За звання кращої команди Європи посперечаються збірні Португалії і Франції. Напевно, перед початком турніру мало хто міг спрогнозувати саме такий фінал. І якщо присутність у матчі за “золото” французів цілком очікувана, то те, що їхніми суперниками стали португальці – величезний сюрприз. 

Саме збірна Португалії стала першим фіналістом Євро-2016,  яка зуміла зломити опір збірної Уельсу. Шість спроб знадобилося команді Фернанду Сантуша, щоб здобути свою першу перемогу на Євро в основний час. І переконливий успіх “євробразильцiв” у матчі з валлійцями вийшов багато в чому несподіваним. Дуель Гарета Бейла і Кріштіану Роналду дійсно вийшла на перший план у цьому півфіналі. І спочатку здавалося, що її виграє валлієць. Однак у підсумку героєм став саме Роналду.

Взагалі в першому півфінальному матчі зійшлися збірні, яких мало хто очікував побачити на такій стадії. Але Португалія і особливо Уельс зуміли стати сенсаціями турніру. Команди створили своєю грою різні враження. Підопічні Фернанду Сантуша примудрилися пробитися до четвірки найсильніших і жодного разу за п’ять матчів  не перемогли в основний час. Португальці нині роблять ставку на дисциплінований футбол, і він поки дає результат. Правда, “євробразильців” супроводжує і фарт. Для них цей півфінал Євро став п’ятим в історії, але лише один раз (на домашньому турнірі в 2004 році) їм вдалося пробитися далі. Валлійці ж і зовсім ніколи не забиралися так високо, але пройшли дистанцію до 1/2 фіналу куди впевненіше і перемогли в чотирьох матчах в основний час. Особливо гучною вийшла вікторія збірної Уельсу в чвертьфіналі, в якому вона в блискучому стилі вибила з боротьби “зоряних” бельгійців. Команда Кріса Коулмана виглядає переконливо в матчі з будь-яким суперником, при цьому на командний успіх найактивнішим чином працюють її головні зірки Гарет Бейл і Аарон Ремзі. Перший знаходиться в числі кращих бомбардирів Євро, а другий – в числі кращих асистентів. Однак Ремзі, як і  центральний захисник Бен Девіс, не могли допомогти “драконам” у півфіналі, що було серйозною втратою для номінальних гостей. У португальців ж дискваліфікацію відбував лише Вілльям Карвалью і був відсутній травмований Пепе. Цікаво, що суперники жодного разу раніше не зустрічались між собою в офіційних матчах. Між ними за всю історію відбулися лише три товариські гри, але всі вони припали на минуле століття.

Португальці відразу ж взяли м’яч під свій конт­роль, однак підібратися до чужого штрафного майданчика не могли. У валлійців двічі в дебюті зустрічі перервав атаки суперника фолом Аллен, і в другому випадку жовтої картки не уникнув. 

На 10-ій хвилині Саншеш з правого флангу навісив у чужу воротарську площину, де Коллінз не дав Роналду пробити по воротах. Кріштіану за підсумками цього епізоду випрошував у судді пенальті, проте Йонас Ерікссон не послухав його аргументів. Номінальні гості намагалися довгими передачами шукати попереду Бейла, який старанно під них відкривався, але оборона португальців була пильною зі зоряним валлійцем. 

Згодом гра пожвавилася. На 16-ій хвилині Жоау Маріу увірвався в чужий штрафний майданчик по правому краю і пробив низом у напрямку дальнього кута, однак у ціль не влучив. Відповідь збірної Уельсу не змусила себе довго чекати. Незабаром Фонте заблокував простріл Бейла з лівого флангу, і після розіграшу кутового сам Гарет і вистрілив по воротах з меж штрафного майданчика, пославши м’яч над поперечиною.  А на 22-ій хвилині на простріл Бейла, який на цей раз виявився праворуч, ледь не встиг Кінг, але Ендрю не дотягнувся до сфери. Наступний швидкий випад “драконів” завершився дальнім ударом невтомного Бейла, однак Патрісіу виявився на місці. А португальці в цей же час  перекочували м’яч у центр поля, надаючи супернику шанси на перехоплення. На 25-ій хвилині Робсон-Кану прострілив із правого флангу у воротарський на Кінга, який пробив повз ворота. 

Лише після цього номінальні господарі змогли знову на деякий час перевести гру на чужу половину поля, але у власному  штрафному майданчику захисники збірної Уельсу діяли безпомилково. Майже всі передачі верхом у португальців йшли на Роналду, який верхову боротьбу у суперника (яким найчастіше був Коллінз) виграти не міг. 

Поступово гра заспокоїлася. М’яч переходив від однієї команди до іншої, але суперники щоразу ніби в стіну упиралися в оборону один одного. При цьому гра пішла дуже коректна, практично без порушень. На 39-ій хвилині і Нані у португальців, впавши на куті воротарської площини, спробував випросити у арбітра пенальті, але Ерікссон справедливо не побачив підстав для його призначення. Через деякий час Роналду наважився на удар здалеку, але і тут йому завадив це зробити ніби приклеєний до нього Коллінз. 

Однак під кінець першого тайму Джеймс чомусь виявився не в центрі штрафного майданчика, а на правому фланзі оборони, де його розхитав Сілва, який подав на дальню штангу точно на Роналду. Честер виграти у Кріштіану верхову боротьбу не зміг, але лідер португальців пробив головою неточно. У підсумку перший тайм голів так і не приніс. І це виглядало закономірно, враховуючи, що на двох команди до перерви в сумі лише раз пробили у площину воріт.

Тренери в перерві очікувано приберегли заміни. По такій грі не виключений був і додатковий час. Португальці активніше почали другий тайм. Команда Фернанду Сантуша заробила два стандарти поспіль, і другий із них став результативним. Геррейро навісив з кутового у штрафний, звідки Роналду в боротьбі з Честером головою з лінії воротарської площини  пробив під поперечину – 1:0. Для Кріштіану цей гол став дев’ятим у фінальних першостях чемпіонатів Європи, і він зрівнявся за цим показником із рекорд­сменом Мішелем Платіні. Пропустивши, валлійці тут же кинулися вперед і заробили штрафний. Однак на подачі Бейла першим був Патрісіу. А португальці в наступній атаці на куражі зміцнили свою перевагу. На 53-ій хвилині після помилки Честера Роналду заволодів м’ячем і пробив низом у дальній кут, Хеннессі був готовий зловити м’яч, але Нані раптом вискочив прямо перед голкіпером, в падінні послав сферу йому в протихід воротаря – 2:0. Це була серйозна заявка на перемогу від Португалії. 

Щоправда, валлійці і не думали викидати білий прапор. Незабаром після чергової подачі Бейла зі штрафного до м’яча знову першим устиг Патрісіу. На 58-ій хвилині Кріс Колман кинув у бій Воукса, замінивши Ледлі. Сем активно увійшов у гру і тут же ледь не вирвався на ударну позицію після відмінної передачі Бейла, але Бруну Алвеш в останній момент зняв м’яч з ноги у Воукса. Слідом за цим Честер лише ціною попередження зірвав чужу атаку. Стандарт взявся виконати Роналду, який шикарним ударом обвів “стінку”, і м’яч пролетів над самою поперечиною. Незабаром Черч замінив у номінальних гостей Робсона-Кану. А португальці явно спіймали свою гру. На 65-ій хвилині після дальнього пострілу Нані і рикошету від Честера Хеннессі відбив сферу точно на Маріу, який із чудової позиції пробив повз ворота.

Кріс Коулман пішов ва-банк, замінивши Коллінза на Джонатана Вільямса. У валлійців гра абсолютно не йшла. На 70-ій хвилині валлійці привезли самі собі кутовий, неточно скинувши м’яч на Хеннессі. Подачу з корнера замкнув Фонте, який, навпаки, пробив точно по позиції голкіпера. Слідом за цим португальці заробили два попередження – спочатку Бруну Алвеш завадив голкіперу валлійців швидко ввести м’яч в гру, а потім Роналду сфолив на Джонатана Вільямса. 

Загалом португальці були набагато ближче до третього голу, ніж валлійці – до першого. На 79-ій хвилині Даніло несподівано вискочив віч-на-віч з Хеннессі, але Вейн врятував свою команду. На 81-ій хвилині активний Бейл вистрілив по підступній траєкторії, але Патрісіу виявився на місці і відбив м’яч убік. А Роналду в кінці зустрічі ледь не оформив дубль. Андре Гомеш відмінним псом вивів Кріштіану до воріт, той грудьми обробив м’яч, прокинув його повз голкіпера, але з гострого кута влучив у “сітку” зі зовнішнього боку. Під кінець основного часу Бейл ногою заїхав в обличчя Седрика, за що дістав “гірчичник”. Арбітр додав три хвилини, і в цей відрізок португальці заробили ще один перспективний штрафний, але Роналду пробив у “стінку” – на шляху його удару виявився... Бейл. У підсумку збірна Португалії здобула переконливу перемогу і вдруге в своїй історії пробилася до фіналу чемпіонату Європи. 

У другому півфіналі зійшлися збірні Франції та Німеччини. Чи міг хто-небудь сказати в далекому 2008-ому, що Німеччина, яка вийшла в фінал турніру, зробить на наступних першостях Старого Світу це ще раз, та ще й у півфіналі побуває? Попутно німці і чемпіонат світу-2014 виграли, але зараз не про це.  Повертаючись у 2008-й, варто відзначити, що тоді Німеччина поступилася Іспанії (0:1). “Червона фурія” тоді була головною збірною світового футболу, а ось починаючи з 2014-го, якраз з мундіалю в Бразилії, стало зрозуміло, що час іспанців пішов. На арену вийшли німці. У 2012-ому підопічні Льова доходили до півфіналу змагань Європи, де в рівній боротьбі поступилися італійцям (1:2) вкрай незручного для себе опонента. Втім на цей раз Німеччині вдалося поквитатися зі “Скуадрою Адзуррою”, нехай і не без зайвого нервування в  серії пенальті. 

У Франції ж успіхів особливих не було давненько. Чемпіони Європи 2000, переможець домашнього мундіалю в 1998-ому, коли “золоте” покоління Зідана зрівнювало всіх суперників із землею. У 2006-ому також дійшли до фіналу мундіалю в Німеччині “триколірні”, де скандально програли італійцям. Всі пам’ятають Матерацці і голову Зінедіна. Звичайно, на домашньому Євро французи усіма силами хочуть повернутися на трон. Щоправда, на цьому турнірі у них, як і у німців, не всі матчі склалися вдало. Так, поразок не було, але були складні матчі – у Німеччини з тієї ж Польщею, Італією, у Франції з Албанією та й з румунами теж довелося понервуватися. Як би не було, у матчі Франція – Німеччина визначався не лише фіналіст, а й головний фаворит майбутнього вирішального матчу.

Перші хвилини півфіналу і залишилися за Францією, це був явно не психологічний ефект переповнених трибун, а питання вибору стратегії. “Триколірні” до матчу з ісландцями провалили майже всі перші тайми, знову зробили ставку на агресивний початок. Кілька іскрометних атак – і перша перевірка Нойєра, який накрив м’яч після удару Грізманна. Надалі в першому таймі прицільно пробити господарям вдавалося тільки зі штрафних. Але спроби Пайєта і Погба були відверто несерйозними, якщо врахувати, хто захищає ворота Німеччини.

Німці до того моменту вже взяли гру під свій повний контроль. Мабуть, так переконливо на цьому Євро в одному окремо взятому таймі виглядали тільки італійці, які просто затоптали іспанців у першій половині зустрічі 1/8 фіналу. Німеччина була сильнішою у всіх компонентах – підбори, єдиноборства, комбінаційна гра, гольові моменти, стандарти. Не було тільки головного – завершення. І з Гомесом на вістрі “бундестім” не блищала “чуттям убивці”, а вже з Мюллером у ролі наконечника меч “затупився” остаточно. Мюллер на цьому Євро напевно найбіьше розчарування серед усіх “зірок”. Половина атак “бундестім” закінчується саме на ньому. Що трапилося з одним із кращих бомбардирів ЧС-2014, Ліги чемпіонів і бундесліги цього сезону – важко зрозуміти. Але найсумніше для Льова, що при всьому багатстві вибору в півзахисті і оборони як серед досвідчених, так і серед молодих, альтернативи Томасу, у зв’язку з травмою Гомеса, не виявилося.

В результаті з тотальної переваги і декількох десятків витончених, геометрично вивірених атак Німеччина не винесла майже нічого, крім пари напівмоментів та непоганого удару Джана, який лише потривожив Льоріса. Франція ж намагалася вміло розіграти свій єдиний козир – швидкі атаки через вільні, завдяки дуже високій грі німців, зони. І якби Жиру не заснув прямо в розпал карколомного виходу, два в одного – був би гол. Але оплески в результаті зірвав Хеведес, у відчайдушному підкаті перервавши атаку. 

Бути б Олів’є антигероєм тайму, якби Франція не забила гол з нічого. Просто стандарт, просто подача, просто верхова боротьба, в якій Швайнштайгер незграбно підняв руку на рівні голови, в неї і відскочив м’яч після передачі Евра. Пенальті сумнівний, але і особливих підстав звинувачувати рефері Ріццоллі в помилці немає. Так, удар або передача Патріса  обіцяли Німеччині велику біду, та й Бастіан повинен був зіграти м’яч головою, але виставив руку – тому арбітр і вказав на точку. Грізманн  без проблем закріпив за собою статус кращого бомбардира турніру, а заодно став першим з 2004 року гравцем, який забив на Євро більше чотирьох м’ячів.

Якщо в першому таймі французи на правах господарів намагалися діяти досить сміливо і агресивно, то в другому з чистою совістю почали зводити оборонні бастіони. У Німеччині ж так і не знайшлося нікого, хто здатний був довести комбінаційну гру до логічного завершення. “Бундестім” не змогла навіть підтримати свій же темп зразка першого тайму.

Та до того ж принесла собі і другий гол. Почалося все з безглуздого пасу Хеведеса, продовжилося пожежею Кімміха, а закінчилося тим, що Погба накрутив Мустафі і виконав подачу в штрафний майданчик. Нойер насилу дотягнувся до м’яча, в результаті чого вийшла передача прямо на Грізманна, який просто “проткнув” м’яч у ворота, оформивши дубль.

Чи не продемонструвавши нічого такого собі, фактично з одним козирем на руках, господарі Євро дуже переконливо “знищили” діючих чемпіонів світу, які приїхали на турнір без центрфорвардів, гідно організованої німецької машини. За одного такого Грізманна Льов віддав би і Мюллера, і навіть бідолаху Гомеса. Але свого Антуана у Німеччині не виявилося. Тому Франція у фіналі.