Ось і завершилось Євро-2016. Завершилось воно так само несподівано, як пройшов і весь турнір – перемогою збірної Португалії. Навіть через кілька тижнів мало хто буде згадувати гру новоспечених чемпіонів, а більше приділяти увагу симпатичним ісландцям чи нахабним валлійцям. На турнірі жодна з топових команд так і не змогла продемонструвати яскраву гру на протязі усього турніру. Так в окремих матчах блискотіли німці, італійці, французи, але усі ці команди у відповідальний момент так і не змогли зібратися. І у підсумку ми маємо якесь дежавю 2004 року, коли чемпіоном стали прагматичні греки, які у фіналі здолали тодішніх господарів – збірну Португалії. Тепер португалці зуміли реабілітуватися, взявши за основний принцип якраз грецьку модель гри 2004 року. І як греки, у фіналі здолали господарів турніру.

Напередодні самого фінального матчу головні розмови були навколо двох дієвих осіб. Португальці на чолі з Роналду проти французів, яких увів кращий бомбардир турніру Грізманн. Поєдинок лідерів команд ми вже бачили в травні цього року в фіналі Ліги чемпіонів: “Реал” Кріштіано взяв верх над “Атлетіко” Антуана. Мінливості футбольної долі знову зводять двох яскравих форвардів в очній сутичці, де на кін поставлено все. Цікаво, що в півфіналі ЛЧ Антуан Грізманн зупинив команду Мануєля Нойєра, як і цього разу зупинив Німеччину.

Це тільки одна деталь загального полотна, іменованого фіналом чемпіонату Європи. Господарі Євро, яким в даному поєдинку жереб відписав роль номінальних гостей, вважалися фаворитами. Якщо не в основний час, то в додатковий або по пенальті “Ле Бле” мало обігрувати “селесао” – так вважає більшість експертів. І, треба сказати, аргументів вистачало. Команда Дешама впевнено виграла групу (одна нічия при двох перемогах), при цьому перебуваючи в пошуку оптимальних поєднань і схем. Одного за одним “галльські півні” викинули з турніру в тренувальному режимі суперників по плей-оф, Ірландію (2:1) і Ісландію (5:2), після чого за допомогою майстерності, але не без певної долі везіння залишили за бортом чемпіонів світу, Німеччину (2:0).

“Ле Бле” має кращу атакою в поточному турнірі (13 голів) їм залишалося забити лише м’яч, аби повторити власний же рекорд 1984 року. Майже у всіх ігрових сенсах французи виглядали сильніше Португалії, яку вони обіграли 10 останніх матчів поспіль. У тому числі тричі в півфіналах великих турнірів: на Євро-1984 (3:2), на ЧС-2006, коли переможний гол з пенальті провів Зідан (1:0), і знову на Євро-2000, в якому той же Зідан знову ж з пенальті приніс французам перемогу в додатковий час (2:1). Франція, до речі, зіграла в своєму п’ятому фіналі найбільших турнірів (3 перемоги), а ось для “селесао”, як уже було сказано, це був лише другий в історії вирішальний матч. 

Нинішній турнір складався для португальців непросто. На груповому етапі підопічні Фернанду Сантуша тричі зіграли внічию, пройшовши в плей-оф, завдяки результативній грі в останньому турі з угорцями (3:3), де вони постійно поступалися в рахунку. Без перемог в основний час “селесао” долали турнірну сітку аж до півфіналу: в додатковий час дотиснули хорватів (1:0), по пенальті були обіграні поляки (1:1) і, нарешті, з Уельсом вдалося реалізувати план протягом 90 хвилин (2:0).

Більшість казала, що португальці проповзли в фінал, дехто вважав, що вони грамотно розрахували сили. Істина десь поруч, але в чому команді Сантуша не відмовиш – вона дисципліновано обороняється (якщо винести за дужки угорський трилер), має сталеві нерви і вміє грати зціпивши зуби по результату. Звичайно, завжди розраховуючи на фактор Роналду, у якого був відмінний шанс остаточно і безповоротно заткнути за пояс Мессі. У той час, як аргентинець розтринькав черговий (і можливо останній) шанс виграти континентальну першість із національною командою і який більше переживає за свої кримінальні справи, португалець цілком мав можливість взяти більшу вершину зі своєю збірною. І він її взяв, щоправда, сама участь португальця в тріумфі дуже мінімальна.

Французи відразу взяли форварда “Реалу” в щільну опіку, і на 8-ій хвилині Пайєт завдав фатального удару португальцю в коліно. Боротьба в тому епізоді не виглядала надмірно грубою – хавбек збірної Франції зіграв у м’яч, але заодно зачепив і суглоб опонента. Роналду отримав допомогу медиків і з гримасою болю повернувся в поле. Ненадовго. Пізніше ескулапи знову спробували залатати ледь не плачучого гравця, а на 25-ій хвилині поєдинку втретє і востаннє Кріштіану покинув газон “Стад де Франс”... На ношах...

З відходом Роналду, звичайно, вся Франція зітхнула з полегшенням, проте фарби фіналу миттєво стали тьмянішими, хоча лідер Португалії і не встиг ще відзначитися нічим екстраординарним, але ж міг би це зробити, якби залишився на полі. Адже, як вважали експерти: якщо у “селесао” і є шанс у цьому матчі, то він полягає в геніальності Кріштіану. Без нього португальці остаточно перетворилися у греків 12-річної давності. Єдиний момент у першому таймі підопічні Сантуша створили на самому його старті: Нані після дальньої передачі Седріка пробив у дотик над воротами. У рамку воріт Льоріса номінальні господарі вперше потрапили тільки на 80 хвилині, але про це пізніше.

А ось французи майстерно перекрили супернику кисень у середині поля, ще до перерви завдали три точні удари, кожен із яких певною мірою можна вважати небезпечним. Грізманн головою намагався скинути м’яч у “дев’ятку” після навісу Пайєта, трохи пізніше досить активний Сіссоко прицільним пострілом завершував класну комбінацію, і обидва рази на висоті опинявся Руй Патрісіу. На додаток до цих двох сейвів воротар “Спортінгу” завадив відзначитися Жиру при розіграші кутового.

Після травми Роналду французи також зменшили оберти, ніби перебудовуючи свої схеми, так що до самої перерви на полі ми спостерігали не футбол, а шахи. Навіть Луїш Фігу, потрапивши в об’єктив телекамери, не зміг стримати позіхання.

Не поспішали суперники роздувати темп і після відпочинку. Португальці – зі зрозумілих причин, адже вони вже націлилися на пенальті. Французи ж, мабуть, розраховували вимотати опонента, щоб взяти їх хвилині на 89-ій або 90-ій, як це вони вже робили неодноразово на цьому турнірі. Проте рідкісні моменти і напівмоменти виникали біля обох воріт. За 10 хвилин до кінця основного часу огризнулися португальці, нарешті навівши приціл. Ні не удар, ні не навіс Нані Льоріс парирував прямо на ногу Куарежмі, який ефектно пробив через себе – знову ж прямо в руки голкіперу французів.

Команда Дешама діяла гостріше, відчуваючи деяку перевагу над суперником, схожу з тією, коли маєш більшість. Грізманн знову небезпечно пробив головою (трохи неточно), Жиру напружив воротаря ударом у ближній кут, а Сіссоко перевірив пильність голкіпера дальнім пострілом – все марно. Тренерський штаб французів використовував додаткові аргументи, кинувши в бій Комана, а пізніше і Жіньяка, і останній  втратив, як виявилося, золотий шанс. Вже в компенсований час Андре-П'єр посадив на п’яту точку Пепе і з кількох метрів покотив сферу прямо в ближню штангу!

Екстра-тайми часто сприймаються як зайва прелюдія перед серією пенальті. Суперники подвоюють пильність: ноги вже важкі, а ціна помилки зростає в рази. Все це виливається в нудні півгодини імітації гри. Але не цього разу. Якщо перші 15 хвилин пройшли майже без моментів, то в другому португальці раптово включилися і набігали в сумі на кілька кілометрів більше за збірну Франції. Несподівано для “Ле Бле”, які певно проспали урок, коли розбирали матч португальців проти хорватів.

Бурхливу активність розвинув свіжий Едер, який для початку заробив небезпечний штрафний. У боротьбі з Косельним саме він зіграв рукою, але бригада арбітрів покарала захисника збірної Франції. Страшно уявити, який би галас здійнявся, забий Геррейро в цьому епізоді, але, на щастя Клаттенбурга, Рафаел влучив у поперечину. Не встигли французькі фанати видихнути, як Льорісу все ж довелося діставати м’яч зі сітки. Умтіті занадто довго хизувався перед Едером, дозволивши тому точно пробити здалеку – 1:0! 

Спроби відігратися в останні хвилини не мали успіху. Кілька перспективних контратак завершилися нічим через втому підопічних Сантуша, якому на брівці допомагав Роналду, геть забувши про хворе коліно. Це був не вечір “Ле Бле”, це була португальська ніч. Фінальний свисток арбітра зафіксував першу історичну перемогу на Євро “селесао”, яка пройшла по турніру шляхом, колись протореним греками. Кому тепер цікаво, що на Євро-2016 підопічні Сантуша виграли в основний час один матч? З гидкого каченяти ця команда навряд чи перетворилася на прекрасного лебедя, але бридке каченя відвозить додому кубок Делоне, а усі інші прекрасні лебеді пішли  з поля ні з чим.