Враховуючи пригоди, з якими добиралася наша команда в японське місто Саппоро, результат цілком нормальний. Адже через складності з добиранням, українцям довелося відмінити вечірнє тренування, і вже наступного дня виходити на лід проти румунів. 

Тож не дивно, що  в першому періоді голів забито не було. Було багато хвилювань і непотрібного поспіху. Лише в середині другого періоду наша команда домоглася свого. Суперник був замкнений у зоні так міцно, що здавалося, ніби він грає в меншості. Румунські захисники тільки крутили головами, спостерігаючи за маневрами українців і будучи не в силах їм протистояти. Розв’язка наступила після проходу Андрія Міхнова за воротами і пасу на “п’ятачок”. Там виявився “забутий” Владислав Луговий. Це була його перша шайба в складі збірної. 

Незабаром Віктор Захаров мав відмінний шанс зміцнити перевагу в рахунку, але не реалізував буліт. Капітан, можна сказати, виправився трохи пізніше, відволікаючи на себе увагу в епізоді, коли оборону суперника розривали наші “легіонери” Артем Бондарєв і Андрій Міхнов. У підсумку Бондарєв збільшив перевагу нашої збірної.

Але старт заключного періоду обіцяв стати тривожним. Протягом останньої половини хвилини з інтервалом в 11 секунд вирушили на лаву штрафників Захаров і Толстушко. Протягом 1:38 довелося грати втрьох проти п’ятьох суперників. І розраховувати на прихильність угорського і російського суддів спочатку не доводилося, особливо з огляду на той факт, що в складі хокейної збірної Румунії традиційно левову частку складають етнічні угорці.

Атаки переважаючих сил румунів наші відбили, але, природно, дозволили супернику поліпшити статистику кидків, а заодно і вимотати українських захисників. Але ще одна шайба у воротах Аттіли Адорьяна все-таки побувала. Найстарший у нашій команді 36-річний Артем Гніденко завершив потужним кидком майже від борту атаку, підготовлену в тилах Георгієм Кічеєм і Денисом Ісаєнком.

3:0 – перша перемога з першим “сухим” матчем за збірну голкіпера Едуарда Захарченка. Хотілося б, звичайно, побільше, але, судячи з усього, це не буде мати ніякого значення. Гра що румун, що хорватів, які з таким самим рахунком програли матч японцям, зайвий раз підтвердила припущення, що на цьому турнірі їм призначена роль статистів, а все вирішиться в недільній зустрічі Японія – Україна.  Минулої весни японці відправили нашу збірну в дивізіон 1В. Тож час узяти реванш.