч. Здавалося, це був стартовий постріл для подальших атак “біло-синіх”. Але, як і на старті першої половини, кияни примудрилися на рівному місці привезти небезпечний момент до своїх воріт, і на цей раз донеччани їм цього не пробачили. Захисники для чогось адресували сферу Шовковському, якого вже пресингував Едуардо, і голкіпер столичного клубу віддав неточний пас на фланг. Підхопив снаряд Марлос, побіг у штрафний майданчик і відпасував Фреду, а той технічно прибрав опонента і вразив ворота “Динамо” – 1:0. 

Безглуздо пропущений гол придушив підопічних Реброва морально, і деякий час кияни виглядали зовсім розібраними. “Гірники” в ці хвилини намагалися розвинути свій успіх, але знайти пробоїни в обороні “Динамо” не могли. Відігратися номінальні гості могли також раптово, як і пропустили. З якоїсь повільної атаки Сидорчук вийшов на ударну позицію і з 19 метрів і ледь не відправив м’яч точнісінько в праву “дев’ятку”. Навряд чи П’ятов діставав круглого, але, на його щастя, м’яч у ворота не потрапив. Між тим, Пауло Фонсека не думав про захист, а робив ставку на напад. Про це говорять заміни: замість Едуардо і Тайсона на останні 25 хвилин гри вийшли Селезньов і Коваленко. А обстановка тим часом загострювалася аж ніяк не в тій зоні, де повинні були діяти ці хлопці. “Динамівці” всерйоз взялися за справу і з кожною хвилиною все сильніше притискали “гірників” до воріт П’ятова. У підсумку вони домоглися свого – на 80-ій хвилині Віда зрівняв рахунок. Все почалося з дальнього удару Антунеш, під який підставився захисник. Кияни заробили кутовий, Федорчук відправив снаряд у штрафний майданчик. Спершу м’яч знайшов голову когось із “гірників”, але полетів далі вздовж воріт, де хорватський гігант виявився спритнішим за всіх – 1:1. 

А вже через кілька хвилин Віда з героя ледь не перетворився в антигероя. Вийшла непогана хорватська комбінація: простріл Срни – удар Види по власних воротах. Сфера прилетіла точно в руки Шовковському, й автогол балканського виробництва не відбувся. Не побачили вболівальники на стадіоні “Чорноморець” і дубля Фреда – його чудовий дальній удар пролетів повз ворота. Темношкірий бразилець під завісу зустрічі взагалі був найактивнішим на полі, і в кращих традиціях матчів між “Шахтарем” і “Динамо” взяв участь в невеликій суперечці – в’їхав у ногу Гонсалесу і намагався пояснити йому, хто правий в цій ситуації. Справа була вже на третій, останній доданій хвилині. Як тільки рефері розтягнув бажаючих з’ясувати стосунки, він дав сигнал про закінчення основного часу. Доля Суперкубка вирішувалася в серії пенальті. Як відомо за регламентом турніру, команди не грають додатковий час.

Почав лотерею холоднокровним виконанням 11-метрового Срна. Не менш впевнено йому відповів Антунеш, причому П’ятов вгадав напрямок удару. А ось Бернард схибив. Невпевнений розбіг з паузою й удар вище воріт. Наступним пострілом Морозюк вивів “Динамо” вперед. Але недовго вели кияни: Ісмаїлі рахунок зрівняв, а Гармаш не зміг перехитрити П’ятова. Потім Фред і Хачеріді обмінялися влучними пострілами, після чого Селезньов пробив точно в Шовковського. “Краще б вже в Краснодарі грав”, – промайнуло в голові у багатьох уболівальників “Шахтаря”. Євген надав шанс виграти киянам, і Мораес його впевнено використовував, принісши своїй команді перемогу. “Динамо” – володар Суперкубка України!