Сьогодні, 5 вересня, на “Арені Львів” о 19.00 збірна України розпочне черговий матч відбіркового турніру  Євро-2016 проти команди Білорусі. У підопічних Михайла Фоменка немає права на помилку, їм необхідно  брати три очки. Інакше з мріями про попадання у фінальну частину чемпіонату Європи напряму, без стикових матчів, можна буде попрощатися...

Звичайно, не на такий розклад розраховували вболівальники  після жеребкування відбірного турніру Євро-2016. Оптимістичні плани порушила стартова поразка від Словаччини і подальша переможна хода команди Яна Козака, яка видала просто шикарну серію матчів, повідомляє “Футбольний клуб”. Набравши 18 очок з 18-ти можливих при різниці м’ячів 13:3, словаки впевнено очолюють турнірну таблицю групи С. Другими з відставанням у три очки йдуть іспанці. Збірна України з активом y 12 пунктів посідає третє місце, і, враховуючи календар матчів, що залишилися, більшість експертів схиляється, що вище наша команда вже не підніметься.

Але шанси на друге місце в українців ще є. У футболі, як відомо, всяке трапляється. До того ж, безпосередньо у фінальну частину Євро-2016 можна потрапити і з нинішньої позиції – якщо показати кращий результат серед команд, які у своїх групах фінішують третіми. Для цього необхідно, аби виконалося дуже багато умов в інших групах, проте, найголовніше спробувати набрати максимальну кількість очок y матчах, що залишилися, і в цьому плані двобої проти Білорусі, Словаччини та Македонії стають визначальними. Першими в цій серії двобоїв iдуть білоруси. 

Так вже історично склалося, що поєдинки збірних України та Білорусі проходять y досить напруженій  боротьбі, хоча наша команда завжди мала більш класний підбір виконавців і значно випереджала сусідів y рейтингу. Взяти, приміром, відбіркові турніри, в яких ми перетиналися раніше – в рамках відбору на ЧС-2002 і ЧС-2010.

У першому випадку Україна не змогла обіграти Білорусь на НСК “Олімпійський” (0:0), але потім взяла реванш y гостях (2:0 завдяки дублю Андрія Шевченка). У другому – українці  на неймовірній удачі здобули перемогу у Києві (1:0 – гол Шевченкa, який реалізував пенальті вже в компенсований час), і ледве втримали нічию у Мінську (0:0).

Дуже нелегко для України складався і перший поєдинок у нинішній кваліфікації – в жовтні минулого року. Очевидно, на нашу команду тиснув тягар відповідальності за результат – після стартової осічки втрачати очки не можна було у жодному разі. Позначилося і невміння зламувати масований захист. До того ж, не в найкращих кондиціях тоді перебували наші ключові виконавці.

Загалом, підопічні Фоменка протягом усього матчу контролювали м’яч, але з креативом і небезпечними атаками категорично не складалося. І ще наше щастя, що не довелося відіграватися, дякуючи Андрію П’ятову, який перед самою перервою парирував складний м’яч після удару Єгора Філіпенка.

Перемогу ж “синьо-жовті” здобули завдяки своєчасним замінам і фортуні. Філіп Будковський, який тільки вийшов на поле, дуже вдало не влучив по м’ячу після навісної передачі, та Євген Мартинюк від несподіванки зрізав м’яч у свої ворота. А вже в додатковий час спрацював другий джокер – Сергій Сидорчук, якому асистував Андрій Ярмоленко.

До речі, того вечора Ярмоленко оформив 12-у передачу за збірну, зрівнявшись у цьому показнику з Андрієм Шевченком та Андрієм Вороніним. Вже в наступній грі – з Македонією – “динамівець” переписав національний рекорд, причому знову став асистентом голу Сидорчука. А в четвертому турі Ярмоленко ще вдруге в історії збірної оформив хет-трик, тричі вразивши ворота Люксембурга.

Саме на гру Андрія головні сподівання українців на вдалий результат. Нинішнім літом лідер “Динамо” демонстрував ще більш іскрометний футбол, ніж у минулому сезоні. Так що в суботу на нього особлива надія. Саме він є тією фігурою в національній збірній, хто може повести команду за собою. Хоча, звичайно, від партнерів теж залежатиме дуже багато. Все-таки запорука успіху підопічних  Фоменка – це командна гра.

До останнього дуже тішив той факт, що перед матчем з білорусами збірна України уникнула серйозних кадрових втрат. Це – якщо не вважати Романа Зозулю, який при нинішньому тренерському штабі вважається форвардом номер один. Але нападник “Дніпра” поза грою вже давно, і у Фоменка був час вибрати гравця не його позицію. У нього в розпорядженні є Євген Селезньов, який набрав начебто непогану форму (голи “Шахтарю” і “Карпатам” – тому підтвердження), є вже перевірені у справі Філіп Будковський і Артем Кравець, а в останній момент до них приєднався ще й Олександр Гладкий. 

Щоправда, велике різноманіття нападників не означає високу якість футболістів. Селезньов звичайно забиває, але мало хто ризикне сказати, що він нині перебуває в чудовій формі. Гладкий, попри стабільне потрапляння в стартовий склад “Шахтаря”, не забив жодного гола в шести матчах поточного чемпіонату України, відзначаючись лише в Лізі чемпіонів. Кравець також в п’яти останніх матчах так і не вразив ворота. Щодо Бурковського, то на його рахунку два голи в чемпіонаті, але обидва в матчі з “Олімпіком”, який до того моменту фактично припинив опір. Ясна річ, кому з цього квартету виходити у старті – вирішувати Фоменку, Але загалом саме атакувальна ланка нині перебуває не в найкращих кондиціях.

По інших лініях начебто все ясно. На збір прибули всі кращі захисники. Щоправда, не зовсім у порядку Олександр Кучер – у нього незначна травма. Але центральну пару цілком можуть скласти Ярослав Ракицький та Євген Хачеріді. Вони разом вже не раз грали. І що цікаво, що наш захист зазвичай складений із гравців різних клубів, виглядає значно уважнішим, аніж тоді, коли в центральну лінію оборони виходять гравці з однієї команди. 

Досить варіантів і в середині поля, де, треба думати, більшість складуть представники “Динамо”. На жаль, в останній момент  випав з обойми Сергій Сидорчук, у якого діагностували надрив м’яза. А це, враховуючи останні матчі збірної, доволі суттєва втрата. Однак, якщо брати до уваги двобої нинішнього сезону, то Сидорчук в “Динамо” не був настільки яскравим, як торік. Але все рівно вибір у Фоменка настільки великий, що він навіть вирішив відправити в “молодіжку” Віктора Коваленка.

Можливо загадкою буде воротарська позиція. В останніх матчах дуже непоганий був Денис Бойко, але, як відомо, перший номер у Фоменка – це Андрій П’ятов.

Загалом, з кадрами ситуація у нас обнадійлива. Фоменко має можливість виставити проти Білорусі майже оптимальний склад. Чого не скажеш про суперників, які прибудуть до Львова без півзахисників Антона Путіло з турецького “Газіантепспора” та Сергія Кривця (кращого футболіста Білорусі за підсумками 2014 року) з французького “Меца”. Перший ще не відновився після травми спини, другий загруз у розбірках з керівництвом клубу, яке начебто хоче позбутися білоруського легіонера. Ще одна втрата білорусів – досвідчений захисник Максим Бордачов з “Томі”, який пропустить зустріч із Україною через перебір жовтих карток. Ну і Сергій Баланович з “Амкара”, треба думати, не став би зайвим, але завадила травма.

Втім головний тренер збірної Білорусі Олександр Хацкевич з цього приводу не журиться. Тим більше, що в даному випадку спрацював закон компенсації – наставник знову може розраховувати на центрального захисника Михайла Сивакова, який набрав відмінну форму в луганській “Зорі” і нападника Ренана Брессана з португальського “Ріу Аве” , який нарешті залікував свої травми і вирішив важливе сімейне питання (дружина бразильського білоруса нарешті завагітніла). Знову в збірній і найдосвідченіший Олександр Глєб, який цього літа в черговий раз повернувся в БАТЕ.

Як тут, до речі, не згадати, що відмову від послуг цього футболіста багато ставили в докір попередньому тренеру збірної Білорусі Георгію Кондратьєву, під керівництвом якого команда провалила старт відбору Євро-2016 (одне очко в чотирьох турах), після чого, власне, на пост головного тренера і був призначений Хацкевич.

Повернення Глєба – це був один з перших кроків Хацкевича на новій посаді. І атакуючий півзахисник відразу виправдав очікування тренера, з яким ще не так давно разом виходив на поле в матчах за збірну. Глєб зіграв важливу роль у дебютному офіційному матчі Хацкевича – з Македонією (при рахунку 0:1 зробив гольову передачу на Тимофія Калачова), що завершився першою для білорусів перемогою у цьому відбірковому циклі. Так що, якщо в суботу Глєб вийде на поле – з ним обов’язково потрібно бути насторожі. 

Ще один важливий нюанс, який пов’язаний з приходом Хацкевича – стиль гри. Він у збірної Білорусі за минулі вісім місяців істотно змінився. Команда стала грати за схемою 4-2-3-1, вона діє набагато агресивніше у відборі і значно сміливіше в атаці. Як відзначають білоруські журналісти, навіть у поєдинку 6-го туру з Іспанією підопічні Хацкевича не стали відходити назад всією командою, зігравши “без страху в очах”. Білорусам це, природно, сподобалося, незважаючи на мінімальну поразку.

Непогану пресу збірна Білорусі отримала і після свого останнього товариського матчу  з Росією, який відбувся в червні. Тоді підопічні Хацкевича теж програли, але з 66-ї по 77-у хвилини вели в рахунку 2:1 (завдяки дублю Сергія Кісляка з казанського “Рубіна”).

Тепер в Білорусі, звичайно ж, чекають успішної гри і позитивного результату у Львові, а Хацкевич в даній ситуації і зовсім стає одним з головних козирів. Адже колишній “динамівець” Києва, багато років пропрацював в Україні (він навіть у тренерський штаб нашої національної збірної входив - при Мироні Маркевичі), відмінно знає сильні і слабкі сторони українських футболістів. І, напевно, постарається скористатися цими знаннями.

Для білорусів майбутній матч – останній шанс у кваліфікації Євро-2016. У разі перемоги вони наберуть сім очок і хоча б теоретично зможуть розраховувати на третє місце. Поразка або нічия означатиме для них остаточний крах навіть примарних сподівань. Отже супернику втрачати нічого. Нам лише залишається сподіватися на план Михайла Фоменка і на фартовість для української команди міста Лева.