У суботу збірна України на “Арені Львів” здобула впевнену перемогу над командою Білорусі в рамках відбіркового турніру Євро-2016. Ця звитяга дозволила українцям як мінімум гарантувати собі участь у плей-оф кваліфікаційного турніру і подарувала примарну надію на пряме потрапляння у Францію. Щоправда, для цього зроблений лише маленький крок. 

Білоруська збірна вдруге завітала до Львова. Однак атмосфера навколо матчу семирічної давнині і нинішня суттєво різнилася. Тоді білоруси приїхали до міста Лева вкрай агресивні і з бажанням провчити “бандерівців”. Було зафіксовано кілька сутичок між уболівальниками перед матчем. Цього разу атмосфера єднання була просто неймовірною. Білоруси здали кров для постраждалих від бойових дій на Донбасі, провели товариський матч з українськими вболівальниками. Ну, а вершиною цього всього став спільний марш фанатів вулицею Стрийською.  Та й під час самого футбольного дійства вболівальники обох команд вели себе дуже дружелюбно. На початку фанатські сектори обмінялися реверансами у вигляді величезних розтяжок. Білоруси розгорнули полотнище з українським стягом і фразою “Тримайтеся, браття!” Наш сектор відповів зображенням двох національних гербів країн, які об’єднали схрещені шаблі. “Криваво волю здобували, братами у борні тій стали”. Музичним же супроводом поєдинку організатори обрали пісні гуртів “Ляпіс Трубєцкой” і “Брутто”, що звичайно сподобалося гостям. А вже під час зустрічі вболівальники обмінювалися традиційними вигуками “Живе Беларусь” і “Слава Україні”.

фото: inforesist.org

Звичайно, подібна атмосфера на трибунах не могла не вплинути на футболістів, але чомусь вона просто окрилила українців і одночасно шокувала білорусів. Підопічні Фоменка розпочали матч немов зірвались з ланцюга, і вони могли забити вже на 23-й секунді, коли Горбунов кінчиками пальців виловив у самому кутку постріл Гармаша другим темпом. Цей момент дуже показово змалював вражаючу перевагу, яку господарі мали на підошвах протягом усього першого тайму. Після матчу Хацкевич зізнався, що помилився зі складом. Але деяких футболістів він не зміг би змінити при всьому бажанні Дуже багато футболістів не змогли зіграти у Львові. І відсутність основного лівого захисника (Бордачева) стала для білорусів ледь не головною проблемою. Перед грою Хацкевич жартував: мовляв, лівоногих ми знайдемо, головне, щоб лівих не було. Максим Володько, який вийшов на лівий фланг у львівському матчі, цілком відповідав обом критеріям. На 6-й хвилині гри українці спокійно відбилися після кутового, і П’ятов, схопивши м’яч, зажурився, що не встиг швидко почати атаку точним викидом рукою. Довелося вибивати куди подалі, і тут спрацював фактор Кравця.

Взагалі поява Артема з перших хвилин – це сумний збіг обставин. Тренери не приховували, що головним форвардом на цей матч мав стати Селезньов. Але той “зламався” на тренуванні – в єдиноборстві з Тимо­щуком. І Кравець повністю використав свій шанс. Після виносу П’ятова Володько був на м’ячі першим: йому потрібно було зробити один крок назад і виграти повітря. Але Максим вирішив інакше. Розвернувшись він безглуздо махнув лівою ногою, і не влучивши по м’ячу відкрив українському форварду шлях до воріт. Артем вибіг на побачення з голкіпером і, незважаючи на відчайдушний підкат захисника білорусів, переправив круглого у ворота повз абсолютно пасивного голкіпера.

“Арена Львів” шаленіла. На трибунах панувала ейфорія і поки вболівальники обох збірних дружно співали народну пісню про президента Росії, українці цілком могли забивати ще раз. Спершу Коноплянка, отримавши в межах штрафного майданчика, одним дотиком прийняв м’яч, а другим пробив – над поперечиною. А удар Ротаня невдовзі Філіпенко заблокував рукою. Фол був очевидним, в очікуванні вердикту зупинилися гравці обох команд, проте арбітр на позначку не вказав. При цьому, скориставшись певною розгубленістю суперників, Кравець, підхопивши м’яч, навіть пробив у дальній кут. Горбунов врятував білорусів за допомогою суперсейву, відбивши м’яч однією рукою, а наслідком епізоду стало безглузде попередження Гармашу за апеляції до арбітра.

Стартовий шквал українців вщухнути мусив і білоруси на певний час навіть відібрали контроль за територією. Проте конструктивності діям підопічних Хацкевича бракувало, а щойно господарі вперше швидко вибігли в контратаку, ледь не відбувся другий гол. Коноплянка, змістившись у центр, віддав пас на Кравця, а Артем, увійшовши до штрафного майданчика, віддав ідеальний пас у відповідь. Завдання Коноплянки ускладнювалося лише тим, що за метр перед ним відчайдушно падав Горбунов. Перекинути голкіпера з близької відстані Євген не зміг.

фото: nv.ua

Цей момент добряче втихомирив гостей. Як наслідок українці знову перейшли до активних дій і врешті матеріалізували свою перевагу в другий м’яч. Комбінація, яка призвела до взяття воріт, була ідеальною. Українці влаштували перепасовку вздовж штрафного майданчика, і Коноплянка віддав короткий пас на хід Шевчуку, а той прострелив так, що передачу могли замикати і Степаненко, і Ярмоленко. Перший до м’яча не дотягся, оскільки Горбунов зумів перервати політ м’яча, а Андрій вибіг з глибини і вразив ворота – 2:0.

Білоруси до перерви оговтатися так і не встигли. Третій гол у їхні ворота став логічним наслідком хаосу в гостьовій обороні. То Сіваков намагався не пустити Кравця з допомогою обох рук так сильно, що на цей раз рефері вже не міг не призначити пенальті. З позначки Коноплянка, розвівши м’яч і воротаря по кутах, пробив бездоганно – 3:0.

Більше того, до перерви господарі ледь не забили вчетверте. На цей раз Гармаш, фінтами обдуривши трьох захисників, пробив метрів з 20-ти. Ледь не на лінії штрафного майданчика м’яч зупинила рука Сівакова. Білорусам дуже пощастило, що арбітр обмежився просто штрафним, а не покарав Михайла другим за кілька хвилин попередженням. Ротань, виконуючи стандарт, крутив м’яч крізь стінку в дальній кут, але Шевчук не встиг своєчасно підскочити і зачепив кулю ногами.

У багатьох після першого тайму склалося враження, що з такою грою українці цілком можуть дати бій не лише Словаччині з якою гратимуть уже сьогодні, а і збірній Іспанії. Але настав другий тайм, і все немов стало на свої місця. У перерві від гріха подалі Хацкевич зняв Сівакова з гри, випустивши Гордійчука. Але спочатку здавалося, що на хід зустрічі ця перестановка ніяк не вплинула. Коноплянка робив що хотів зі Шитовим, Кравець без проблем вигравав боротьбу у захисників, а в центрі поля головними дійовими особами були Гармаш і Степаненко.

Але поступово білоруси перехопили ініціативу. До ударів по воротах П’ятова справа практично не доходила, але гості все сміливіше йшли вперед. Як підсумок – після години гри Хачеріді, який до цього вигравав усю боротьбу, порушив правила у власному штрафному майданчику на Корніленка, і сам Сергій реалізував 11-метровий. Тут же екс-форвард “Динамо” та “Дніпра” міг до мінімуму скорочувати відставання своєї команди, але після хорошої передачі Глєба пробив вище воріт.

Пропустивши гол, “синьо-жовті” почали більш обережно грати в обороні, не забуваючи при цьому і про наступальні дії. Був момент, який він сам собі і створив у Коноплянки, повз ворота пробив Кравець.

А вже в компенсований арбітром час ложку дьогтю в переможну бочку меду української збірної підкинув Гармаш, який уже мав безглуздий “гірчичник”. Денис впав у боротьбі із захисником у штрафному майданчику гостей, рефері видалося, що півзахисник українців симулював. Друга “жовта” – і в найважливішому матчі проти Словаччини Гармаш нашій команді не помічник.

3:1 – впевнена як за рахунком, так і за грою перемога збірної України, яка остаточно позбавляє команду Білорусі навіть теоретичних шансів на третє місце. Ну, а після поразки команди Македонії в гостьовому поєдинку зі збірною Люксембургу стало зрозуміло, що як мінімум третє місце в групі “синьо-жовті” вже заробили. Але максимальна мета ще не досягнута. Попереду три матчі, в яких бажано набрати якщо не дев’ять очок, що було б просто фантастично, а хоча б сім, аби забронювати собі путівку на Євро-2016 як краща команда з тих, що посіла третє місце в групі.