У Парижі в ці вихідні відбувалося чимало подій. Останній вікенд Всесвітньої конференції ООН з клімату, куди як гості приїхали урядові та державні лідери з усього світу. Якраз на суботу було призначено публічне оголошення глобального договору щодо клімату, через що, власне, в середині листопада по всьому світу прокотилися акції протестів. А у Франції протести це майже національна гра. Тому природно, що в суботу Париж був забарвлений всіма кольорами веселки: на вулиці вийшли тисячі активістів. Окрім того, у неділю в П’ятій республіці відбувся  другий раунд регіональних виборів і місцеві мешканці просто розривалися. Регіональні вибори у Франції розглядаються як генеральна репетиція президентських виборів 2017 року. Чи треба говорити, що і з цього приводу Париж у суботу вирував: начебто і “день тиші”, але народну думку висловлювати не заборониш. Ось у цих умовах і проходило жеребкування фінального турніру чемпіонату Європи 2016 року. Подія для світу спорту неординарна, але для французької столиці вона була одна з багатьох. І не дивно, що на неї не завітав президент країни. Але були інші дійові особи. 

Особливо загострювати увагу на процедурі жеребкування не варто, адже яка різниця, хто саме витягнув кулю з папірцем, на якому було написано “UKRAINE”. Тут  значно головніше, коли саме була витягнута ця куля і що з цього вийшло. А вийшло, відверто кажучи, не дуже. Адже українська команда потрапила у важку групу С, де суперниками нашої команди стали збірні Німеччини, Польщі та Північної Ірландії. Але з іншого боку могло бути і гірше, тому на жереб нарікати не варто. А нині спробуємо поверхнево розібратися, хто саме став суперником нашої команди.  

Одна з найсильніших команд світу, а по факту – найкраща збірна планети, враховуючи титул чемпіона, завойований на мундіалі в Бразилії – збірна Німеччини пройшла європейську кваліфікацію досить нерівно. Команда Йоахіма Льова потрапила в одну групу зі збірними Польщі, Ірландії, Шотландії, Грузії та Гібралтару і допустила по ходу турніру кілька осічок. Однак поразки від ірландців і поляків, а також виїзна нічия з колективом Мартіна О’Ніла не завадили німцям кваліфікуватися на Євро-2016 з першого місця в групі. І на Євро-2016 саме Бундестім буде в числі головних фаворитів турніру.

На користь команди Німеччини – зіграний і дуже сильний склад (за сумарною вартістю гравців німці поступаються тільки командам Іспанії, Франції та Бельгії), дуже вмілий тренер (саме під керівництвом Льова Бундестім виграв чемпіонат світу в Бразилії), молода і голодна до перемог команда (молодші німців тільки збірні Англії та Туреччини), а також вміння зібратися в потрібний момент. Команда Льова багато забиває – 24 м’ячі в 10 матчах відбору, проте і в обороні діє не настільки надійно, як раніше (9 пропущених м’ячів, в України, наприклад, тільки 4).

Зі збірною України команда Німеччини зустрічалася п’ять разів і жодного разу не поступилася. В активі Бундестім дві перемоги при трьох нічийних результатах. Причому, обігравали “синьо-жовтих” німці і в раунді плей-оф кваліфікації до чемпіонату світу-2002. Саме зі збірною Німеччини Україна проведе стартовий двобій на Євро-2016, тож шанс зачепитися за нічию, враховуючи дебютні хвилювання, значно більший. Так само, як і шанс отримати гучний ляпас. 

Вихід збірної Північної Ірландії у фінальну частину чемпіонату Європи (вперше у своїй історії) – це насамперед заслуга Майкла О’Ніла. Наставник працює з національною командою з 2012 року, зумів вивести скромну збірну  в число 24 кращих колективів Європи. Причому – з першого місця в групі, випередивши команди Румунії, Угорщини, Фінляндії, Греції та Фарерських островів.

Якщо більшість збірних – це сплав молодості і досвіду, то північноірландська збірна, це насамперед досвід. Середній вік збірної – 28,3 року, за цим показником британці поступаються тільки Словаччині, Росії та Ірландії. Своє підопічні О’Ніла беруть тактичною виучкою, характером і самовіддачею: досить сказати, що в трьох з десяти матчів відбору північноірландцям довелося відіграватися, і в цих поєдинках команда набрала п’ять очок. Знайшовся у складі північноірландців у цьому відборі і свій герой – форвард “Норвіча” Кайл Лафферті, який забив сім м’ячів. Якщо говорити про матчі з Україною, то Північна Ірландія ще ніколи в своїй історії не обігравала “синьо-жовтих”, записавши в свій актив лише дві нічиї при двох поразках у чотирьох поєдинках. Саме перемога над північними ірландцями чи не найголовніше завдання перед українською командою на Євро-2016, аби пробитися в 1/8 фіналу. У разі нічиєї або поразки про ці шанси можна забути.

Завершують українці груповий турнір матчем проти Польщі. Свого часу збірна України насамперед асоціювалася з Андрієм Шевченком. Нинішня збірна Польщі – це Роберт Левандовскі. І хоча, ясна річ, сила “кадри” не тільки в наявності в її складі одного з кращих форвардів останніх кількох років, але й применшувати значення нападника “Баварії” для збірної своєї країни все ж не варто. Приміром, у відбірковому турнірі Євро-2016 Роберт забив 13 голів – більше, ніж 21 збірна у кваліфікації (у тому числі Португалія, Румунія, Угорщина). Так, більшу частину голів – вісім – склали м’ячі у ворота збірної Гібралтару, однак забивав Левандовскі і Німеччині, і Шотландії, і Грузії з Ірландією. І від того, в якій формі підійде Роберт до фінального турніру, багато в чому буде залежати виступ польської збірної у Франції.

Хоча, все ж слід звернути увагу і на ще пару факторів. По-перше, на кількість бомбардирів у складі польської команди у кваліфікаційному турнірі – 33 голи забили 11 різних гравців. По-друге, на наявність у складі “кадри” кількох сильних легіонерів – Крихов’як (“Севілья”), Блащиковскі (“Фіорентина”), Щесни (“Рома”), Милик (“Аякс”). По-третє, на наставника “кадри” Адама Навалка, під керівництвом якого збірна Польщі в 21 матчі здобула 11 перемог при семи нічиїх і трьох поразках. Навалка вже працював у національній команді помічником Лео Беєнхаккера, а вдруге опинився в збірній після відмінного сезону в “Ґурніку”. Він – дуже грамотний тренер, а збірна під його керівництвом зуміла до кінця кваліфікації нав’язати конкуренцію команді Німеччини, програвши у відборі лише раз.

З Україною “кадра” провела сім матчів, а востаннє на офіційному рівні зустрічалася у відборі до ЧС-2014. Тоді, нагадаємо, “синьо-жовті” здобули перемогу у Варшаві – 3:1, а потім обіграли поляків і вдома – 1:0. Як би не було, саме поляки наші головні конкуренти на вихід в 1/8 фіналу, і матч проти них цілком може перетворитися в матч життя або смерті.