У Південній Америці збірна Чилі вперше в історії стала переможцем Копа Америка. Сьомий в історії домашній турнір нарешті став тріумфальним для збірної Чилі – підопічні Хорхе Сампаолі в драматичному фіналі переграли аргентинців, продовживши безтрофейную серію “альбіселесте” до 23 років.

Перший тайм пройшов здебільшого в центрі поля – у чилійців свої моменти змарнували Санчес і Відаля, Аргентина відповіла випадами Агуеро і Лавессі. Браво і Ромеро свою роботу виконували бездоганно.

Після перерви обидві команди продовжили впевнено грати в обороні, надаючи одна одній мінімальні шанси для зміни рахунку. Незадовго до фінального свистка із чудової позиції в площину воріт не потрапив Санчес, а в останній атаці матчу Ігуаїн із трьох метрів не влучив по фактично порожніх воротах після прострілу Лавессі.

Овертайми розстановки сил не змінили, а в серії пенальті переграти Браво вдалося тільки Ліонелю Мессі. Ігуаїн і Банега своїх ударів не реалізували. Чилійці навпаки були бездоганні і цілком справедливо тріумфували.

А північній частині Америки (Канаді) жіноча збірна США виграла чемпіонат світу з футболу. У фінальному матчі, що відбувся у Ванкувері, американки перемогли команду Японії з рахунком 5:2. У США відзначилися Карлі Ллойд (3-а, 5-а, 16-а хвилини), Лорен Холідей (14) і Тобін Хіт (54). У японок м’яч на свій рахунок записала Юкі Огіма (27). 

Американка Джулі Джонстон на 52-ій хвилині забила автогол. Відзначимо, що фінальний матч судили дві українські рефері: Катерина Монзуль  як головний арбітр і одна з асистенток Наталія Рачинська.

Бронзовим призером вперше у своїй історії стала збірна Англії, яка з мінімальним рахунком у додатковий час перемогла німкень у матчі за третє місце. Американські футболістки вигравали світову першість у 1991 і 1999 роках. Після перемоги на турнірі в Канаді американки стали найбільш титулованою командою в історії жіночих чемпіонатів світу й довели кількість перемог до трьох.