Три перемоги в трьох матчах здобули цього тижня українські клуби в єврокубках. Варто відзначити, що в усіх домашніх матчах наші клуби забили по три м’ячі. Проте в цій великiй діжці з медом знайшлася одна ложка дьогтю. Один-єдиний пропущений гол на 120-й хвилині матчу (!!!) вибив iз розіграшу Ліги Європи полтавську “Ворсклу” і таким чином Україна втратила свого першого представника в цьогорічному розіграші континентальних кубків.

Напередодні матчу проти “Фенербахче” Львів заполонили турецькі вболівальники. Їх було насправді багато, і в центрі міста навіть виникали не дуже приємні інциденти. Натомість самі львів’яни вже доволі спокійно сприймають матчі Ліги чемпіонів. Ажіотажу як такого не було, проте стадіон “Арена Львів” був практично заповнений. І найголовніше, що львів’яни вкотре довели усім представникам донецького клубу, що в нашому місті чітко розрізняють внутрішню і міжнародну першість. У національному чемпіонаті тут yподобання можуть бути абсолютно різні, а ось у єврокубках будь-яка українська команда може отримати несамовиту підтримку. І саме про трибуни чимало позитивних слів після матчу сказали гравці “Шахтаря”. 

Але повернемося до матчу.  На перший погляд мог­ло здатися, що наставник “Шахтаря” Мірча Луческу не надто ламав собі голову перед матчем і випустив абсолютно той же стартовий склад, що і в Стамбулі. Але насправді рішення довіритися все тим же 11 виконавцям, очевидно, було зовсім не простим.

По-перше, румунський тренер вирішив поставити з перших хвилин Олександра Гладкого, який відверто кажучи, зовсім не вражає. По-друге, в центрі півзахисту з’явився Фред, який напевно незабаром буде дискваліфікований за вживання допінгу. І по-третє, зберіг свої позиції Іван Ордець, хоча досвідчений Олександр Кучер вже відсидів свою дискваліфікацію.

Найцікавіше, що Містер знав що робив, усі три гравці дуже швидко показали, що заслуговують місця на полі. Ордець просто затоптав потужного Фернандао, повністю виключивши його з гри до перерви. Фред забезпечував динамічність середньої ланки, багато рухався і своєю активністю дозволяв Алексу Тейшейрі бути більш активним на віс­трі атаки.

Ну, а Гладкий хоч і надалі не особливо і вражав, проте грав старанно і саме ця старанність і вилилася в перший забитий гол у матчі, коли замкнув філігранний простріл Даріо Срни на 25-й хвилині.

Взагалі з самого початку матчу “Шахтар” притиснув суперників, хоча візуально віце-чемпіони України були далекі від своїх максимальних обертів. “Гірники” методично шукали слабкі місця в обороні “Фенербахче”, а як тільки забили – відразу відійшли назад і спробували зіграти на контратаках.

Кілька разів завдяки вдалим діям квартету захисників і Тараса Степаненка з Фредом “Шахтар” отримував відмінні можливості використовувати вільні зони на половині поля опонентів, але їх швидким атакам не вистачало злагодженості. Гості ж до перерви запам’яталися лише одним моментом: на 42-й хвилині Мусса Соу небезпечно пробивав головою, але Андрій П’ятов упорався з небезпекою. Варто сказати і кілька слів про голкіпера “гірників”. Схоже, в нинішньому “Шахтарі” зараз дві проблемні зони. Це відсутність яскравого форварда і пост номер один, що і показав цей матч. Попереду Гладкий занадто інертний і протягом матчу саме невміння читати дії партнерів призводили до того, що яскраві атаки “гірників” завершувалися передачами в напрямку Олександра, який або біг не в той бік, або взагалі не рухався в напрямку м’яча. Найдивовижніше, що Гладкий при цьому кілька разів висловлював претензії до партнерів. У “гірників” звичайно ще є Едуардо і Коваленко, але перший поки не набрав необхідну форму, а другий ще не готовий грати на найвищому рівні, хоча, на щастя, Містер намагається, аби українець відчув велику гру, випускаючи його на кілька хвилин у матчах Ліги чемпіонів. 

Щодо посту “номер один”, то те, що “гірники” не пропустили у Львові, можна вважати дивом. Моментів у турків було не так вже і багато, і, на щастя, вони ними не скористалися.  А ось П’ятов відверто розчарував. Коментатор матчу звичайно співав йому дифірамби, в тих випадках, коли Андрій реагував на удари гравців “Фенербахче”, проте якщо бути більш уважним, то в більшості з них голкіпер мав ловити м’яч, а не створювати додаткову загрозу, відбиваючи круглого будь-куди. І гра на виходах у виконанні П’ятова змушує просто хапатися за голову. Саме помилка Андрія на 59-й хвилині ледь не призвела до взяття воріт. Воротар донеччан жахливо зіграв на виході, і Бруну Алвеш просто зобов’язаний був забивати головою з трьох метрів, але пустив м’яч фактично вздовж лінії воріт. А якби турки в цьому епізоді відзначилися, навряд чи ми зараз говорили б про впевнену перемогу українського клубу.

Але на щастя, епізоди біля воріт П’ятова виникали не так вже і часто. І після моменту Бруну Алвеша, “гірники” спіймали фортуну за хвіст. Спершу наставник гостей Вітор Перейра, вирішив занадто грубо на брівці допомогти Фреду продовжити гру, за що отримав червону картку і ще довго йшов у підтрибунне приміщення.  А після цього протягом декількох хвилин українська команда зняла всі питання щодо переможця цього протистояння.

Спочатку Марлос після відмінної знижки Гладкого увірвався в штрафний майданчик і був збитий Волканом Демірелем – пенальті чітко реалізував Срна. А на 68-й хвилині гостей добив Тейшейра. Невдалий розіграш кутового у виконанні турків завершився стрімкою контратакою і виходом кращого бомбардира команди віч-на-віч з голкіпером, який Алекс впевнено реалізував – 3:0.

Подальші зусилля гостей не мали сенсу, і вони це чудово розуміли. “Гірники” ж грали у своє задоволення, хоча і стежили за тим, щоб не нарватися на неприємності – в першу чергу на травми і зайві картки. У результаті “Шахтар” виходить у раунд плей-оф – до групового етапу Ліги чемпіонів залишився лише один крок.

Пропустивши в Словаччині два голи і втративши через вилучення кіпера Станіслава Богуша, “Ворскла” поставила себе у вкрай скрутне становище. Посилило завдання виходу в наступний раунд Ліги Європи і пошкодження в одного з лідерів полтавців Артема Громова, що розташувався на лавці запасних. Замість нього на полі з перших хвилин з’явився Младен Бартулович, а на останньому рубежі влаштувався Дмитро Непогодов. 

Повернення єврокубкового футболу на стадіон “Ворскла” імені Олексія Бутовського господарі відзначили потужним дебютом, десять хвилин якого вмістили в себе чотири удари. І якщо спроби Олександра Скляра і Олександра Ковпака виявилися неточними, то Арменд Даллку після розіграшу кутового з “другого поверху” влучив у поперечину, а Вадим Сапай відправив м’яч точно в руки Мілошу Волешаку.

На жаль, низька реалізація знову позначилася на грі полтавців, розбивши їх надії на такий бажаний швидкий гол. Підопічним Сачка довелося взяти перепочинок, який ледь не призвів до ще одного пропущеного гола. На 19-й хвилині в контратаці Матей Єліч з лінії воротарського головою запустив м’яч над поперечиною.

Повною мірою відчувши небезпеку, “біло-зелені” вже не були настільки жваві в нападі, і цього вистачило словакам, щоб відсунути епіцентр подій до центрального кола. Більше того, саме гості в подальшому стали авторами гольових моментів у першому таймі, які, на щастя, не реалізували. 

Після перерви гра особливо не змінилася, більш активними виглядали гості, але все змінилося на 67-й хвилині. “Ворскла” розігнала атаку правим флангом, Даллку виконав передачу за спину захисникам, а Шиндер головою буквально вколотив м’яч у сітку! 1:2 – за сумою двох зустрічей і знову ожила надія. Трибуни тут же погнали вперед свою команду, яка серйозно збільшила тиск на словацькі ворота.

Гості відбивалися усіма способами – за рахунок дрібного і не дуже фолу, замін, затягувань і часу у полтавців залишалося все менше і менше. Проте українці таки дотиснули суперника на першій компенсованій хвилині! Даллку навісив на дальню штангу, де Євген Ткачук у падінні головою змусив капітулювати Волешака.

Ледве стартував овертайм, як Ковпак мало не забив третій м’яч – Олександру підкатом ззаду, але в рамках правил, завадив пробити Мирослав Качор. А на 101-й хвилині полтавцям пощастило. Турсунов зі штрафного знайшов руку Ніколаса Шпалека, за що азербайджанський рефері Аліяров Агаєв показав словаку другу в матчі жовту картку, яка перетворилася на червону, і призначив пенальті. До точки знову підійшов Турсунов і відправив м’яч точно в кут, так що відчайдушний кидок голкіпера вгадав напрям удару та виявився марним.

Здавалося, довести справу до перемоги граючи в більшості українцям праці не складе. Так воно загалом і виглядало, але в компенсований час словаки зусиллями Вілліама шокували усю Полтаву. Бразильський джокер Адріана Гулі від штанги поклав м’яч у сітку і вибив “Ворсклу” з розіграшу Ліги Європи.

А в  Києві луганська “Зоря” зустрічалася з бельгійським “Шарлеруа”. Маючи перевагу в два м’ячі за підсумками гостьової зустрічі, луганці досить обережно почали гру, очікуючи дій суперника. У підсумку перший тайм вийшов досить прісним, без особливих моментів. А після перерви номінальні господарі поля захопили перевагу і в середині тайму забили два голи.

На 58-й хвилині “Зоря” зловила суперника на контратаці. Микита Каменюка з лівого флангу навісив точно на голову Желько Любеновіча, який, перебуваючи в кількох метрах від воріт, головою переправив м’яч у ворота. А за 10 хвилин, на 68-й, Любеновіч реалізував пенальті, чим довів перевагу своєї команди за сумою двох матчів до 4:0.

Нарешті, вже в доданий арбітром до основного часу гри, на 92-й хвилині Руслан Малиновський зіграв у стінку з Любеновічем і з лінії штрафного пробив точно в нижній кут – 3:0 і 5:0 за сумою двох ігор.

Таким чином, “Зоря” вийшла у вирішальне коло кваліфікаційних змагань – раунд плей-оф.