Континентальний спортивний форум, який цими днями проходить y столиці Азербайджану, поступово наближається до свого завершення. Наша команда продовжує демонструвати не зовсім стабільні результати. Череда невдач супроводжується несподіваними нагородами. А в загальному заліку українська збірна гойдається в межах десятки кращих команд континенту. 

Чималі сподівання на нагороди вітчизняні вболівальники покладали на наших робін гудів. Однак лучники так і не спромоглися в індивідуальних змаганнях здобути бодай одну нагороду. А починалось yсе доволі приємно. В попередні дні усі наші учасники зуміли подолати перші два раунди змагань і вийти в 1/16 фіналу. 

Однак медальні надії України в секторі для стрільби з лука сьогодні розвіяв знаменитий бакинський вітер. Спортсмени повною мірою усвідомили, чому Баку називають містом вітрів – умови були настільки складними, що визнані снайпери нерідко били в “трійки” і “четвірки”.

У жінок найкращою серед українок стала чернівецька лучниця Лідія Січенікова, яка зуміла пробитися в 1/4 фіналу. У чоловіків результати були не кращими. “Звичайно, я засмучений, – сказав після поразки вже в 1/16 фіналу олімпійський чемпіон Віктор Рубан. – Просто не зумів розрахувати силу вітру. Щось пішло не так”.

Далі інших дійшов наймолодший член збірної Георгій Іваницький. Але в чвертьфіналі українець у перестрілці поступився майбутньому чемпіону турніру Мігелю Гарсії з Іспанії. Причому у вирішальному пострілі обидва вибили “дев’ятки”, але стріла іспанця все ж була ближче до центру мішені.

Дещо підсолодили невдачі лучників наші самбісти. Самбо – один із п’яти неолімпійських видів спорту, представлених у програмі I Європейських ігор, і тут розігрувалося 8 комплектів медалей. Статус беззаперечного фаворита підтвердили росіяни, які завоювали 5 золотих медалей і 3 бронзових. На старті змагань їх домінування було просто тотальним – російські самбісти виграли 50 поєдинків поспіль у всіх вагових категоріях, перш ніж їм завдали першої поразки.

Збірна України завершила турнір із двома нагородами. У категорії до 64 кілограмів срібним призером стала Олена Сайко. У фіналі вона з мінімальною різницею в рахунку поступилася Тетяні Мацко з Білорусі – на самому старті пропустила прийом на два бали і, як не намагалася, відігратися не змогла.

“У півфіналі боролася з молдавською спортсменкою й у цьому поєдинку потягнула шию, тому налаштуватися на фінал було дуже непросто. Однак самбо вимагає від спортсмена у будь-якій ситуації тримати себе у руках.

У фінальній сутичці проти білоруски почала не дуже добре, але потім перевага була на моєму боці. Щоб дотиснути суперницю мені не вистачило зовсім трохи часу. Я і мій тренер дещо засмучені, що не вдалося взяти “золото”. Однак я рада, що здобула срібну медаль, адже це медаль для нашої збірної.

Тепер поїду додому в моє рідне місто Надвірна на Івано-Франківщині, де мене зустрінуть мої батьки, чоловік, друзі. А вже за тиждень знову тренування, адже попереду світова першість у Марокко й чемпіонат світу серед військовослужбовців у Кореї”. – зазначила Сайко після фіналу.

Ще одна бронзова медаль – у Разміка Тонояна, який виступав у вазі понад 100 кг. У сутичці за “бронзу” українець переміг Байро Машовіка з Македонії. “Я його манеру боротьби добре знаю, – зізнався Размік, – адже зустрічався з цим македонцем раніше. Тому мій план на поєдинок спрацював – хоч і було важко”.

Втім, найбільш видовищну свою перемогу Размік отримав ще в першому раунді змагань, коли вклав на килим найгабаритнішого учасника турніру самбістів – австрійця Кевіна Цекіча, який важить 180 кілограмів! Після поразки той розгублено знизував плечима – навіть не встиг зрозуміти, як попався на прийом і програв.

А у вівторок в українських уболівальників у Баку, які трохи втомилися від того, що наші спортсмени зупиняються за крок чи два від вершини п’єдесталу, була подвійна радість. Чемпіонами І Європейських ігор стали два Андрії – Хлопцов й Ягодка.

16-річний Хлопцов став кращим у плаванні на 50 метрів батерфляєм. У фіналі Андрій показав результат 23,92 с. Це на півтори секунди повільніше світового рекорду, але не варто забувати, що в Баку за медалі з плавання змагаються зовсім молоді спортсмени. Зокрема, для Андрія це фактично треті великі змагання – після юнацького чемпіонату Європи-2013 і Юнацьких Олімпійських ігор-2014. Учень 133-ої київської школи поступово набирає обертів і йде до своєї мети – медалей “дорослої” Олімпіади.

“Знаєте, я трохи короткозорий, – зізнався Андрій, – але великий екран все ж бачу добре. Коли фінішував, то не знав, чи переміг. Підняв голову, побачив на екрані себе – і усвідомив, що став чемпіоном. Запорука успіху – це постійні напружені тренування. Але не тільки фізичні – для тіла, а й психологічні – для розуму. Сьогодні у мене з самого початку, ще з кваліфікації, була впевненість, що призером стану обов’язково. Ймовірно, це можна назвати передчуттям. Мабуть, через таку впевненості був спокійний. Як готувався? Тут я тільки їм, сплю і плаваю”.

На жаль, за крок до медалі зупинилася наша чоловіча естафета 4 по 100 метрів вільним стилем. Владислав Перепелиця, Владислав Огньов, Сергій Шевцов, Іван Денисенко успішно провели кваліфікацію і пройшли до фіналу з 1 результатом 3:21.52 і рекордом Євроігор. У фіналі українці покращили свій результат, але піднятись на п’єдестал пошани не змогли, показавши 4-й результат (3:21.06).

Так само з несподіваного “золота” на тлі неочікуваної невдачі пройшов перший день змагань у фехтувальників. Шосте “золото” для збірної України приніс Андрій Ягодка, тріумфатор змагань з фехтування на шаблях. На груповій стадії Ягодка стартував iз трьох поспіль перемог, але наступні дві дуелі програв.

“Тренер був дуже злий на мене, адже я насправді фехтував слабенько”, – розповів згодом Андрій. Своєчасний “заряд позитиву” від наставника явно пішов йому на користь. Вигравши п’ять поєдинків, українець заслужено отримав золоту медаль. У фіналі проти румуна Тіберіу Дольнічану довелося трохи похвилюватися, адже певний час наш Ягодка був у ролі наздоганяючого, проте зумів переломити хід протистояння і виграти з рахунокм 15:10.

“Мабуть, у мене просто залишилося більше сил на фініші зустрічі. На початку ми “перевіряли” один одного, але все пішло не зовсім так, як планувалося, і був навіть момент, коли я засумнівався, що зможу перемогти. Але згодом вдалося взяти себе в руки і виграти. Шкода, що за цей турнір ми не отримаємо рейтингових балів. Втім, стати чемпіоном перших в історії Європейських ігор – вже пам’ятний момент”.

Чекали усі медалі і від олімпійської чемпіонки Лондона у фехтуванні на шпагах львів’янки Яни Шемякіної. Виправдовуючи очікування, вона на одному диханні пройшла груповий турнір, вигравши всі шість поєдинків, проте в першому ж раунді плей-оф несподівано поступилася Еріці Кірпу з Естонії – 13:14. “Не все спрацювало з того, що я приготувала, – зазначила Яна. – Кірпу я знаю давно, ми не раз фехтували, вона дуже сильний опонент. Втім, у групі я непогано відпрацювала. Думаю, це була хороша підготовка до чемпіонату світу в Москві y липні”.

Підходить до завершення боксерський турнір. У вівторок двоє українських бійців – Віктор Петров (до 64 кг) і Ярослав Самофалов (до 69 кг) – оформили вихід у півфінал. Раніше в 1/2 пробилися також наші Дмитро Замотаєв (до 49 кг) та Олександр Хижняк (до 81 кг), тож як мінімум чотирма “бронзами” українська команда вже забезпечена. Але будемо сподіватися, що усі четверо стануть чемпіонами.