Більше 300 спортсменів з 35 країн зберуться в одному з районів Осло, який прийнято називати “світовою столицею лиж”. Парадоксально, але це буде перший раз, коли в Холменколлені відбудеться повноцінний чемпіонат світу з біатлону і будуть розіграні медалі в усіх дисциплінах, що входять до програми.

Востаннє офіційна першість світу проходила тут у 2002 році. Тоді у зв’язку з проведенням Олімпіади в Солт-Лейк-Сіті чемпіонські титули були розіграні тільки у мас-старті. Пов­ноцінний світовий форум повинен був відбутися в 2000 році, але через туман чоловічу естафету довелося перенести в Контіолахті. Це було своєрідною компенсацією фінському місту, у якого рік тому Осло “забрав” індивідуальні перегони і мас-старти знову ж через погоду.

У 1986 році в норвезьку столицю прибули тільки чоловіки, а жінки змагалися в шведському Фалуні. Чотири роки по тому чемпіонат світу повинен був пройти в Мінську, але провести вдалося тільки спринти, і тоді руку допомоги простягнули Осло і все той же Контіолахті.

Занудьгувавши за дов­гим біатлонним фестивалем, Холменколлен підготувався до прийому стріляючих лижників. Арена отримала нове технічне оснащення, а глядачі – більше місць на трибунах. Організатори рапортують про продаж більше 100 тисяч квитків, з яких одна п’ята розподілена серед іноземних гостей, де лідерами за кількістю придбаних квитків є німецькі вболівальники. Щоправда, є побоювання, що погода знову може втрутитися в біатлонне свято.

Норвезький метеоролог Каміла Альбертсон розповіла про очікувану погоду в Холменколлені під час чемпіонату світу-2016: “Ми очікуємо випадання великої кількості снігу в найближчі дні. Вітру практично не буде, хіба тільки легкий бриз. Але буде досить хмарно, тож не виключається поява туману”.

“Так, ми побоюємося туману. Хоча поки прогноз погоди обіцяє нам хіба що легкий туман”, – зазначив виконавчий директор чемпіонату світу 2016 Пер Берґеруд.

Щодо фаворитів чемпіонату, то в чоловічій частині змагань, без сумніву, голов­на увага буде прикута до легенди світового біатлону. Адже найчастіше в Кубку світу перемагав спортсмен, якого трибуни будуть підтримувати найбільше. Уле-Айнар Бйорндален у черговий раз передумав припиняти кар’єру тільки заради домашнього чемпіонату світу. І 42-річний біатлоніст не має наміру просто виступити перед уболівальниками. Він жадає перемог. “У мене буде можливість перемогти в суботньому спринті. Потім гонка переслідування, яку я теж спробую виграти. Буду фокусуватися на кожній окремій гонці і викладатися по повній з першого старту”, – зізнався перед чемпіонатом світу легендарний норвежець.

Вигравши першу гонку сезону, Бйорндален вписав себе в список потенційних героїв змагань. Заради підготовки до них 8-разовий олімпійський чемпіон нещадно перекроював план тренувань, пропускав безліч гонок, щоб набрати кращу форму до конкретних стартів. Норвежець це робити вміє, що він не раз доводив.

“За планом я повинен бути в формі з самого початку. Я сподіваюся досягти піку форми на чемпіонаті світу. Буде це в суботу або в останні вихідні – важко сказати. Але, думаю, я зможу вгадати з формою”, – розповів Бйорндален.

Тактику Бйорндалена обрали і його партнери по естафетній команді – Тар’єю і Йоганнес Бьо, а також Еміль Хегле Свендсен. Північноамериканські етапи вони майже проігнорували, тому очікувати від цієї трійці вікінгів можна чого завгодно. Хоча не варто забувати, що молодший Бьо в Преск-Айлі вже був у відмінній формі  і виграв “золото” зі “сріблом”, але часу з тих звитяг пройшло досить багато, тож нинішні кондиції спортсмена не відомі.

Не варто забувати і про лідерів нинішнього сезону француза Мартена Фуркада і росіянина Антона Шипуліна. Щоправда, високі позиції в табелі про ранги не завжди приводять до вдалого виступу на головному старті сезону. Той же Фуркад рік тому знизив темпи видобутку “золота” до мінімуму.

Не зайвим буде згадати, що француз має теоретичні шанси в Осло вп’яте стати володарем Великого кришталевого глобуса. Зараз він випереджає Шипуліна на 221 бал, а до кінця сезону залишаються сім гонок.

Такою ж темною конячкою буде німець Симон Шемпп. У грудні він був на трасі нестримним і випереджав навіть Фуркада, але потім дуже багато пропустив через хворобу. Короткий сплеск в Антерсельві змінився черговою втратою позицій у Кубку світу. У якому зараз стані німець, сказати точно ніхто не може.

Симон Едер, Домінік Віндіш, Бенедикт Долль, Арнд Пайффер, Кентен Фійон-Майї – всім їм чемпіонат світу дозволяє в буквальному сенсі вистрілити і надіти нагороди, які важать більше, ніж медальйони з етапів Кубку світу.

Щодо українських біатлоністів, то сподіватися на якісь досягнення досить важко. Дмитро Підручний демонстрував непогані  результати в середині сезону, згодом суттєво втратив форму. Капітан збірної пропустив американські етапи, аби краще підготуватися до чемпіонату світу, тож цілком можливо, він зумів підійти до першості в кращих кондиціях. Є надії на Сергія Семенова, особливо в індивідуальній гонці. І хоча нинішнього сезону Сергій не демонструє тих результатів, як були торік, але принаймні в одній гонці він цілком може “вистрелити”. 

На жаль, напередодні першості українські біатлоністи знову опинилися в центрі допінгового скандалу. Слідом за Ольгою Абрамовою заборонені препарати були виявлені у Артема Тищенка і знову це був  мілдронат. 

Як розповів президент Федерації біатлону України Володимир Бринза, Тищенко приймав заборонений препарат самостійно, і враховуючи, що в список заборонених мілдронат був включений нещодавно, робити трагедію з цієї ситуації не варто. 

“Тищенко не тренувався з першою командою, а в другій збірній у підготовчий період лікаря не було. І Артем приймав цей препарат самостійно, намагаючись вирішити деякі проблеми зі здоров’ям. Тобто ситуація практично аналогічна Абрамової, але якщо у випадку з Олею ми знали про прийом препарату, то тут – ні.

Якби це були різні випадки – було б гірше. Тут все однотипно. Хоча, звичайно, збоку все виглядає як система: двоє людей, до того ж – у різних командах...

Але я спілкувався з першим віце-президентом IBU Віктором Майгуровим, який висловив розуміння, що це – не той допінг, який ефективно впливає на результати спортсмена, тому мілдронат не міг свідомо прийматися саме як допінг. Це просто ліки, які потрапили в список заборонених.

Але рішення буде приймати медична комісія – вона незалежна, без впливу IBU. Орієнтовні терміни розгляду цих справ – кінець березня – початок квітня. Туди поїдуть самі спортсмени, лікар, а також юрист, який спеціалізується на спортивному арбітражі і який теж бачить можливості поборотися за те, щоб спортсмени уникнули покарання.

У нас на руках є французькі дослідження, які показують, що при лікуванні мілдронат має властивість накопичуватися, після чого може виводитися з організму і 60, і 90, і навіть 120 днів.

Тому ті мікродози, які були виявлені, могли триматися довго, і насправді трималися з того часу, коли спортсмени використовували ще дозволений препарат.

Будемо сподіватися, медична комісія прислухається до наших аргументів, що ці випадки не спрямовані на отримання будь-якої переваги і не є свідомим зловживанням”.

Щодо жіночої частини змагань, то тут українська команда через збіг обставин не зможе розраховувати на ветерана збірної Наталію Бурдигу. І хоча вона не є серед фаворитів першості, в естафетних перегонах могла дуже допомогти збірній. 

Володимир Бринзак так прокоментував цей прикрий випадок: “Наталія спершу не була з командою, і коли всій збірній ми робили вид на проживання, вона до цього списку не потрапила. Тим більше, ніхто не міг припустити, що зі складу випаде Ольга Абрамова, і на той момент потрапляння на чемпіонат світу без літньої підготовки для Бурдиги виглядало малоймовірним. У той же час, майже всі змагання і збори були в Шенгенській зоні, через що відбулося перевищення ліміту перебування.

Розуміючи це, з Америки ми Наталію відправили не в Європу, а в Київ, а звідти вона автомобілем спробувала дістатися до Поклюки. Але на угорському кордоні у зв’язку з напливом біженців з країн Близького Сходу зараз дуже суворі перевірки всіх, хто в’їжджає, і прикордонники помітили, що ліміт перебування в Шенгені перевищено на 32 дні.

Ми ще спробували вирішити проблему через консула: є така норма, що в разі проведення якоїсь важливої події, можна отримати одноразову візу на термін його проведення. Але він міг погодитися, якби чемпіонат світу проходив в Угорщині. Але оскільки старти – в Норвегії, таке питання було поза його компетенцією. А починати робити норвезьку візу вже фізично не встигали”.

Але попри відсутність Бурдиги для українських уболівальників найголов­нішими будуть виступи інших лідерів команди, а саме Валі Семеренко та Олени Підгрушної. Перша, як і Підручний, не поїхала на американські етапи і цілеспрямовано готувалася до стартів у Норвегії. Враховуючи, що нинішнього сезону Семеренко виступала значно гірше своїх можливостей, цілком можливо, що саме чемпіонат світу стане компенсацією за усі невдачі сезону. Щодо Підгрушної, то для капітана збірної нинішній сезон проходить просто фантастично. А її останнє коло вже стало легендарним. Маємо надію, що в Норвегії Олена зуміє повторити своє досягнення трирічної давнини, коли вона виграла спринтерські перегони на чемпіонаті світу в Нове Место.  

Головними конкурентками українок буде насамперед чешка Габріела Соукалова, яка виступить у Норвегії в жовтій майці лідера і яка на останньому етапі Кубку світу оформила переможний дубль, а до цього виграла ще дві гонки і шість разів опинялася в першій трійці. Поки в активі спортсменки всього одна особиста медаль чемпіонатів світу, та й та не вищого ґатунку. Тож чешка зробить усе, аби виправити цю ситуацію.

Але на заваді планам чешки цілком можуть стати француженка Марі Дорен-Абер і італійка Доротея Вірер – їх одночасні появи на подіумі були нерідкі в цьому сезоні. Кайсі Мякяряйнен багато пророчили боротьбу за Кришталевий глобус за відсутності Дар’ї Домрачової, але фінка не завжди виступає так, як того від неї чекають. Тріумфи і медалі у неї були в цьому році, але і провалів теж виявлялося чимало. Якщо настрій Мякяряйнен буде не на найвищому рівні, то вона цілком може програти і німецьким дівчатам, серед яких складно когось виділити – вони одна одної краще: що Франциска Гільдебранд, що Франциска Пройсс, що Лаура Дальмаєр.

Їх стабільність робить Німеччину головним претендентом на естафетне “золото”. Де, без сумніву, і ми сподіваємося на перемогу.