Ним став 43-річний португалець Паулу Фонсека. Угода розрахована на два роки. 

“Я дуже щасливий, що стаю частиною такого клубу, як “Шахтар”. Працювати в такому клубі – це величезний привілей для будь-якого тренера. Хочу сказати вболівальникам, що ми будемо продовжувати всю ту роботу, яка велася багато років у “Шахтарі”. Ми дуже амбітні і будемо всі свої амбіції вкладати в красивий і якісний футбол”, – заявив на презентації Паулу Фонсека.

У свою чергу президент “Шахтаря” Рінат Ахметов пояснив, чому наставником команди став португалець: “Чому вибір припав саме на Паулу? Тому що це молодий, амбітний і дуже кваліфікований фахівець. Упевнений, що він зробить усе для того, щоб уболівальники пишалися своєю командою. Паулу потрібен “Шахтар”, а “Шахтарю” потрібен Паулу. Так, це та свіжа кров, яка потрібна нашому клубу. І я переконаний, що ми всі будемо пишатися цим вибором”.

Хоча і Фонсека виглядає молодим тренером, адже йому всього 43 роки (різниця з Луческу становить 28 років), і він лише на шість років старший за найповажнішого футболіста “Шахтаря” В’ячеслава Шевчука. Проте  його тренерський стаж становить уже 11 років. У 2005-ому, через рік після приходу Луческу в “Шахтар”, Фонсека повісив бутси на цвях і став тренером. У 32 роки. Тож уже можна сказати, що це наставник із досвідом.

Він народився в Мозамбіку – колишній колонії Португалії, в місті Нампула, за два роки до проголошення незалежності африканської держави. Проте виріс у місті Баррейро, що біля Лісабона, де і почав свою кар’єру гравця на молодіжному рівні у команді “Ґалітуш”. Пройшовши всі молодіжні команди, Фонсека став залучатися до основного складу клубу, який грав у нижчих дивізіонах. Саме тут, на четвертому рівні португальського чемпіонату, його помітив “Порту”. Такі пропозиції не відкидають, і Паулу перейшов у топ-клуб, але за першу команду він так і не провів жодного матчу і, за його словами, навіть не провів жодного тренування, тому що після підписання контракту, він був зданий в оренду в “Лесу”, за яку він і дебютував у елітному дивізіоні. Що цікаво, його першим суперником став саме “Порту”. 

Після “Леси” була оренда в “Белененсеш”, там він зустрів свого майбутнього колегу Марку Сілву. Саме в “Белененсеші” 25 січня 1997 року Фонсека забив свій дебютний гол у еліті. Зробив він це в лісабонському дербі проти “Бенфіки”. Завдяки цьому голу “Белененсеш” здобув свою передостанню на цей момент перемогу на стадіоні португальського гранду.

Після цього сезону він знову був зданий в оренду на Мадейру до місцевого “Марітіму”. Саме тут він провів, напевне, свій найкращий сезон як гравець. Хоча в обох сторін і було бажання продовжити співпрацю, цього не сталося. Як було прийнято в ті часи, Фонсека став просто розмінною монетою в трансфері Капушу на Драгау з “Віторії Гімарайш”. Вибору не було, тому довелося знову міняти команду.

Згодом були не дуже вдалі сезони в “Гімарайші”, звідки Фонсека перейшов в “Амадору”, де зустрів Жорже Жезуша. Як потім казав Фонсека, саме Жезуш став головним тренером у його кар’єрі, але значний вплив на його досягнення також мав і Арсен Венгер.

Провівши 111 ігор на найвищому рівні, Фонсека завершив кар’єру в “Амадорі”. Але звідти не пішов, і в 32 роки став тренувати молодіжні команди.  

Попрактикувавши два роки на юніорах, Фонсека отримав запрошення очолити спершу “Десембро” потім “Одівеласе” і “Піньялвоненсе”. В кожному з колективів він працював по року, але перше визнання він отримав саме з останньою командою. 

Цікаво, що коли Фонсека запропонували очолити “Піньялвоненсе”, у відповідь керівництву відразу ж була висунута контрпропозиція: разом з ним  до роботи мають заступити й інші тренери, – помічники головного спеціаліста. На це Паулу від керівництва клубу отримав несхвальну відповідь, мовляв, клуб не в змозі з фінансової точки зору утримувати повноцінний тренерський штаб. Тоді Фонсека, – як завжди, без зайвих роздумів, – знайшов оригінальне рішення проблеми: помічники все ж прийшли в команду і приступили до роботи, а зар­платню їм платив Фонсека зі своєї частки…

З “Піньялвоненсе” Фонсека примудрився прорватися до чвертьфіналу Кубку Португалії, не маючи для цього ні складу, ні коштів. І цілком логічно пішов на підвищення.  Влітку 2011-го Фонсека став головним тренером “Авешу”, який виступав у другому за силою португальському дивізіоні. Всього за рік Паулу зумів підняти команду з восьмої на третю сходинку турнірної таблиці, зовсім трохи не вистачило йому, щоб вивести команду у вищу лігу. Також “Авеш” дійшов до чвертьфіналу Кубку Португалії.

І незадовго знову він пішов на підвищення. Вже в травні 2012-го Фонсека погодився прийняти “Пасуш де Феррейра” – свою першу команду з вищого дивізіону. Звичайно, не найсильнішу, але на такому високому рівні Паулу до цього часу не працював. 

І – о диво! У першому ж сезоні в еліті молодий спеціаліст підняв 10-у на момент його приходу команду Португалії на 3-е місце, взяв “бронзу” і вперше в історії вивів “Пасуш де Ферейру” в Лігу чемпіонів. У кваліфікації ЛЧ його із загальним рахунком 8:3 обіграв “Зеніт”, а в групі Ліги Європи ми пам’ятаємо цю команду по іграх з “Дніпром”, який двічі обіграв португальців з рахунком 2:0.

Але Фонсеки в команді вже не було. Про зухвалого тренера-новачка заговорила вся Португалія. І “Порту” всерйоз поклав око на тренера. Відмовитися від такої пропозиції фахівця, котрий лише рік працював у вищому дивізіоні, було неможливо. “Пасуш де Феррейра” отримав мільйон євро відступних, а “Порту” перед сезоном 2013/2014 обзавівся неймовірно перспективним тренером. Фонсека – справжній вундеркінд, який зумів за два сезони пройти шлях від тренера команди другого дивізіону до наставника португальського топ-клубу, учасника Ліги чемпіонів і володаря відомого імені в футбольному світі.

На початку червня 2013 року він підписав з “Драконами” контракт на два роки, з ходу виграв Суперкубок Португалії – свій перший тренерський трофей. І тут футбольна доля вперше міцно вдарила Паулу. “Порту” не зміг вийти з групи в Лізі чемпіонів, пропустивши вперед мадридський “Атлетіко” і пітерський “Зеніт”. У Лізі Європи “дракони” в 1/16 фіналу з гучним скрипом пройшли “Айнтрахт”, а в 1/8 фіналу Фонсека команду вже не очолював. Керівництво “Порту” було невдоволене поточним третім місцем у чемпіонаті країни, і Паулу 5 березня 2014 року довелося залишити свій пост.

І він повернувся в “Пасуш”, з яким відпрацював сезон-2014/2015, але вже без того ефекту, що в перший свій прихід – завершивши сезон лише на 8-ому місці. Однак це не збентежило керівництво “Браги”. Команда шукала тренера замість Сержіо Консейсао, який вирушив  у “Гімарайш”, попередньо забезпечивши “Бразі” місце в Лізі Європи.

Рокіровка вийшла вдалою: “Гімарайш” з 5-го місця впав на 10-е, а “Брага” з Фонсека знову посіла своє 4-е місце в таблиці, пропустивши вперед лише топ-тріо – “Бенфіку”, “Спортинг” і “Порту”. Більш того, Фонсека зумів нарешті боляче вколоти “Порту” і в фіналі Кубку Португалії обіграв колишню команду, хоча мало не втратив перемогу: “Брага” вигравала – 2:0, на 91-й хвилині дозволила супернику зрівняти рахунок, але в серії пенальті була точнішою – 4:2.

Для Фонсека – це був лише другий тренерський трофей, для “Браги” – всього третій в історії (після Кубку Португалії 1966 і Кубку ліги 2013 року). 

Окремою можна визначити виступи “Браги” в Лізі Європи. Посівши перше місце в групі F з “Марселем”, “Слованом” і “Гронінгеном”, в 1/16 фіналу “Брага” пройшла “Сьон” (1:2, 2:2), в 1/8 здолала “Фенербахче” (1:0, 1:3), а в 1/4 була зупинена “Шахтарем” (1:2, 0:4). Причому рахунок першого матчу міг бути і більшим, донецька команда дуже серйозно перевершувала своїх опонентів. Цікаво, чи знав тоді Фонсека, що “Шахтар” бачить у ньому наступника Мірчі Луческу?

Новини про те, що саме Паулу стане новим головним тренером “Шахтаря”, просочилися в пресу в середині травня. А вже 31-го офіційний сайт донецького клубу оголосив про підписання контракту з португальським фахівцем.

Звичайно, дуже насторожує те, що Фонсека звик щорічно міняти місце роботи. Після стабільних 12-ти років Луческу запрошення тренера, який не вирізняється постійністю, несе в собі певний ризик. 

Є ще і інше.  Паулу Фонсека не буде вести війну з федерацією та організаторами турніру; Паулу Фонсека не буде скаржитися на арбітраж; Паулу Фонсека не відмовлятиметься тиснути руку візаві після поразки; Паулу Фонсека не буде нагадувати футболістам про неможливість виступати на “Донбас Арені”. Паулу Фонсека, будучи хорошим хлопцем і розуміючи, що він свідомо прийшов на те, що є, покладатиметься лише на суто футбольні елементи. Але чи не здаватиметься це нудним і прісним для гравців “Шахтаря”, котрі звикли завжди і всюди перемагати, мати рацію і бути жертвами? Чи уживеться Паулу Фонсека з характером хорошого хлопця в жахливих умовах українського футболу? 

Свою репутацію Паулу Фонсека заробив з маленькими клубами. У великій же команді, де від Фонсека вимагали не лише управління тренерським процесом, але й відповідності статусу великого клубу – Паулу провалився. “Шахтар” для України – теж великий клуб; від того, як розуміє це Фонсека і чи готовий він пожертвувати репутацією хорошого хлопця, й залежить його доля як головного тренера “гірників”.

У своєму першому інтерв’ю в ролі головного тренера “гірників” Фонсека не приховував, що усім задоволений і навіть жартував.

“Я задоволений складом, але потрібно проаналізувати гравців, для цього у нас є передсезонні збори. На даний момент я абсолютно задоволений складом, це якісні і сильні гравці. Поки моя дружина і діти залишаться в Португалії, але це не пов’язано з ситуацією в Україні. Мої діти вчаться в школі і не готові так швидко поміняти обстановку. Вони будуть часто приїжджати, моя дружина не хоче ризикувати, знаючи, які гарні дівчата в Україні. Ми проведемо збори в Нідерландах, ми вже були на базі в Нідерландах, знаємо, яка буде обстановка.

Коли я з “Брагою” грав з “Шахтарем” в ЛЄ, ще не було варіантів про перехід, все сталося пізніше.

Я сподіваюся, ніхто від нас не піде. Хочу звернути увагу на молодих талановитих українців, вони зможуть забезпечити нам можливість здобувати перемоги.

Щодо гри проти “Динамо”, то це протистояння мене не лякає, ми готові до нього, я знаю, що це найбільша футбольна битва  в Україні. Я знаю, що “Динамо” виграло чемпіонат другий рік поспіль, але наша мета посунути їх на друге місце”.