Дмитро Сирота

На початку цього тижня у Цюриху відбувся гала-вечір Міжнародної федерації футбольних асоціацій (ФІФА) у рамках якого були роздані головні індивідуальні футбольні трофеї 2015 року. Так в команду 2015 року увійшли: воротар – Мануель Нойєр, захисники – Дані Алвес, Тьяго Сілва, Серхіо Рамос і Марсело; півзахисники – Андрес Іньєста, Лука Модріч, Поль Погба, нападники – Неймар, Ліонель Мессі і Кріштіану Роналду.

Кращою футболісткою року визнана Карлі Ллойд (“Х’юстон”, США), а найкращим тренером у жіночому футболі – головний тренер збірної США Джил Елліс.

Кращим тренером року визнаний наставник іспанської “Барселони” Луїс Енріке.

Ну, а найкращим гравцем 2015 року був оголошений аргентинський гравець іспанської “Барселони” Ліонель Мессі, повідомляє офіційний сайт ФІФА. Для аргентинця це вже п’ятий подібний трофей у його кар’єрі.

Чергова церемонія вручення нагород ФІФА навряд чи могла потягатися в інтризі з фільмами Хічкока. Тим більше, що минулого тижня офіційний сайт ФІФА помилково оприлюднив результати битви за “Золотий м’яч”. Але з іншого боку іншої альтернативи, ніж Мессі, в рік, коли не проводився чемпіонат світу, просто не існує. Ліонель – головна зірка сучасного футболу. І  культу Пеле як Короля футболу, схоже, недовго залишилося жити, адже зараз Лео ще соромляться ставити на вершину – людина ще грає, пригадують йому і невдачі зі збірною Аргентини. Проте вже п’ять “Золотих м’ячів” говорять про багато що. Це не просто статуетки, вручення яких викликає в останні роки вічні війни шанувальників Мессі і Роналду, це неземна велич маленького футболіста з величезним талантом.

Сила Мессі – в стабільності. Взяти хоча б банальну статистику голів. Протягом семи сезонів аргентинець не опускається нижче планки в 40 забитих м’ячів за сезон, причому бували сезони, де кількість голів переходила цифру 60, а одного разу для повного усвідомлення його таланту було забито 75 голів. Багато хто може зіграти як Мессі в окремих матчах, але Ліонель залишається особливим, тому що він геніальний у кожній зустрічі. Він залишається Мессі щодня впродовж багатьох років, і це значна особливість, якою Лео, на відміну від свого тезки Ді Капріо, зумів вразити людей з правом голосу. Знаменитий актор теж тримає планку роками, але йому трохи не пощастило з  людьми, що роздають “Оскари”. Тому один Лео досі без заповітної статуетки, а інший – з п’ятьма “слониками” на книжковій полиці за досягнення у своєму виді мистецтва.

В осяжному майбутньому перебити це найбільше досягнення зможе тільки сам Мессі. І п’ятий “Золотий м’яч” в рази цінніший за перший, недарма ж у спорті кажуть, що не так складно піднятися на вершину, як утриматися на ній. Ліонелю це вдається, але в нього, потрібно сказати, потужна страховка у вигляді “Барселони”, де завжди зрозуміють і пробачать, і де кращого футболіста планети виліпили з хлопчини з нестачею гормону росту. Тому важко собі уявити Лео в іншому клубі, оскільки нині ходять чутки про його перехід в “Манчестер Сіті”. Можливо боси каталонського клубу, виходячи зі стратегічних бізнес-міркувань, розуміють, що момент настав, тим більше підріс Неймар, але самому Мессі ні в якому разі не можна залишати сімейне вогнище.

Ліонелю відхід з “Барси” може принести суцільні розчарування, адже ніде більше йому не створять настільки комфортні умови – для психологічної впевненості і блискучої гри у футбол. Навіть приклад збірної Аргентини показовий, коли на лідера спустили всіх собак після поразки у фіналі Копа Америка, Лео навіть рознервувався і пригрозив призупинити кар’єру в “альбіселесте” до з’ясування суті претензій. Тобто надмірним тиском Мессі можна вивести з себе, а в “Барселоні” від аргентинця завжди відводять удар, якщо того вимагає ситуація, він може залишатися господарем, при цьому не забуває про відповідальність перед колективом. Ліонель має строгу прив’язку до командних дій, залишаючись при цьому яскравим індивідуалістом. 

З іншого боку перехід в інший клуб стане викликом і можливо, затягнувши паси і повернувши посмішку на обличчя, Лео заграє з дитячим запалом, якого йому може вистачити і на шостий, і на сьомий “Золоті м’ячі”. Зрозуміло, що хочеться різноманітності, але хіба з цим хлопцем легко змагатися?

Але, окрім хвалебних од кращому футболісту планети, хотілось би також вкотре зупинитися на цілковитій безглуздості подібних церемоній, а саме на виборі “команди мрії” 2015 року. Чому збірна року банально складена із зірок першої величини і чи буде колись інша?

Мессі роками оточують гідні суперники, раніше це були Хаві та Іньєста, зараз Роналду і Неймар, але варто звернути увагу на сам характер голосування – безглуздий, як любов до клоунів на політичних виборах. Вже стільки років тренери і капітани збірних вибирають гравця конкретного року (куди вже простіше зрозуміти сенс опитування?), а голосують або за улюбленців, або за знайомих. Наприклад, подивіться, як вибирали Мессі і Роналду. Ліонель віддав перевагу Суаресу, Неймару та Іньєсті, і аргентинцеві цього разу пощастило, адже вся трійка – однозначні герої минулого року. А ось Роналду назвав кращими гравцями світу Бензема, Хамеса і Бейла, і це рішення викликає подив. Карім – кращий гравець 2015-го? Що саме виграв “Реал”? “Вершкові” окрім невдач минулого року нічим не запам’яталися. Португалець, якби не загравав із напарниками, повинен був віддати перші місця Суаресу, Мессі і Неймару в довільному порядку. Але не зробив цього і не міг зробити – вболівальники “Реалу” цього точно б не зрозуміли.

фото: АР

А ось, скажімо, головний тренер збірної України Михайло Фоменко і капітан збірної Анатолій Тимощук віддали свої голоси за Ліонеля Мессі. Саме його вони обидва поставили на перше місце у своїй анкеті. Фоменко і Тимощук також на друге місце поставили Кріштіану Роналду, а от відносно третього місця їх думки розділилися – Тимощук тут проявив свої дружні вподобання і віддав свій голос за екс-одноклубника Томаса Мюллера, тоді як Фоменко туди поставив польського форварда Роберта Левандовскі.

На цьому тлі відрізняється вибір українського журналіста Ігоря Лінника, який взагалі не включив у свою трійку Ліонеля Мессі. Його голоси були віддані Неймару, Роналду і Роберту Левандовскі.

І постає питання, а навіщо взагалі футбольні експерти з усього світу включали в свої трійки португальця? Є результативність, але хіба Кріштіану заслужив майже в чотири рази більше голосів, ніж Неймар? І набагато більше, ніж Суарес і компанія. В цьому диким виглядає вибір тренера збірної Швеції, який проголосував за Ібрагімовича.

Так Златан – один із найбільш класних футболістів, проте яке перше місце? Навіщо був потрібен цей уклін від Хамрена? ПСЖ виграв ЛЧ, шведський бомбардир розірвав всіх по дорозі? Добре, хоч сам Ібрагімович вибрав напад каталонців, ігноруючи Кріштіану. Багато, як і раніше, наївно вважають, що футболісти і тренери дивляться багато ігор, аналізують їх, що у них взагалі є на це час або бажання. Однак по факту у збірній року ФІФА просто найвідоміші хлопці. Наприклад, навіщо там Нойєр? Мануель – великий майстер, але хіба минулий рік не став ще одним аргументом на користь Буффона, хіба Де Хеа не рятував “Манчестер Юнайтед” від ганьби безліч разів і не лише свій клуб? Достатньо згадати матч Україна – Іспанія, де Давид зіграв просто феноменально. Він хоча би другий у голосуванні голкіперів. А Буффона взагалі ніхто не помітив. Не дивно, що італійці бойкотували опитування на “Золотий м’яч”, адже ветерана не включили в п’ятдесят героїв року і це при тому, що саме завдяки його грі “Ювентус” пробився у фінал Ліги чемпіонів. У захисті теж весело бачити в основі Серхіо Рамоса, і не знайти, наприклад, Годіна. “Атлетіко” пропускає набагато рідше “Реала” і “Барселони”, уругваєць і його напарник по збірній і клубу провели ще один солідний рік, вже другий поспіль, але у ФІФА не люблять представників цієї нації, як і італійців.

Проте є Погба, гру якого за весь рік навіть фанати “Ювентуса” не назвуть ідеальною, особливо якщо пам’ятати про велич Пірло. Втім, не треба обмежуватися рамками туринського клубу, який був у фіналі ЛЧ, адже хіба не було успішної гри того ж Бускетса? І чим, наприклад, Ракітіч гірше Модріча саме в минулому році? 

Ті, що голосували, вибирали не команду року, а команду “зірок” сучасності. Залишається сподіватися, що цей рік може бути останнім для любителів дешевих лестощів і попси, адже попереду Євро-2016, де можна стати новим героєм, і хоча Кріштіану зіграє у Франції, йому буде непросто стати на турнірі кращим. Отже, через рік або два інтрига повернеться, а поки резюмуємо, що коли народ просять проголосувати, більшість робить це бездумно, незважаючи на важливість вибору. Люди рідко вибирають вміло, це очевидно, якщо аналізувати історію. І навіть у такому дріб’язковому випадку, як футбол, голосуючи за кращих гравців року, багато хто просто назвали найбільш відомих і улюблених майстрів. Ще пощастило, що всі одинадцять чоловік зі збірної року і справді вміють грати у футбол. І цього разу на флангах оборони не центральні захисники.