Пройде він у наступному році на майданчиках чотирьох країн – Ізраїлю, Фінляндії, Туреччини та Румунії.
Цього ж року з 31 серпня по 17 жовтня 27 команд проведуть двокруговий турнір із роз’їздами по системі “кожен з кожним” (вдома і на виїзді). Щасливчиками, які кваліфікуються у фінальну частину змагання, стануть 11 збірних; сім прямих переможців відбіркових груп, а також чотири найкращі команди, котрі зайняли другі місця. Вони приєднаються до 13 команд, які вже забронювали за собою місця у вирішальній стадії змагання. Це фіналісти Євробаскету-2015 (Іспанія, Литва), учасники олімпійської кваліфікації, яка пройде влітку цього року (Франція, Сербія, Греція, Італія, Чехія, Латвія, Хорватія, Туреччина), а також тріо господарів форуму-2017 (Фінляндія, Ізраїль, Румунія).
Ті ж команди, які беруть участь у кваліфікації, спершу були розведені по чотирьох кошиках, відповідно до рейтингу ФІБА і результатами, показаними на попередньому чемпіонаті Європи або відборі до нього. Українська збірна потрапила у другий кошик, тож гарантовано отримувала одного зі серйозних суперників. Як і у футбольному господарстві, баскетбольні збірні України і Росії (яка була у першому кошику) не могли потрапити до одної групи. У підсумку суперниками українців стали збірні Словенії, Болгарії та Косова.
Загалом сім груп виглядають таким чином.
Група “А”: Бельгія, Ісландія, Швейцарія, Кіпр;
Група “В”: Німеччина, Голландія, Австрія, Данія;
Група “С”: Росія, Боснія і Герцеговина, Швеція;
Група “D”: Польща, Естонія, Білорусь, Португалія;
Група “Е”: Словенія, Україна, Болгарія, Косово;
Група “F”: Грузія, Чорногорія, Словаччина, Албанія;
Група “G”: Македонія, Угорщина, Великобританія, Люксембург.
Загалом важко нині оцінити результати жеребкування. Так само важко визначити, чи під силу підопічним Євгена Мурзіна потрапити на Євробаскет-2017. Об’єктивні прогнози можна буде озвучувати вже тільки безпосередньо перед самим стартом, коли остаточно визначаться склади всіх представників нашої групи, повідомляє sport-express.ua.
Насамперед це стосується української команди, яку восени на Евробаскеті-2015, як відомо, з різних причин не удостоїли своєю присутністю фактично всі провідні вітчизняні виконавці, а також два натуралізованих американці.
Звичайно, якби була впевненість, що обов’язково приїдуть захисники Юджин Джетер і Сергій Гладир, а також бігмени Олексій Лень, В’ячеслав Кравцов, Кирило Фесенко та Сергій Ліщук, команді Словенії – безумовному фавориту групи “Е” – вже сьогодні можна було б дуже не позаздрити. Але участь цих баскетболістів у відбірковому турнірі під величезним питанням.
Втім солідні кадрові проблеми цілком можуть мати усі наші майбутні суперники. І, насамперед, словенці. Чи знайдуть їх нинішні лідери взаєморозуміння з новим головним тренером Ігорем Кокошком – питання риторичне. Кваліфікація цього фахівця величезна. Свого часу Кокошко працював у НБА як асистент, а чудесне перетворення ним абсолютно посередньої до недавнього збірної Грузії в учасника плей-оф Євробаскету-2015 говорить про неабиякий талант наставника.
Однак ряд словенських зірок давно піймали свою “зірку”, і їх участь або неучасть у відбірковому раунді майбутнього чемпіонату Європи буде залежати ще й від таланту нового генерального менеджера “зелених” – Мат’яша Смодіша. Зуміє він зацікавити виступаючих у НБА Горана Драгіча, Сашу Вуячича і Бено Удріха – це буде одна команда, не зуміє – інша. Хоча в ній і без вищевказаного тріо можна зібрати відмінний склад. Зоран Драгіч, Ален Оміч, Клемен Препеліч і Яка Клобучар – цей квартет цілком здатний вирішити будь-яку ігрову задачу самостійно.
А якщо вдасться вмовити Луку Дончіча, який, незважаючи на свої 16 років, вже знаходиться в самому мадридському “Реалі”, то збірна Словенії, і правда, цілком може обійтися без зіркових виконавців з-за океану. Щоправда, сам Дончіч, наскільки відомо, куди більше схильний продовжити свою кар’єру в національній команді Іспанії. Особливо, якщо звідти надійде така пропозиція. Але поки її немає, Кокошкo та Смодіш мають можливість попрацювати з юним баскетбольним “діамантом” у потрібному напрямку.
На відміну від словенців, куди більше кадрових проблем нині у болгар. Після безславного Євробаскету-2011, де, зокрема, в групі вони програли і українцям, у їхніх рядах почалася зміна поколінь. І вона відбувається дуже болісно. За останній час Болгарія може похвалитися хіба що зростанням таланту молодого Олександра Везенковa. Однак майбутнім літом цей баскетболіст iз величезною часткою ймовірності буде обраний на драфті НБА, відповідно, своїй збірній він навряд чи допоможе.
Тим більше, що нині Везенков всерйоз розглядає можливість зiграти за Грецію, де можливостей, безумовно, побільше. І тут чимало буде залежати від нового головного тренера національної команди Болгарії, ім’я якого стало відомо вчора. На цей пост претендували ізраїльський фахівець Шарон Друкер і керманич скромного місцевого клубу “Бероє” Любомир Мінчев. У підсумку вибір упав на Друкера, і він цілком логічний.
У Друкера куди більше шансів вдало вирішити питання з Везенковим, а також із майстерними братами Деяном і Калояном Івановими, які відмовилися грати в майках збірної два роки тому. Так само ізраїльському фахівцю буде легше знайти легіонера і умовити прийняти болгарське громадянство, як це нині широко практикується майже в усіх збірних світу.
Ну і, нарешті, абсолютно нікому не відома збірна Косова. 3 вересня команда цієї країни проведе свій перший домашній матч у світовoмy літопису, а суперником її, що малоприємно, стане саме українська команда. Враховуючи той факт, що нині просто невідомо, хто саме гратиме за косоварів, недооцінка цього баскетбольного “карлика” може бути смертельною для нашої команди. І дарувати їй очки в будь-якому випадку українці просто не мають права.