Турнір без зайвих команд
На Євро-2016 були проведені чергові п’ять матчів, які завершили перший тур групового турніру
фото: АР, Reuters
Напевно головною особливістю нинішнього турніру став той факт, що в усіх 12 матчах був забитий бодай один гол. З іншого боку жодна команда не змогла вразити ворота суперника тричі. Цілком можливо, що ця тенденція буде порушена вже в другому турі. Однак наразі можна констатувати, що попри збільшення кількості учасників, “команд-туристів” на турнірі немає.
Іспанія розпочинає і виграє
Збірна Іспанії, останньої з трьох головних претендентів на титул, стартувала на Євро-2016. Чиннім чемпіонам Європи протистояла команда Чехії, яка сенсаційно виграла свою відбіркову групу (з голландцями, турками та ісландцями).
Пристрасті навколо викликаних і не викликаних дель Боске на Євро футболістів встигли трохи охолонути. Тим більше, що їх тимчасово заступив інший скандал: звістка про можливу причетність голкіпера Давіда де Хеа до сексуальних злочинів. Проте дель Боске в першому матчі випустив у стартовому складі саме де Хеа. Мудре рішення, яким тренер не тільки показав, хто в команді перший номер (це було предметом суперечок), але і висловив Давіду підтримку у важкий період. Непоганий спосіб додатково згуртувати команду, яка і без того дуже сильна.
Іспанці здивували вже на першій же секунді матчу, коли Мората розіграв м’яч, перебуваючи в центральному колі в повній самотності. А потім почала дивувати Чехія. Команда Врби впевнено влаштувалася на чужій половині поля, заробила в перші п’ять хвилин два кутових, а ще через мить провівши небезпечну контратаку після перехоплення.Але захисники іспанців, нехай і не дуже спокійно, впоралися з цим тиском, заблокували два удари по воротах і відтіснили чехів подалі в центр поля. Ця нехитра тактика (перехоплення – пас на Росіцкі – закид на відкритого на лінії офсайду форварда, Неціда або Крейчі) здавалася досить ефективною, і подачі Томаша слідували з регулярністю конвеєра.
Проте поступово гра набула характеру, якого всі чекали з самого початку: іспанці довго розігрували м’яч у центрі поля, намагаючись розтягнути оборону суперників, і різко прискорювали атаки, коли їх спроби були успішні. А чехи намагалися берегти сили і не лізти зайвий раз в пресинг, поки м’яч не опиниться на їх третині поля. В цих умовах іспанці зуміли створити два моменти, однак Мората обидва шанси змарнував.
Перший тайм наближався до завершення, коли чехи ледь не відкрили рахунок. Швидкий вихід з оборони. Нецід отримав м’яч недалеко від лінії штрафного майданчика, не став зближуватися з воротарем, а відразу пробив – сильно, але по центру.
Як тільки почався другий тайм, Іспанія рушила в атаку. Іньєста одним пасом вивів Морату практично віч-на-віч на правому краю штрафного майданчика – форвард затягнув з ударом і віддавав пас на Ноліто, але того випередив Губник, який вдарив по власних воротах – влучив у штангу. Далі Мората змарнував ще один чудовий момент після помилки Кадержабека.
І після цього команди немов помінялися футболками. Чехія буквально взяла в облогу ворота де Хеа, виграючи всі підбори і не дозволяючи вийти з оборони протягом декількох хвилин. Однак користі від цього так і не було.
Час йшов, іспанці і далі марнували моменти, і за 15 хвилин до кінця матчу чехи помітно здали фізично. Обходилося без явних провалів, але у іспанців стало набагато більше часу при обробці м’яча. І коли вже стало здаватися, що матч так і закінчиться першою нульовою нічиєю, Іньєста видав чергову прекрасну передачу в штрафний майданчик. На цей раз на вістрі опинився зовсім не прикритий чехами захисник Херард Піке, і він показав нападникам, як треба реалізовувати гольові моменти. Перемога абсолютно заслужена, але хто буде далі забивати?
Нещасний випадок ірландців
А в групі Е всупереч очікуванням Швеція та Ірландія видали змістовний і яскравий футбол. На полі були рівні суперники, які розуміли, що набрати очки в інших матчах буде складно. Підопічні Мартіна О’Ніла показали цікавий атакуючий футбол і заслуговували на перемогу, але нещасний випадок (інакше автогол Кірана Кларка не назвеш), що стався за 20 хвилин до завершення зустрічі, звів нанівець всі старання ірландців.
З іншого боку, нічию 1:1 можна вважати закономірним результатом. Поки ірландці тринькали свої моменти, шведи на футбольному полі займалися незрозуміло чим. Склалося враження, що нічия цілком влаштовує команду Еріка Хамрена, а тому вона намагалася не пропустити. Коли ж “жовто-сині” виявилися в ролі відстаючих, вони включили швидкості, значно додали і дотиснули суперника, який у другій половині другого тайму помітно підсів.
Ірландці могли виходити вперед вже на десятій хвилині зустрічі, коли Ісакссон парирував потужний удар Хендріка з-за меж штрафного майданчика. Незабаром вони створили ще один гольовий момент: Кларк після подачі з кутового виграв боротьбу на другому поверсі і скинув м’яч у район дальньої штанги, а там О’Ши не вистачило якогось сантиметра, щоб дотягнутися до круглого і переправити його у ворота.Ці невдачі не підкосили “зелену армію”. Підопічні Мартіна О’Ніла продовжили атакувати: в середині першого тайму м’яч після найпотужнішого пострілу Брейді пролітає над поперечиною, а через кілька хвилин на виручку шведам приходить каркас воріт, який прийняв на себе удар Хендріка.
У другому таймі ірландці нарешті втілили свою перевагу в гол. Коулман на правому фланзі розібрався з опонентами, після чого подав у штрафний майданчик, звідки Хулахан у дотик здорово пробив у дальній кут. Домігшись свого, “зелена армія” несподівано зажурилася. Команда Мартіна О’Ніла віддала територію супернику, послабила тиск і почала грати на утримання рахунку. Чи то була тренерська установка, чи ірландцям дійсно не вистачило сил, але вони заплатили за це високу ціну. Отримавши свободу збірна Швеції нарешті почала грати і за свої старання вона була винагороджена: на 71-ій хвилині Ібрагімович з лівого флангу увірвався в штрафний і прострілив уздовж воріт, а Кларк без шансів для Рендолфа головою пробив по своїх воротах. Закінчення зустрічі також краще провели шведи. Вони були ближче до того, щоб вирвати перемогу, але ірландці вистояли.
Бельгійська невдача
Інший матч, у якому зустрічалися збірні Бельгії та Італії, вважався одним із найголовніших у першому турі Євро-2016. Обидві збірні хоч і не є явними фаворитами турніру, проте, на думку фахівців, цілком можуть замахнутися на перемогу. Особливо це стосується збірної Бельгії.
За останні роки ця команда стрімко увірвалася до числа кращих в Європі. Але цьому передувала не менш кропітка робота. У 1998 році збірна Бельгії не змогла вийти з групи на чемпіонаті світу, пропустивши вперед Нідерланди і Мексику. Відразу після турніру тренер молодіжних збірних Мішель Саблон разом із іншим наставником, Бобом Бровайсом, почав розробляти ретельний план з розвитку футболу в країні, прораховуючи все до дрібниць. Вони довго вивчали методи роботи в сусідніх Нідерландах і Франції, їздили на стажування в “Аякс” і “Барселону”. Тоді в Бельгії у дитячих командах на першому місці був результат, і революція, проведена Бровайсом і Саблоне, перевернула все з ніг на голову. Другий крок, зроблений для підняття рівня футболу в країні, – розвиток інфраструктури. Багато клубів зрозуміли, що бути для молодих гравців трампліном на топ-рівень прибутково і престижно, і в підсумку майже всі команди еліти вклали чималі суми в розвиток своїх академій, що вже окупилося.
Нинішньою збірною Бельгії керує Марк Вільмотс, який виступав у 1998 році в національній команді під керівництвом Шаблона. Імена нинішніх зірок “червоних дияволів” перераховувати немає сенсу – багато хто з них уже загальновизнані “зірки” футболу. Проте дивно інше, маючи чудовий підбір виконавців, які в кваліфікації з легкістю розбираються з будь-яким суперником (і друге місце в рейтингу ФІФА красномовно про це говорить), на великих турнірах бельгійці перестають бути схожими самі на себе.
На минулому міжнародному форумі в Бразилії Азар і компанія виступили неоднозначно. Звичайно, чвертьфінал – хороший результат, але всім було очевидно, що команда здатна на більше. І довести це бельгійці мали саме на Євро.
Дещо по-іншому йдуть справи у збірної Італії, яка за розкладами букмекерів мала стати головним противником бельгійців за вихід з групи з першого місця. “Золоте” покоління “Скуадри Адзурри” давно попиває вино з власних виноградників або розважає американську публіку. По-справжньому геніальних футболістів у розпорядженні Антоніо Конте зараз, мабуть, немає, а травми ключових півзахисників – Марко Верратті і Клаудіо Маркізіо – тільки погіршили ситуацію.
Таким чином, на поле “Стад де Люм’єр” в Ліоні вийшла молода і голодна зграя в червоних футболках, протистояти якій належало збірній, яка мала намір довести, що “золоті” часи італійського футболу хоч і пройшли, але на Апеннінах все ще вистачає виконавців найвищого рівня.
Початок матчу був рівним. Італійська збірна не стала притискатися до своїх воріт, розвиваючи атаки за рахунок флангів. Бельгійці ж не форсували події, намагалися налагодити гру в центрі поля. Поступово “червоні дияволи” стали значно переважати суперника, однак шедевральний пас Леонардо Бонуччі зі своєї половини поля перевернув все з ніг на голову. Алдервейрельд втратив позицію і пустив собі за спину Джаккеріні, той обробив складний м’яч і направив його повз Тібо Куртуа, остудивши запал “червоних дияволів”. Більше того, італійці мали кілька шансів подвоїти перевагу – спочатку Куртуа відбив дальній постріл Кандрева, а потім лічені сантиметри відокремили м’яч від штанги після удару головою Граціано Пелле. Такий сплеск став несподіванкою навіть для Антоніо Конте, якій на брівці активно підбадьорював підопічних і намагався зупинити хусткою кров, яка пішла з носа.
Трохи оговтавшись від шоку, бельгійці знову взяли гру під контроль, однак нічого зрозумілого біля воріт Буффона створити не змогли. І виходячи на другий тайм, бельгійці, впевнені у власній перевазі, продовжували грати розхлябано. Поступово підопічні Вільмотса притиснули італійців до воріт. І до кінця матчу їх позиційні атаки переросли в справжню навалу. Зоряна бельгійська атака билася як об стіну, намагаючись зламати оборону “Скуадри Адзурри”, але диявольський тризуб таки і не пробив самовідданих італійців. Більше того, на третій доданій Пелле після ідеально розіграної контратаки забив м’яч у сітку, чим увів всю італійську націю в захват.
Рекорди Габора
А у вівторок були зіграні останні два матчі першого туру групового етапу. І обидва двобої групи F принесли перші сенсації Євро-2016. Розпочали в цьому квартеті угорці і австрійці.
Як тільки було оголошено стартові склади, стало зрозуміло, що на цьому Євро встановлений перший рекорд. Воротар збірної Угорщини Габор Кірай став найстаршим гравцем, що виходив на поле в матчах чемпіонату Європи. І нова позначка (а вона ще цілком може змінитися в наступних матчах) тепер становить 40 років і 74 дні. Попередній рекорд належить гравцю збірної Німеччини Лотару Маттеусу, він грав на Євро у віці 39 років і 91 день.
Щодо самого матчу, то Кірай повністю виправдав довіру тренера. Голодні до великого футболу угорці створили першу сенсацію турніру. Може, сенсація – занадто гучне слово, але успіх команди Шторка в стартовому турі вже точно став несподіванкою, мабуть, навіть для самих угорців. Не те, щоб австрійці вважалися потужним лідером, але впевнене проходження кваліфікації та більш-менш відомий у світі склад говорили на їхню користь.
І з перших хвилин двобою австрійці це почали доводити. Не минуло й хвилини, як Алаба запустив м’яч у штангу воріт Кірая. Але далі угорці впоралися зі стартовим тиском, розставили блокпости, виставили дозори і десь у середині тайму спробували себе не тільки в контргрі, але і в контролі м’яча. Часом спритно виходячи з-під пресингу, часом ніяково, але виходячи. Красномовна статистика за підсумками тайму – за основними показниками вона була або рівною, або близькою до повної рівноваги, хоча гостріше атакували саме австрійці. В одному з епізодів добре пробив здалеку Юнузовіч – “вдягнений в зручнi парусиновi штани” голкіпер відвів загрозу. В іншому – ефектну комбінацію номінальних господарів не зумів завершити Харнік. Але то була прелюдія, а ось після перерви трапилося все найцікавіше. На початку другого тайму вже угорці першими створили гольовий момент. Джуджак нагадав про себе в ході контратаки, дальнім ударом змусивши Альмера вибивати м’яч кулаками на кутовий, перший для гостей. Це була репетиція взяття воріт, яке відбулося через вісім хвилин. Адам Салай, продершись по центру до воріт, зумів проштовхнути м’яч під воротарем.
Практично відразу ж австрійців наздогнав ще один удар. В ході затяжної атаки Драгович примудрився грубо сфолити в чужому штрафному майданчику, і арбітр Клеман Тюрпен ні секунди не вагаючись виписав київському “динамівцю” другий в матчі “гірчичник”, який змусив австрійця залишити поле. Можливо, принциповість француза була надмірною, але сам фол був дійсно грубим і недоречним, тим більше секундою пізніше партнер Драговича відправив м’яч у ворота Кірая. Звичайно, що гол не був зарахований.
У меншості австрійці намагалися врятувати гру, але нарвалися на ще одну контратаку суперника. Свіжий Штібер втік на побачення з голкіпером і легко того перекинув – 2:0. Угорці святкують першу з 1964 року перемогу в матчах фінальної стадії чемпіонату Європи. А Габор Кірай до свого вікового рекорду, додав ще один. Він став першим угорським голкіпером, якій зберіг у недоторканості власні ворота на континентальних форумах.
Ісландське диво
Завершали перший тур збірні Ісландії та Португалії. Як би прохолодно не ставилися до ісландської команди українські вболівальники, до цього колективу варто придивитися хоча би тому, що восени нашій збірній доведеться з ними грати в кваліфікації до чемпіонату світу.
Сама збірна дуже дивна. Населення льодовикового острова в два рази менше, ніж Львова, найсильніший воротар країни Ханнес Халлдорссон заради великого футболу кинув роботу режисера, закинувши зйомки рекламних кліпів і мрію зняти фільм жахів. Один із провідних форвардів країни Альфред Фіннбогасон познайомився з тренером “Ауґсбурґу” Маркусом Вайнцирлем на традиційній риболовлі в ополонці. Вся збірна Ісландії – 23 історії про щось дивне, як вулкан Ейяфьятлайокюдль, і б’є через край своєю життєвою енергією, як місцеві гейзери. А головний тренер не посміхається ніколи, навіть якщо обігрує Нідерланди. І найголовніше – за збірною Ісландії помітно, що вона не витратила свій ліміт див.
Статистика не обдурить – за останні два роки Ісландія могла володіти м’ячем різну кількість часу і пропускати багато (в основному в товариських матчах), але забивала майже в кожному матчі. Тільки Туреччина і Казахстан по разу залишали свої ворота сухими. Якщо раптом не виходить забити красиво, на виручку прийде Арон Гуннарссон, бородань із гандбольним минулим, готовий викинути м’яч з ауту в будь-яку точку. Починати свій перший фінальний турнір ісландцям довелося проти Португалії. І гордим ісландцям вистачило всього двох хвилин, щоб довести, що вони не зайві на цьому святі. Гілф Сігурдссон, ісландський Бекхем, як його називають на батьківщині (завдяки іміджу і дружині), по лівому флангу увійшов у штрафний майданчик і пробив раз – в Руя Патрісіу, пробив другий – знову у воротаря. Ці два удари так і залишилися для Ісландії єдиними за перші 45 хвилин. Але дуже важливими для перебігу гри.
Ісландці з традиційною гостинністю віддавали Португалії м’яч, при цьому блокуючи їх лідерів. Португальцям у такій грі було незатишно. А коли Португалія придумала щось небезпечне і яскраве, на виручку команді прийшов Ханнес Халлдорссон.
І все ж гол назрівав. І під кінець півгодинної гри Андре Гомеш підхопив м’яч, зіграв в “стінку” з Вієйрінью, у дотик прострілив у воротарську площину, а Нані, зім’явши ісландського захисника, відправив м’яч повз Халлдорссона.
Після цього Португалія спокійно заграла в футбол за конспектами Фернанду Сантуша. Ще по роботі в Греції Сантуш запам’ятався як тренер, який не дуже любить, коли його команда лізе вперед без потреби. Ось і з Ісландією португальці грали спокійно. А все, що могли запропонувати горді скандинави – це довгі аути від Гуннарссона.
А в другому таймі Ісландія забила. І головне, зробила це напрочуд просто: доставили м’яч на фланг, знайшли можливість для подачі, стягнули і заплутали захисників, і Біркір Б’ярнасон з льоту вгатив круглого у ворота.
А далі знову по сценарію. Ісландія потужно почала тайм, провела чудовий початок, потім сідає назад і там сидить. У Португалії ніяк не виходило пройти цей льодовик. Фернанду Сантуш змінював гравців і тактику, у підсумку його команда стала грати 4-2-4. Але пробитися не вдалося. У підсумку нічия і ніхто, крім португальців, не буде звинувачувати ісландців у тому, що вони 80 хвилин провели на власній половині поля.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
