Єврокубки повернулися і приємно, що так звана весняна частина (хоча надворі сніговий лютий, але традиції є традиціями) відбувається за участю вітчизняних команд. Вдвічі приємніше, що брак повноцінної ігрової практики (товариські матчі особливо в цей період - це лише тренування в посиленому режимі) суттєво не вплинув на наші команди, і вони  зуміли продемонструвати доволі якісний футбол, і тут слід сказати втричі приємно, адже окрім чудової гри, українські колективи здебільшого зуміли здобути цілком пристойний результат.

Непогано. Але ж могло бути краще

Матч київського "Динамо" та іспанської "Валенсії" відкривав європейський вечір. Хоча стартовий склад гостей був далекий від ідеального, "Валенсії" досить швидко вдалося відкрити рахунок завдяки зусиллям Давіда Сілви. Це була перша по-справжньому серйозна атака у виконанні іспанців, яку вінчав удар хавбека після прострілу Хуана Мати з лівого флангу - 0:1. Цей гол по суті продемонстрував головну слабкість киян, а саме слабкі фланги і не зіграний центр захисту.  Але ж усе могло бути зовсім інакше, якби Артем Кравець реалізував свій вихід на ворота Сезара Санчеса. Пропущений гол дещо деморалізував киян, але вони знайшли в собі сили, якщо не переломити хід зустрічі, то бодай врятувати двобій і залишити собі шанси на продовження боротьби в Кубку УЄФА. Після перерви "динамівцям" вдалося зрівняти рахунок, хоча скоріше забили іспанці собі самі. Не кращим чином  під час виконання штрафного Флорином Чернатом зіграв Рауль Альбіоль, від якого снаряд і влучив у сітку. Результативна нічия на своїй території не була для підопічних Юрія Сьоміна ідеальним варіантом, але після інциденту на 64-й хвилині, у результаті якого з поля був вилучений Артем Мілевський (дві абсолютно безглузді жовті карти - одна за розмови з арбітром, друга за симуляцію), одиниці на табло уявлялися вже непоганим результатом. Якщо до початку двобою невелика перевага віддавався "Валенсії", то тепер в результаті першого матчу підопічні Унаї Емері одержали статус безумовного фаворита. А "Динамо" тепер доведеться забивати на "Местальї" і робити це за відсутності Мілев­ського.

З післяматчевих комента­рів цікавими були слова президента "Динамо" Ігоря Суркіса: "Вважаю, як для цієї пори року, наша команда грала на межі можливостей. А в другому таймі, коли здавалося, що хлопці піймали кураж, вилучили Мілевського. Я дивився повтор і вважаю, червона картка була зовсім несправедливою. Якщо перше попередження за розмови з арбітром було обґрунтованим, то в другому випадку порушення правил не було й близько. Навпаки, це іспанський футболіст порушував, наступивши Артему не на одну, а на обидві ноги. Тому потрібно було призначати штрафний удар у протилежну сторону. А грати вдесятьох проти такої команди, як "Валенсія", дуже важко. Нічого, поборемося у другому матчі, для нас не все втрачено".

Добре.
Навіть дуже добре

Слідом за київським матчем в бій вступив другий український представник в єврокубках: харківський "Металіст", який завітав у гості до італійської "Сампдорії". Цей матч став черговим європейським подвигом підопічних Мирона Маркевича, які вкотре довели, що українські стереотипи (на кшталт хронічного невміння грати з будь-якими італійськими командами) на харків'ян не діють. Якщо тріумф на груповій стадії, де харків'яни посіли перше місце в компанії з "Галатасараєм", "Олімпіакосом", "Гертой" і "Бенфікой", не пропустивши при цьому жодного  м'яча, багато хто поспішив списати на везіння, то що ж тоді відбулося в Італії? "Металіст" знову переміг з мінімальним рахунком, зробив це впевнено, зберігши свої ворота в недоторканості. Нехай "Сампдорію" нині важко назвати лідером італійського футболу, проте навіть у внутрішній першості генуезці рідко виглядають настільки безпомічними в атаці - за весь матч жодного удару в площину воріт! А от гості виглядали грамотним серйозним європейським клубом і абсолютно заслужено перемогли, до того ж уже, без сумніву, в фірмовому стилі, забивши м'яч на останніх хвилинах, щоправда, першого тайму, а не матчу, як було до цього. Гол на рахунку Дениса Олійника. Тепер харків'яни є фаворитом пари, і "Сампдорії" буде дуже складно що-небудь змінити на переповненому стадіоні в Харкові.

З післяматчевих родзинок варта уваги оцінка матчу в італійській газеті "La Repub­blіca": "Сампдорія залишила жахливе враження, зумівши тільки кілька разів поплескати потужну жовту стіну в другому таймі. Зрозуміло, у команді можуть поставити запитання арбітру із приводу порушення на Белуччі в штрафному майданчику суперника, але цього виявилося мало, щоб порушити спокій "Металіста".

Найвища оцінка від видання в складі "Металіста" - 7 балів - дісталася тренерові команди Миронові Маркевичу і з цим важко сперечатися, а серед гравців Майдана, Олійник і Каельо одержали по 6,5. Інші - по 6. У "Сампи" кращими, на думку видання, були Кастелацці й Кассано (по 6 балів). У числі гірших і тренер Маццарі - 5.

Чудово. Просто чудово

Останнім свій матч проводив донецький "Шахтар". Суперником "гірників" був анг­лійський "Тоттенгем", клуб, який своїм ім'ям, можливо, навів чимало страху на багатьох українських вболівальників. Проте на ділі виявилося, що страхи були марними. "Гірники" в рідних стінах на голову переважали гостей, які фактично не продемострували нічого особливого. Очевидно, що головним пріоритетом для підопічних Гаррі Реднаппа є англійська Прем'єр-ліга, а в Європі наставник "шпор" лише випробовує найближчий резерв. Інша мета у донеччан, вони, навпаки, жадають пройти якомога далі. Якщо результат першого тайму "Тоттенгем" повністю влаштовував, то кінцівка другого все поміняла докорінно . 2:0 - гарна заявка на вихід у наступну стадію, і "Шахтар" відправляється в Лондон у чудовому настрої.

Перший тайм абсолютно нічим не запам'ятався. Скільки б не згадували незлим тихим словом Брандао шанувальники чемпіонів України після його від'їзду в "Марсель", саме форварда таранного типу господарям і не вистачало. До речі, дуже дивно, що  Мірча Луческу не виставив з перших хвилин Селезньова, який зі своїми габаритами міг принести значно більше користі, аніж Гладкий. А ще більш  неприємно здивувала гра Ілсіньо. Не даремно кажуть, що святе місце пустим не буває, і склалося враження, що тепер для донецьких вболівальників з'явився черговий "дерев'яний" бразилець, на якого полетять усі негативні стріли. Стільки помилок в передачах (а найголовніше, саме тоді, коли могла виникнути небезпека біля воріт англійців) ми вже не бачили давно. І не даремно, саме Ільсіньо першого замінив Мірча Луческу. Будемо сподіватися, що це був просто не день цього досить талановитого півзахисника. Друга заміна румунського тренера виявилася супервлучною. На 78-й хвилині замість Гладкого вийшов Селезньов, який встиг добігти до штрафного майданчика суперника на розіграш штрафного і першим торканням головою відправив м'яч у сітку. А під завісу матчу "гірники" забили і другий гол. Жадсон зробив невеликий сольний прохід з фінальним ударом у лівий нижній кут - 2:0. І цей гол зробив заявку "Шахтаря" на вихід в 1/8 фіналу значно більшою.

Після завершення двобою цікавою думкою поділився президент "Шахтаря" Ренат Ахметов, який, відповідаючи на запитання про премії гравцям, зазначив, що їх не буде: "Ви ж знаєте, я говорив про те, що коли в моїх футболістів великі премії, їм важко бігати. А сьогодні ви бачили, які швидкості були? Це тому, що премій не було. Великі премії створюють "зайву вагу". Тому нехай краще бігають без премій. Це нормально. Я тільки що зайшов у роздягальню й футболісти мені сказали: "Президент, ви правильно говорили. Ми в боргу перед уболівальниками й для нас сама головна премія - це їхні оплески". Для мене дуже важливо, що футболісти тут грають не заради великих премій, а для того, щоб подарувати радість уболівальникам."