Чоловіча спринтерська гонка, яка відкривала другу частину змагальної програми, подарувала українським уболівальникам масу позитивних емоцій. Першу нагороду наша команда здобула в дуже несподіваному змаганні.

Протягом усього поточного сезону всі неодноразово відмічали спад у лідера нашої чоловічої команди Сергія Семенова. Однак усі невдачі повністю компенсував головний старт сезону: у спринті спортсмен показав усе, на що здатний, і в підсумку заслужено здобув бронзову нагороду.

Варто відзначити не тільки впевнену стрільбу Семенова, де він, проявивши тактичну грамотність, витримав на “стійці” паузу перед вирішальним заключним пострілом, а й достойну роботу ногами, що дозволило йому в підсумку залишити за спиною багатьох визнаних майстрів спринту. До того ж Сергій був дуже близьким до здобуття і “срібла”, за яке він змагався зі самим Королем біатлону – Уле-Ейнаром Бьорндаленом.

На останньому колі українець відставав від великого норвежця на 5 секунд, проте за півкілометра до фінішу вже випереджав його. Втім, заключні метри дистанції Бьорндален подолав трохи швидше, тож у захоплюючій боротьбі за “срібло” виграв у Семенова лише 0,7 секунди! За словами нашого спортсмена, усе через перепочинок, який він узяв перед заключним підйомом. Але дорікати йому дуже важко.

Хоча були побоювання, що позбавити Семенова цілком заслуженої “бронзи” зможе амбітний Сімон Шемпп. Сильний німець був останнім, хто зберігав шанси на п’єдестал, проте відіграти ходом у Семенова 12-секундний гандикап після “стійки” не зумів. За кілька метрів до фінішу він ще й примудрився впасти, перемістившись у результаті аж на восьму позицію.

Перемогу ж святкував той, хто в разі успішної стрільби давно вже не залишає конкурентам надій випередити себе. Легенда сучасного біатлону – француз Мартен Фуркад, який заявив перед чемпіонатом про намір зібрати все “золото”, як з’ясувалося, слів на вітер не кидає.  Упевнено вигравши спринт, на наступний день він підкріпив цей успіх тріумфом у гонці переслідування. Щоправда, два промахи на останній “стійці” подарували надію для  Бьорндалена, а заодно для його земляків: Емілю Хегле Свендсену і Йоханнесу Бьо. Проте норвезьке тріо дружно вирушило на одне штрафне коло, і Фуркад фінішував у гордій самоті з національним прапором в руці.

Останній момент був дуже символічним, оскільки зірковий француз забезпечив собі не тільки Малі кришталеві глобуси у спринті і персьюті, а й Великий кришталевий глобус сезону. 

Закриваючи тему виступів чоловіків, залишається додати, що в персьюті Семенов переконливо довів невипадковість свого бронзового успіху в спринті. Якби не схибив на останній “стійці”, мав би шанс позмагатися за ще одну нагороду чемпіонату. На жаль, цього не сталося.

Шкода, що почин Семенова не підтримали й наші дівчата. Критикувати їх важко, бо всі, окрім Валі Семеренко, доклали максимальних зусиль, аби поборотися за нагороди. На жаль, у спринті було втрачено забагато. Якби розриви не були настільки великими в гонці переслідування, у наших дівчат було б значно більше шансів піднятися на п’єдестал. Олена Підгрушна, допустивши один промах на третьому рубежі, фінішувала п’ятою, буквально в фінішному створі вигравши чергову українсько-німецьку дуель сезону. Цього разу – у Франциски Пройс. Після 16-го місця у спринті п’яте в персьюті – безсумнівний успіх!

Ще більш вражаючим вийшов виступ Юлії Джими, яка також з однією помилкою у стрільбі ввійшла в десятку кращих, стартувавши 31-ою. Очевидно, що Юля нарешті долає всі наслідки хвороб і повертається у форму. Також надійну гонку провела Ірина Варвинець. Щоправда, їй трохи не вистачило і швидкості, і точності: вона пройшла на одне штрафне коло більше, ніж Підгрушна і Джима, у підсумку фінішувавши 14-ою. Це на одну позицію нижче, аніж у спринті.

А вчора відбулась індивідуальна гонка в жінок, у якій українки знову залишилися без нагород. Хороші шанси на медаль мали дві наші спортсменки. Ірина Варвинець до останнього вогневого рубежу зберігала стовідсотковий результат, але промахнулася передостаннім пострілом і втратила шанс на “бронзу”. У підсумку вона фінішувала на дев’ятій позиції. Ще один шанс на нагороду був у Олени Підгрушної, але і її підвела влучність на завершальному вогневому рубежі. Вийшовши зі стадіону 19-ою, Олена кинулася наздоганяти, але збила дихання і, відчувши прискорений пульс, вирішила зійти з дистанції.  Юлія Джима зуміла набрати кубкові очки, фінішувавши з двома промахами 22-ою, а Валя Семеренко з тими ж двома хвилинами штрафу посіла 44-те місце.