Китайський дракон захоплює футбол

У ніч із понеділка на вівторок на більшій частині футбольної Європи завершилося зимове трансферне вікно

Олександр Яковенко фото: dynamo.kiev.ua
Клубна діяльність у зимовий трансферний період, як правило, привертає набагато менше уваги, ніж у літній. Це влітку формуються склади на сезон, а зима – час в основному для підсилення проблемних ділянок. Не дивно, що нинішньої зими футбольні угоди більше носили орендний характер. Футболістів беруть до кінця сезону, аби “заштопати” діри і з прицілом на майбутній сезон. Хоча деякі команди купували футболістів, але це здебільшого стосувалося лише двох ліг – англійської Прем’єр-ліги і чемпіонату... Китаю.

Українська кватирка

В українському футболі трансферне вікно все ще відкрите, але враховуючи фінансові проблеми багатьох команд, розраховувати на зірок не доводиться. Головний акцент клубів, які все ще шукатимуть футболістів до 1 березня, буде на вільних агентів, які все ще не  працевлаштувалися.
Проте і в останній день європейського трансферного вікна відбулося кілька переходів за участю як українських футболістів, так і українських команд, про які і поговоримо.
Явно не знайшов себе в італійському “Торіно” захисник Василь Прийма, який через раз потрапляв у заявку на гру, а на полі так і не з’явився. І не дивно: гравець прийшов у клуб замість футболіста, який був і так запасним і вилетів на деякий час через травму. У підсумку він одужав, і українець виявився третім зайвим на позиції правого центрального захисника. Тому перехід на правах оренди у “Фрозіноне” був у цій ситуації логічним і закономірним продовженням кар’єри. Українець, звичайно, не врятує команду від вильоту в Серію В, але ігрову практику отримає. Він прийшов у клуб на місце француза Модібо Діакіте, який перейшов  у “Сампдорію”. Прийма  в Італії вже більш-менш освоївся, а багаторічний досвід виступів за міцний донецький “Металург” дозволить йому безболісно вписатися до складу італійського аутсайдера. 
В Угорщині працевлаштувався півзахисник “Металіста” Дмитро Льопа. Його новим клубом стане “Академія Пушкаша”, що займає 11-е місце (з 12-ти) у вищому дивізіоні чемпіонату Угорщини. Не варто думати, судячи з назви, що це якась молодіжна команда. Ні, молодь у клубі, що базується в місті Фельчут, дійсно дуже хороша. Команда 19-річних грала в цьому сезоні в Юнацькій лізі УЄФА (в “чемпіонській” частині сітки – не в тій, де виступали юніори “Динамо” і “Шахтаря”), пройшла кіпрський АПОЕЛ, але поступилася за сумою двох матчів “Селтіку”.
Команда, в яку йде Льопа, цілком доросла, і він у ній не найстарший. Контракт із 28-річним півзахисником підписаний за системою 2+1. В експрес-інтерв’ю українець заявив, що вражений чудовими умовами, створеними на “Панчо Арені”, одному з найкрасивіших стадіонів, які він бачив у своєму житті. 
Так само в “Академію Пушкаша” вирушив і В’ячеслав Чурко. 22-річний фланговий півзахисник, права на якого належать “Шахтарю”, перейшов у клуб із Фельчута на правах оренди. Осінню частину сезону Чурко відіграв у “Металісті”, за який провів 15 матчів і відзначився забитим м’ячем у ворота “Волині”. 
А ось київське “Динамо” підписало двох виконавців. Талановитий опорний півзахисник мінського “Динамо” Микита Корзун підписав контракт із киянами. Переговори про підписання цього футболіста дійсно були непростими. Київське “Динамо” конкурувало з донецьким “Шахтарем”. Агент Вадим Шаблій з листопада вів переговори з українськими грандами. Але тренер національної збірної Білорусі, екс-гравець “Динамо” Олександр Хацкевич, посприяв тому, щоб Корзун вибрав саме київське “Динамо”.
Так само в київському клубі до кінця сезону гратиме 28-річний півзахисник Олександр Яковенко, який перейшов у “Динамо” в статусі вільного агента. 
З 2013 по 2015 рік Яковенко був гравцем “Фіорентини”. Раніше виступав у таких клубах, як “Металіст”, “Льєрс”, “Генк”, “Андерлехт”, “Вестерло”, “Левен”. Грав на правах оренди в “Малазі” і “Ден Хаазі”.
У 2010 році син знаменитого “динамівця” Павла Яковенка провів один матч за збірну України, яку тоді тренував Мирон Маркевич.
А ось трансфери Алекса Тейшейри в “Ліверпуль” та Андрія Ярмоленка чи то в “Арсенал”, чи то в “Боруссію”, чи то в “Сток Сіті”, ймовірність яких була мізерною, і які стали б самими топовими, природно, не відбулися. Відкладені як мінімум до літа.
Згадаймо і про суперників наших клубів у єврокубках. “Манчестер Сіті” зі своїм переповненим лазаретом міг би й зміцнитися, але обмежився включенням у заявку на Лігу чемпіонів Келечі Іхеаначо (відкликаний Самір Насрі), а влітку вже Пеп Гвардьола буде набирати людей під себе. Кажуть, що йому для цього виділять 150 мільйонів фунтів. Забігаючи вперед скажу, що першочергова мета – Поль Погба. А це означає, що піде Яя Туре. Про це вже повідомив агент івуарійця Дмитро Селюк.
“Шальке” шукав заміну травмованому капітану Бенедикту Геведесу і майже досяг успіху в переговорах зі “Спартаком” про оренду Сердара Таскі. Але недоречно зламався стопер “Баварії” Джером Боатенг, і турецький футболіст із німецьким паспортом та досвідом виступів у збірній Німеччини вирушив у Мюнхен.

Англійській мільярд

Щодо інших трансферів, то найгучніша угода зимового вікна в європейському футболі відбулася в останній день його дії та, власне, до трансферного ринку гравців не мала відношення. Головною її фігурою виявився тренер Пеп Гвардіола, який очолює зараз “Баварію”. “Манчестер Сіті” підписав із ним контракт, який набуде чинності влітку, а джерела стверджують: щоб переманити іспанського фахівця, який замінить у манчестерському клубі чилійця Мануеля Пеллегріні, йому довелося призначити рекордну у футболі зарплату – близько 25 млн євро.
Експерти, звичайно, в першу чергу звертають увагу на красиву цифру – мільярд, яка також пов’язана з Британією. Коли в міжсезоння 2015-го з’ясувалося, що клуби англійської прем’єр-ліги вклали в трансфери рекордні 870 млн фунтів, само собою виникло питання: а чи зуміють вони за два вікна, тобто протягом сезону, взяти рубіж в 1 млрд фунтів. І цю планку Прем’єр-ліга підкорила. У ніч на 2 лютого, коли вікно зачинилося, вартість реалізованих англійськими клубами зимових трансферів досягла 175 млн фунтів, а загальна вартість за сезон – 1045 млн фунтів. У попередньому вона склала 965 млн фунтів. 
Особливо красивою цю цифру зробили показники інших провідних європейських ліг – іспанської, німецької, французької та італійської. Всі вони, за інформацією порталу Transfermarkt, залишилися далеко позаду. Причому лише італійські клуби підкорили рубіж у  50 млн євро на трансфери, а іспанці і французи можуть похвалитися лише 20 млн євро.
Експерти Deloitte, коментуючи події, що відбувалися в січні, впевнено пов’язують активність Прем’єр-ліги з телебаченням. З 2016 року  набирає чинності контракт зі Sky і BT Sport, який принесе клубам за три роки до 8 млрд фунтів. Цей дивовижний за мірками інших чемпіонатів договір спровокував таку активність англійців.
Влітку 2015 року, коли Прем’єр-ліга кидалася сотнями мільйонів, в авангарді знаходилися ті, кому це належить за статусом. Головні трансфери здійснювали фаворити. Взимку все було інакше. “Арсенал”, “Челсі”, “Ліверпуль” відзначилися хіба що точковими угодами, а “Манчестер Юнайтед” і “Манчестер Сіті”, які здійснили найбільш гучні і дорогі переходи 2015 року – взагалі утрималися від участі в трансферному бізнесі. Його драйверами виступили аутсайдери і середняки – “Ньюкасл”, “Сток Сіті”,  “Сандерленд”, “Борнмут ”, “Норвіч”, “Суонсі”, “Вотфорд”.
Механізм дивного на перший погляд процесу аналітики пояснюють знову ж підвищенням привабливості місця у вищому дивізіоні, яке відбулося після укладення нового телевізійного договору. “Аутсайдери змушені витрачати гроші цього року, щоб у майбутньому не залишитися без надходжень від телебачення”, – зауважив із цього приводу фінансовий експерт Роб Уїлсон.

Китайські мільйони

Ще одна яскрава цифра, що має відношення до зимового трансферного вікна, виглядає, безумовно, скромніше англійського мільярда, але в якомусь сенсі може бути визнана навіть більш вражаючою. У сумах, витрачених на придбання футболістів, всі континентальні європейські ліги переконливо обійшла китайська – 161,920 млн євро. Якщо порівнювати цю цифру з цифрою річної давності, то китайці збільшили свої зимові трансферні інвестиції на 68%. 

фото: АР
Загалом все це є логічним продовженням розпочатої в 2015 році історії про першу по-справжньому серйозну спробу вторгнення Китаю на футбольний ринок. Піонером у даному процесі виступив мільярдер Ван Цзяньлінь, який очолює Dalian Wanda Group. Він придбав за 45 млн євро 20% акцій мадридського футбольного клубу “Атлетіко” і за 1,05 млрд доларів компанію Infront Sports & Media – одного з лідерів у секторі спортивного, в тому числі футбольного, маркетингу. 
Потім китайці здивували влітку. Їх Суперліга опинилася на шостому місці за щедрістю в період дії трансферного вікна, пропустивши вперед тільки “велику п’ятірку” Європи. А січнева трансферна кампанія китайських клубів стала рекордною. Відомі в світовому футболі гравці потрапляли до них і до цього. Але мова здебільшого йшла про зірок-ветеранів – таких як Дідьє Дрогба, Ніколя Анелька, Тім Кехілл.  А свіжа китайська практика до такого сценарію не має ніякого відношення. Героями трансферних операцій були зірки, і ці зірки були дорогі. “Шанхай Шеньхуа” купив за 13 млн євро у “Інтера” Фреді Гуаріна, “Хебей Чжунцзі” за 18 млн євро у “Роми” – Жервіньо, “Цзянсу Сунін” за 28 млн євро, китайський рекорд, між іншим, у “Челсі” – Раміріса. Особисті контракти цим гравцям поклали теж на рівні тих, які підписують провідні європейські команди. Так, Гуарін, як запевняють джерела, зароблятиме в “Шанхаї” близько 11 млн євро щорічно.
Відмінність цих трансферів від переважної більшості попередніх у тому, що їдуть футболісти в Китай явно не догравати. Гравцям збірних Колумбії, Кот д’Івуару і Бразилії немає і 30 років, вони потрібні і в Європі, але – вибрали азійський варіант.
До цього необхідно додати, що пожвавився взимку і внутрішньо китайський трансферний ринок. Раніше на ньому відбувалися лише якісь дрібні угоди. У січні ж відбулася нарешті і велика – за будь-якими мірками. Скажімо, “Гуанчжоу Евергранд” продав свого бразильського бомбардира Елкесона в “Шанхай SIPG” за суму 20 млн євро.
Резюме щодо зимового трансферного вікна в Китаї бачиться очевидним. Якщо раніше Європа мала всі підстави ігнорувати присутність Китаю у футболі, то відтепер повинна рахуватися з цією країною, що довела, що – в усякому разі на фінансовому майданчику – вона вже абсолютно конкурентоспроможна і в головній спортивній грі.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4858 / 1.64MB / SQL:{query_count}