Цього тижня після невеличкої паузи в німецькому Рупольдинґу стартував п’ятий етап Кубку світу з біатлону. Індивідуальні гонки, які пройшли у середу і четвер пройшли без особливої інтриги. Лідери нинішнього сезону знову продемонстрували свій клас. На жаль, українські спортсмени аж ніяк не можуть занести собі в актив ці перегони. Найкращою серед українців стала Олена Підгрушна, яка фінішували лише на 16-му місці. 

В чоловічій індивідуальній гонці, яка відкривала програму п’ятого етапу, перемогу здобув француз Мартен Фуркад. Він скористався відсутністю в підсумковій десятці кращих трьох найближчих переслідувачів у нинішньому світовому рейтингу і ще більше зміцнив у ньому своє лідируюче становище, вже фактично забезпечивши собі безхмарний шлях до п’ятого поспіль завоювання Великого кришталевого глобуса. 

Реально небезпечний німець Симон Шемпп через хворобу в Рупольдинґу знову не виступав і відстав у загальному заліку Кубку світу вельми пристойно, норвежці Тар’єю Бьо і Еміль Свендсен вкрай нестабільні, їх легендарний земляк Оле Ейнар Бьорндален не може змагатися з Фуркадом на рівних з причини свого не менше легендарного майже 42-річного віку, а росіянин Антон Шипулін, схоже, переживає у своїй кар’єрі особливу чорну смугу.

Так, у звітній гонці він виглядав гідно і фінішував третім, але ходом він все одно суттєво програв французу. Тому недивно, що, чітко закривши останню мішень на заключній стійці, Фуркад уже переможно підвів угору руку. І на завершальному колі прискорився рівно настільки, щоб ні в кого не залишилося сумнівів: при однаковій кількості промахів у роботі ногами рівних маститому французу не знайдеться.

Щоправда, Фортуна могла зіграти з Мартеном злий жарт із входом до числа рідкісних бездоганних снайперів у цій гонці австрійця Симона Едера. Адже буквально за півтори години до початку баталій біатлонний стадіон накрив неабиякий снігопад, і спортсмени, які мали більш пізні номери, отримали деяку перевагу, ковзаючи по вже пристойній трасі. Едеру в цьому плані якраз і пощастило, тому, маючи в активі 15 закритих мішеней проти 14 – у Фуркада, чергові п’ять влучень на вирішальній стрільбі гарантували б австрійцю перемогу. Але Симон не уникнув фатального промаху і тому в підсумку задовольнявся лише другим місцем.

Що стосується представників України, то серед них, всупереч усім прогнозам, вдаліше виступили зовсім не ті, кому це спочатку прогнозували. Сергій Семенов – чинний володар Малого кришталевого глобуса в індивідуальних гонках – гарну швидкість ніяк не підкріпив надійною стріляниною і, відправивши мимо цілі чотири кулі,  фінішував лише на 59-й позиції. А Дмитро Підручний, який тішив уболівальників шикарною роботою ніг на попередньому етапі турніру у тому ж Рупольдинґу, у звітній гонці постав повною протилежністю самому собі, хоча і обмежився на стрільбищі всього одним промахом, але на трасі був дуже слабким і опинився на фініші лише на 42-й позиції. 

Натомість теплих слів заслужив Олександр Жирний, який пішов на трасу під несприятливим, враховуючи погодні умови, четвертим номером. Він цілком гідно впорався і з трасою, і на стрільбищі схибив лише раз. Відповідно, його 26-а підсумкова позиція – якраз з тієї категорії, за яку спортсмену можна і потрібно подякувати.

Ну, а найбільше здивував Віталій Кільчицький, який  видав найкращий у кар’єрі результат в індивідуальних гонках і особистий рекорд за всю свою історію виступів на етапах Кубку світу – посівши 19-те місце. 

Більше надій на нагороду було в жіночій індивідуальній гонці, але і тут українці показали не найкращі якості. Цілком відчутний спад форми відбивається не тільки на фізичних кондиціях, але й на точності спортсменок: з усієї команди лише Олена Підгрушна обмежилася однією хвилиною штрафу – в інших дівчат незакритих мішеней було ще більше.

Не дивно, що саме капітан команди і стала кращою серед українок у перегонах, посівши підсумкове 16-е місце. Кубкові очки зуміли набрати також Валя Семеренко (26-те місце) і Юлія Джима (29-те місце).

А королевою індивідуальних гонок нинішнього сезону стала італійка Доротея Вірер, що виграла другий довгий старт поспіль. Причому у Рупольдинґу її перевага на фініші над усіма суперницями досягла майже хвилини.

Другою стала Кайса Мякяряйнен, чия участь в індивідуальній гонці ще напередодні була під сумнівом через хворобу. Тому фінська біатлоністка зробила основну ставку не на коронну швидкість, а на акуратність на вогневих рубежах – і досягла успіху. Усього одна хвилина штрафу дозволила їй зберегти призові шанси після четвертого рубежу, а за рахунок швидкості на останньому колі Кайса обійшла в боротьбі за “срібло” Габріелу Соукалову. При цьому лідер Кубкy світу цілком могла залишитися і зовсім без нагороди, але, віддаючи на фінішних кілометрах секунду за секундою Францисці Хільдебранд, Габріела все ж зберегла перед німкенею перевагу в 0,9 секунди.