Після перших двох днів Євро-2016 у неділю українські вболівальники нарешті дочекалися і старту нашої команди на турнірі. У Ліллі на стадіоні ”П’єр Моруа” національна збірна України грала з чинним чемпіоном світу – збірною Німеччини.

Напередодні матчу мер Лілля Мартін Обрі говорив, що радий всім футбольним гостям, але двом командам – все ж трохи більше за інших. ”Німці заповнять тераси місцевих кафе і перепробують всі сорти нашого пива, – чесно пояснив природу своєї симпатії до” бундестім” міський голова. – А росіяни зроблять те ж саме, але до того ж привезуть цілу армію гарних і мінімально одягнених уболівальників, що тільки підвищить градус турніру...”.

Звичайно, як і більшість європейців старого гарту, до категорії росіян месьє Обрі зарахував українок. Ось тільки в повній мірі його сподівання таки не збулися. У день відкриття Євро-2016 в Ліллі похолодало, з неба стало крапати. Не найкраща погода для розпивання охолоджувальних напоїв і дефілювання у відвертих нарядах. Дощ не підвищив, а ґрунтовно знизив ”градус турніру” в Ліллі. На щастя, масивний дах ”Моруа-П’єра” надійно захищав уболівальників від опадів, усіх – окрім команд.

Злива, яка була в день матчу, додатково ускладнила життя футболістам. І в першу чергу, напевно, німецьким. Прийнято вважати, що важкий газон нівелює перевагу більш сильного в індивідуальній майстерності, а в даному випадку розподіл на фаворитів і аутсайдерів був все ж  чітким. Чинному чемпіонові світу протистояв 19-й номер рейтингу ФІФА, команда, яка добиралася до Франції об’їзними шляхами через стикові матчі, і ніколи раніше не перемагала Німеччину (три нічиї на дві поразки).

І все-таки німці з побоюванням чекали цієї гри. ”Бундестім” і без того останнім часом не справляв враження безвідмовної машини (чотири поразки за десяток матчів – це для команди такого рангу багато), а втрата кількох лідерів, м’яко кажучи, не зробила її сильнішою. Експерти гадали, хто ж займе місце травмованого Гуммельса в центрі захисту. Йоахим Льов, вибираючи між Кімміхом і Мустафі, віддав перевагу більш досвідченому гравцю ”Валенсії”. Більшою мірою сюрпризом став вибір тренера в лінії атаки. Побачити на вістрі Ґьотце напевно мало хто очікував. По-перше, минулий сезон Маріо провів слабо, багато пропустив через травму і довго знайомився з лавою запасних. А по-друге, це не його позиція. Гомес в ролі тарана виглядав все ж більш органічно.

А наставник українців Михайло Фоменко – не найбільший у світі любитель ризикових експериментів. 10 з 11 виконавців, які б вийшли у старті, можна було назвати ще в минулий понеділок, коли наша команда проводила останній спаринг перед Євро. Лишалася лише одна вакантна позиція в центрі. І Фоменко все ж поставив на молодого виконавця. Кращий снайпер молодіжного (U20) ЧС-2015 Коваленко лише втретє вийшов у матчі за національну команду – і відразу проти чемпіонів світу. Природно, хлопець нервував (а хто б не нервував?!),  але намагався не виказувати цього. Він не боявся, коли бачив іменитих Хедіру з Кроосом, настирливо йшов на кожен м’яч і всіма силами намагався виправдати високу тренерське довіру.

Втім добрі слова за перший тайм треба сказати усім гравцям у жовтих футболках. Українці і не думали грати лише в захисті і уповати лише на контратаки, як грали на цьому турнірі вже багато збірних. Навпаки! Голкіперу німців Нойєру за першу половину тайму довелося двічі рятувати – і тут немає ані краплі перебільшення – саме рятувати свою команду. Так склалося, що у важливих матчах голкіпери збірної України грають так, що дух захоплює самим українцям. Феноменальний Мануель завадив Коноплянці відкрити рахунок, а Хачеріді – зрівняти. Ще пару раз німецькі захисники, очманівши від нахабства противника, лупили м’ячем куди трапиться – аби подалі від своїх воріт. Наприкінці тайму Боатенг таким нехитрим чином запобіг голу Коноплянки, вибивши круглого зі стрічки воріт. А Ярмоленко доставив-таки м’яч за лінію, але тільки з офсайду.

Проте у німців педантичність у крові – цим хлопцям багато моментів для голу не потрібно. В Ліллі вистачило одного стандарту. Мюллер його заробив, Озіл з Мустафі – спільно реалізували. Сидорчук не встиг за своїм ”клієнтом”, яким був Мустафі, і той відкрив рахунок не лише в матчі, а за національну команду. І на перерву свою команду синьо-жовті сектори проводжали оплесками. Сміливою грою в перші 45 хвилин українці їх цілком заслужили.

Після відпочинку команди продовжили атакуючий бенкет. Щоправда, включилися німці більш суттєво. Дракслер різаним діагональним ударом спровокував П’ятова на ефектний кидок. Після могутнього залпу Крооса (повз ворота), німецькі трибуни зітхнули від розчарування. Друга спроба Крооса була ще кращою, але не настільки, щоб застати зненацька українського голкіпера.

У свою чергу Ракицький потурбував Нойєра вистрілом зі штрафного. Всерйоз потурбував – високий німецький блондин здійснив третій за вечір карколомний сейв. П’ятов вирішив не відставати від зоряного колеги і врятував ворота після не менше важкого удару від Хедіра.

У спробі посилити тиск на аж ніяк не безгрішну оборону німців Фоменко розміняв Зозулю на більш габаритного Селезньова. Вихід Євгена викликав у української публіки змішані почуття: хтось поплескав, а хтось і свиснув. Через кілька хвилин Селезньова освистували вже німці – за спробу випросити у судді Аткінсона стандарт для себе і ”гірчичник” – для Боатенга, який в боротьбі зачепив українця ліктем. Шотландський рефері не дав ні того, ні іншого – призначив штрафний удар в іншу сторону. 

Варто відзначити, що саме цей матч показав найголовнішу на сьогодні проблему національної команди України – відсутність форварда. Коли фланги ніби працюють чудово, а в центрі виникає порожнеча, команда не може розраховувати на великі досягнення. 

За чверть години до кінця Фоменко зробив ще одну рокіровку – цього разу молодих вихованців донецького ”Шахтаря”. Колишній ”гірник” Зінченко змінив ”гірника” чинного – Коваленка.

А закінчення зустрічі вийшло по-справжньому запальним. Спочатку П’ятов зірвав вихід Озіла віч-на-віч. А потім Мустафі, випереджаючи Селезньова, поставив у вкрай незручне становище свого голікпера. Нойєру потрібно було зробити екстрене прискорення, щоб відтіснити нападника від м’яча. І, відверто кажучи, зробив він це не зовсім коректно. Якби не шотландський рефері, з їх британською манерою суддівства (якщо все на тілі ціле, то порушення не було), і не слизький рахунок, то пенальті можна було призначати. А так Аткінсон вирішив, що нехай після матчу українці доводять, що одинадцятиметровий там був, аніж чути гарантоване прокляття від усієї Німеччини.

Далі німецька частина аудиторії тривожно загуділа, коли Ярмоленко заробив кутовий і самостійно ж пішов його виконувати. Даремно хвилювалися. Німці не тільки відбилися, але і подвоїли рахунок у контратаці. Свіжий Швайнштайгер остаточно заспокоїв Німеччину зробивши рахунок 2:0. Цілком справедлива перемога німців при абсолютно несподіваній якісній грі української команди. А сам матч усі експерти назвали наразі найкращим на Євро-2016.

Дивовижно, але факт, чи не вперше (ще можливо варто згадати домашній матч проти Іспанії дворічної давнини) при Фоменку, Україна не має результату при добрій грі. Але попереду два тури і шанс виправити ситуацію все ще є. Вже цього четверга наша збірна зіграє з Північною Ірландією в Ліоні.

---

Михайло Фоменко: ”Машина завжди залишається машиною”