За два останніх дні було зіграно шість матчів, визначено першого невдаху (Україна) і першу команду, яка вже гарантувала собі вихід у плей-оф. Цими щасливчиками стали господарі турніру – збірна Франції. 

У групі А відкривали другий тур збірні Швейцарії та Румунії. В цьому матчі альпійська команда цілком була близька до того, щоб здобути першу вольову перемогу на турнірі і стати першим учасником раунду плей-оф. Але не склалося. 

Румуни активно розпочали двобій, а головним героєм першого тайму став аж ніяк не Богдан Станку, який, як і в матчі проти Франції, спокійно реалізував пенальті, а Чіпріан Тетерушану. Ще до того, як румуни відкрили рахунок, воротар виграв дуель у Сеферовича і врятував команду. А незабаром після того, як на табло “Парк де Пренс” запалилася одиничка, з-під поперечини витягнув м’яч після підступного удару здалеку Шера. Були у швейцарців й інші моменти, які вони не реалізували. Румуни грали в своєму стилі – строго від захисту, розраховуючи на швидкі контратаки. З одного боку, команді Ангела Йорданеску пощастило піти на перерву з рахунком 1:0. З іншого боку, вони теж могли розраховувати і на більше, якби в завершальній стадії атак були б трішки точнішими. Забили ж румуни після помилки Ліхтштайнера. Капітан збірної Швейцарії занадто явно прихопив за футболку Кесеру, й арбітр зустрічі не міг залишити це без уваги.

Другий тайм пройшов у тому ж дусі: швейцарці нагнітали і великими силами йшли вперед, а румуни грали на контратаках,  тому небезпечні моменти виникали біля обох воріт. Забити вдалося лише швейцарцям. Колишній “динамівець” Мехмеді виявився першим на підборі після подачі з кутового і з меж штрафного майданчика в один дотик потужно пробив у дальній кут.

Зрівнявши рахунок, швейцарці взяли нетривалу паузу. З появою на полі Емболо вони  знову великими силами пішли вперед виривати перемогу. Юний нападник додав гостроти і напору в атаці, але особливих дивідендів це швейцарцям не принесло. По суті справи, команда Володимира Петковича тільки заробила декілька перспективних штрафних. Румуни, які поступилися супернику в другому таймі, практично у всіх компонентах гри нічим не відзначилися. Схоже, команду Ангела Йорданеску цілком влаштовувала і нічия, яка зберігає їй шанси на вихід у плей-оф.

А ось в іншому матчі збірній Албанії не вистачало буквально кількох хвилин, аби стати автором справжньої сенсації у двобої проти господарів турніру. Скромні албанці дали зоряним французам справжній бій, але трохи не дотерпіли і двічі пропустили на останніх хвилинах. У першій половині гри команда Дідьє Дешама, який залишив у запасі і Поля Погбу, й Антуана Грізманна, відбувала номер, у другому таймі довелося включатися на повну. Правда, і це довгий час господарям Євро не допомагало – до 90-ої хвилини Франція не завдала жодного удару в площину! Було, щоправда, потрапляння в штангу, та й албанці можуть похвалитися тим, що потривожили стійку воріт Льоріса. Якби не гол Грізманна, за яким на останній хвилині основного часу не встежили захисники, на збірну Франції і її рульового після матчу обрушився би шквал критики, але переможців не судять. До того ж, зовсім комфортний рахунок для господарів у компенсований час встановив Дімітрі Пайє, на рахунку якого вже два голи на цьому чемпіонаті Європи. 2:0 – Франція стає першим учасником плей-оф і в останньому турі побореться зі Швейцарією за перше місце в групі.

На цьому турнірі таки знайшлися дві збірні, до яких хочеться задати питання: “Навіщо їхали?”. Одна з них українська, інша – наші північні вороги. Гра росіян – одна з найбільш сумбурних і неузгоджених на Євро-2016. Щоправда, до них є ще інші питання, бо можна припустити, що виступ збірної був лише ширмою для фанатських витівок, “завдяки” яким команда Слуцького (хоча вона, звичайно, ні при чому) і залишиться в історії цього чемпіонату. Поки, в усякому разі, немає ніяких передумов для того, щоб вона залишилася в історії ще й за деякими ігровими характеристиками.  Принаймі таке враження склалося після матчу Росії зі Словаччиною. Але не можна не визнати, що у росіян є ще третій тур і вони можуть спробувати все виправити. А ось в українців такого шансу вже нема.

Щодо самого матчу Росія – Словаччина, то почали команди дуже і дуже обережно, без яких би то не було загострень. Акцентованої гри не було ні з одного, ні з іншого боку, простору для швидких атак ніхто не збирався надавати. Футболісти придивлялися один до одного і тривало це 15 хвилин – аж до того моменту, коли хтось із росіян помилився на своїй половині поля й організував атаку на ворота Акінфєєва. Завершилася вона неточним, але досить-таки небезпечним пострілом Гамшика, після якого м’яч пролетів над ближньою дев’яткою. Цей дзвіночок росіяни проігнорували, вони володіли ініціативою, з якої мало було користі. Натомість словаки під кінець тайму організували дві гольові атаки. Спершу  Гамшик відмінним пасом із центру, відрізавши весь півзахист, відправив на забіг по лівому краю Васса, який змістився в штрафний майданчик, прибрав на замаху Березуцького і Смольнікова, а потім акуратно поклав м’яч у дальній кут.

Вражені росіяни після голу трохи покатали м’яч у центрі, а потім нарвалися на небезпечний удар Гамшика (м’яч зрізався у неаполітанца і пішов дуже повз ворота) – і, в підсумку, на другий гол. Знову він прийшов з лівого краю атаки словаків, але на цей раз після стандарту. Команда Козака швидко розіграла кутовий і м’яч опинився у Гамшика на тому ж самому місці, з якого забивав Вайсс. Марек невимушено прибрав Шатова і відправив круглого у напрямку воріт. Потрапив, щоправда, в штангу, але від неї м’яч прошмигнув у сітку.

Програючи 0:2 росіяни і далі жодної атакувальної гри запропонувати супернику не могли, а ось словаки цілком могли довести справу до розгрому. Але кривдник збірної України у відбірковому циклі Мак пробив точно в голкіпера. Це був третій удар в площину воріт Акінфєєва – тобто перший, який не завершився голом.

І лише під завісу матчу словаки втомилися і на 80-ій хвилині рахунок став 1:2 – після удару Глушакова. Отримавши шанс врятувати матч, росіяни намагалися просто задавити суперника фізичною масою і напором. Але в цій грі словаки все ж домоглися перемоги і реабілітувалися за поразку від Уельсу, зберігаючи шанси на вихід із групи. Втім, третій матч у них із Англією, з якою легко не буває нікому. 

Самі англійці навпаки зуміли практично гарантувати собі участь у плей-оф, вирвавши перемогу у збірної Уельсу. За підсумками першого тайму здавалося, що наставник збірної Англії  Рой Ходжсон – впертий дурень, який губить величезний потенціал “трьох левів”. Всупереч очікуванням, коуч англійців довірився тим же футболістам, які починали поєдинок проти Росії, що наштовхує на висновок: якщо не результатом, то грою своєї команди найбільш високооплачуваний тренер Євро-2016 залишився задоволений.

Й англійці розчарували. Вони грали одноманітно, без родзинок. Часом складалося враження, що футболісти вперше грають разом. Єдине, в чому “три леви” перевершили суперника – володіння м’ячем (67% проти 33% у Уельсу).

А “дракони” проявили себе дуже непогано, реалізувавши чи не єдиний момент. Наприкінці першого тайму номінальні гості заробили штрафний. До м’яча підійшов Бейл і могутнім ударом із 35-и метрів відправив його в сітку воріт англійців. Не обійшлося без ляпу Джо Харта. М’яч був посланий гравцем “Реала” по центру воріт, однак воротар збірної Англії зіграв, м’яко кажучи, не найкращим чином.

У перерві Рой Ходжсон провів дві заміни: замість Кейна і Стерлінга на полі з’явилися Варді і Старрідж. І ось уцьому плані керманич збірної Англії проявив себе як мудрий фахівець, який добре відчуває свою команду. Оскільки саме ці двоє в результаті стали рятівниками “трьох левів”.

Не сказати, що з появою Варди і Старріджа Англія заграла цікавіше в атаці, але номінальним господарям у другому таймі вдалося забити досить швидкий гол. Старрідж зліва виконав подачу в штрафний майданчик, Вільямс (той, що Ешлі) в боротьбі з Аллі недбало скинув м’яч у воротарську площину, звідки Варді розстріляв Хеннессі!

Гол додав “трьом левам” впевненості, а футболістів збірної Уельсу змусив поникнути. Згодом підопічні Кріса Коулмана прийшли в себе, зібралися, але, як вже часто буває на цьому Євро, у  компенсований арбітром час оборона “драконів” дала збій. Багатоходова комбінація “трьох левів” привела до того, що м’ячем заволодів Даніель Старрідж. Форвард “Ліверпуля” з п’яти метрів пробив в ближній кут – Хеннессі не виручив. 2:1 – перша вольова перемога на Євро-2016. 

Про матч Україна – Північна Ірландія можна прочитати окремий матеріал, а ось збірні Німеччини та Польщі, знаючи результат іншої зустрічі, провели класичний  двобій, який більше схожий на “договірняк”. Тобто, коли обидві команди абсолютно не хочуть ризикувати і нічийний результат їх цілком влаштовує. Для Німеччини і Польщі це була вже третя очна зустріч за останні два роки, і вони підійшли до неї з надмірною обережністю, що яскраво показав перший тайм. Мабуть, він вийшов найбільш безподієвим на турнірі. Після перерви ситуація дещо покращилася, але вболівальники голів так і не побачили. Зустріч завершилася закономірною, в цілому, нульовою нічиєю. Після цього результату Польща виявилася як ніколи близька до першого в своїй історії виходу з групи на чемпіонаті Європи, а Німеччина зберегла перше місце за додатковими показниками. Втім, доля лідерства в квартеті С вирішиться тільки в заключному турі.