Україні надали право стати організатором фінальної частини Євро-2012, і в нашому місті мають відбутися матчі цього турніру. В будь-якому разі, переважна більшість фанатиків футболу і мешканців Львова сподіваються, що у травні, коли УЄФА називатиме міста і стадіони, столиця Галичини потрапить до заповітного квартету української сторони. Тоді ця спортивна імпреза - матчі Євро-2012 - стане найграндіознішою подією у спортивній історії Львова, хоча наше місто не раз ставало місцем проведення великих і популярних змагань, що приваблювали увагу всього світу. Не претендуючи на їх повний перелік, хочу нагадати читачам нинішнього покоління, які, напевно, стануть свідками європейського футбольного форуму-2012, що й попередні покоління львів'ян мали можливість бачити видатних майстрів у різних видах спорту.
Єдиною міжнародною федерацією з виду спорту, яку було засновано на теренах нашої країни, стала Міжнародна федерація стрільби з лука ФІТА, яку створили в перші дні вересня 1931 року саме у Львові. Тут відбувся її перший організаційний конгрес, на якому першим президентом ФІТА обрали львів'янина Мечислава Мулярського, а також Перший чемпіонат світу. Одним із перших чемпіонів світу зі стрільби з лука став Мирон Труш (Париж, 1937 рік), старший син відомого українського художника Івана Труша. Стрільба з лука залишається одним із пріоритетних видів спорту нашого міста, де виросла ціла плеяда чемпіонів та рекордсменів світу та Європи. А традиційний міжнародний турнір найкращих снайперів Європи "Золота осінь" пройде у вересні цього року вже у 46-й раз.
Разом із першим чемпіонатом світу зі стрільби з лука 1931 року у спорткомплексі на вулиці Клепарівській відбувся й 28-й чемпіонат світу з кульової стрільби. Чудовий стрілецький комплекс, збудований у 70-ті роки на цьому ж місці - на території стадіону СКА, дозволив приймати у Львові змагання найвищого міжнародного рівня, зокрема, у 1979 році тут відбувся чемпіонат Європи, й дотепер часто збираються найвідоміші стрільці світу. Саме тут виріс львівський олімпійський чемпіон Олександр Петрів.
Кубок Європи (травень 1977 року) зібрав у Львові найсильніших майстрів п'яти якостей, які на спортивних аренах СКА (басейн, фехтувальний зал, стрільбище, конкурне поле) упродовж п'яти днів (крос проходив доріжками брюховицького лісу) виборювали європейський приз. Серед учасників були й чемпіони світу та Олімпійських ігор, серед них львів'янин Павло Ледньов та його постійний суперник - поляк Януш Пецяк.
На початку минулого століття трибуни армійського стадіону не могли вмістити усіх охочих побачити перегони найкращих майстрів континенту в їзді на гравієвій доріжці. Гуркіт моторів приваблював десятки тисяч глядачів, і годі було придбати квитки на особисті чи командні змагання першості Європи.
Прообразом Формули-1 у довоєнні роки були перегони в різних містах Європи, а одним з етапів можна вважати критеріум вулицями Львова (старт і фініш на вулиці Вітовського, про що на стіні будинку №41 повідомляє пам'ятна таблиця). Довжина дистанції теперішніми вулицями Вітовського та Стрийською (вгору) та Гвардійською (вниз) становила 3045 метрів. Змагання проходили впродовж чотирьох років (1930 - 1933) і щороку збирали все більше знаменитостей. Серед них можна назвати хоча б чемпіонів Європи італійця Рудольфа Караччіолу та німця Ганса Штука.
У Львові не раз гостювали національні збірні європейських країн. Зокрема, у міжвоєнний період (1920 - 1939) збірна Польщі не раз приймала тут команду Румунії, а 1926 року - Туреччину. У радянський період львів'яни двічі бачили матчі олімпійської збірної СРСР - з Югославією (1966 рік) та Австрією (1971 рік). За часів незалежності поле стадіону "Україна" стало надзвичайно щасливим для української збірної, яка здобувала тут тільки перемоги - над збірними Вірменії, Грузії, Польщі. Хотів би також пригадати відбірний матч чемпіонату Європи молодіжних команд (до 18 років) України та Голландії, коли глядачі могли побачити у грі майбутніх зірок світового футболу - володаря "Золотого м'яча" 2004 року Андрія Шевченка та голландців Кларенса Зеєдорфа та Патріка Клюйверта.
Мало хто нині може пригадати, що в нашому місті було встановлено світове досягнення з легкої атлетики. 1973 року під час змагань на Кубок газети "Известия" у секторі для штовхання ядра стадіону "Україна" (за воротами, що під табло) Надія Чижова штовхнула чотирикілограмову металеву кулю на 19 метрів 20 см.
Міжнародні змагання під назвою "Кубок Дружби" за участю найсильніших штангістів світу не раз приносив світові досягнення, а найбільше запам'ятався абсолютний рекорд, який встановив у Львові москвич Володимир Марчук - він штовхнув штангу вагою 257,5 кг !
Андрій Котельник, наш срібний призер Олімпійських ігор 2000 року, минулого року провів титульний бій за звання чемпіона світу, перемагаючи на очах своїх прихильників японського самурая.
На шахові турніри до Львова приїздили чемпіони світу та претенденти на світову корону Михайло Таль, Давид Бронштейн, Віктор Корчной, Світозар Глігоріч, Найджел Шорт, Олексій Широв, а ще до війни любителі шахів мали приємність бачити гру самого Олександра Альохіна, Мігеля Найдорфа, Савелія Тартаковера та інших корифеїв.
На львівському іподромі не раз відбувалися перегони найкращих скакунів Європи. На знищених нині кортах стадіону "Динамо" ( де тепер ДПА) в середині сімдесятих демонстрував майстерність майбутній переможець турнірів найвищого рівня і номер №1 світового рейтингу чех Іван Лендл.
Багато чого відбувалося у Львові в його спортивному минулому... І так хочеться, щоб назву нашого міста знову називали, інформуючи про змагання найвищого рангу. Можливо, це будуть матчі Євро-2012.