Перші континентальні ігри Старого Світу наближаються до свого екватора. Збірна України й надалі стабільно збирає нагороди, однак до четверга 17 червня в активі нашої команди було лише одне “золото”.

У четвер скарбничка вітчизняної збірної нарешті поповнилася спершу другою золотою відзнакою, а невдовзі і третьою. Чемпіонами Європейських ігор стали українська чоловіча команда лучників і кращий гімнаст континенту Олег Верняєв.

Українська команда лучників їхала в Баку у статусі одного з фаворитів на медалі, і в перших трьох видах змагань свій статус вітчизняні спортсмени підтвердили повністю, здобувши три нагороди. Спершу в міксті Георгій Іваницький і Лідія Січенікова здобули бронзові медалі, а згодом нагороди вибороли й наші дві команди. 

Першою змагалася за медалі жіноча збірна. Отримавши четвертий номер після кваліфікації, українки почали з перемоги над збірною Голландії (5:3) та у чвертьфіналі зустрілися з сильною грузинською командою. Молодій українській збірній у складі Лідії Січенікової, Вероніки Марченко та Анастасії Павлової протистояли Хатуна Наріманідзе, Христина Есебуа та Юлія Лобженідзе. Цікаво, що в біографіях останніх двох є українські сторінки, оскільки обидві – вихованки відомої львівської школи стрільби з лука. Лобженідзе навіть у складі української команди сходила на п’єдестал пошани чемпіонату світу – 2003.

Поступившись грузинкам у першому сеті з рахунком 53:56, наші дівчата наступні два завершили внічию – 53:53 і 54:54, відтак загальний рахунок став 2:4. Опинившись на межі “життя” і “смерті”, українки мобілізувались. Особливо вразила холоднокровність Лідії Січенікової, яка, стріляючи останньою, за сильного пориву вітру вибила 10! А у грузинського тріо, яке думками, мабуть, уже було в півфіналі, руки затремтіли – 49 проти 54. Справа дійшла до перестрілки, долю якої фактично вирішив перший же постріл у виконанні Анастасії Павлової. Вона потрапила в “десятку”, тож за рахунку 27:27 та за відсутності “десяток” у Грузії далі пройшла Україна.

Доля півфіналу Україна – Білорусь вирішилася в четвертому сеті, до якого команди дійшли з рахунком 3:3. У ключовий момент білоруски, які раніше “вибили” з боротьби німецьке тріо, виявилися-таки точнішими – 56:54.

За “бронзу” довелося боротися з не менш потужною російською командою. Програвши перші два сети (51:55 і 53:54), українки проявили характер і фактично вирвали перемогу в третьому – 53:52. Відчувши впевненість, підопічні Віктора Сидорука провели четверту серію з чотирьох “дев’яток” і двох “десяток”, у підсумку зрівнявши рахунок. У перестрілці ж українки, на куражі вибивши максимальні 30 балів проти 29 у суперниць, здобули “бронзу”.

Наступного дня українська чоловіча збірна, також маючи четвертий номер після кваліфікації, “розім’ялася” на словенському тріо – 6:2, готуючись у чвертьфіналі до зустрічі із грізною командою Італії, до складу якої входять олімпійські чемпіони Лондона Мауро Несполі та Мікеле Франджіллі. Після перших двох сетів рахунок був 2:2, а далі італійське тріо почало лихоманити. 

Як виявилося, “сімка” від наймолодшого з італійців Давида Пасквалуччі в третьому раунді, який закінчився з рахунком 58:54 на користь наших хлопців, була лише початком. Наступний сет Пасквалуччі почав із “шістки”, але найцікавіше, що його “підтримав” і досвідчений товариш по команді Франджіллі. Українські лучники теж діяли не бездоганно, але й 51 пункту проти 47 в суперників цілком вистачило для виходу України в півфінал (6:2).

В 1/2 фіналу на українців чекали голландці, які просто фантастично провели кваліфікацію. Після обміну люб’яз­ностями (58:55 на користь голландців і 58:56 на користь українців) наші хлопці виграли третій сет (57:55), відтак рахунок став 4:2. На початку четвертого раунду суперники видали суперсерію з трьох “десяток”, але продовжити в тому ж стилі не змогли. У них було 56, а в нас перед останнім пострілом – 47. Це означало, що Іваницькому потрібно було вибити мінімум “дев’ятку”, щоб не лоскотати нерви собі та вболівальникам у перестрілці. І він це зробив – 5:3!

Фінал з іспанцями вийшов більш драматичним. Антоніо Фернандес, Хуан Ігнасіо Родрігес і Мігель Альваріно Гарсія виграли перший і третій сети (56:53, 56:51), наша команда – другий і четвертий (55:53, 57:54). Щільно йшли суперники і в перестрілці: 10, 9 – 10, 9. Потім наш Іваницький вистрілив у “десятку”, а стрілу Родрігеса віднесло в “шістку”. Таким чином, Віктор Рубан, Маркіян Івашко, Георгій Іваницький святкують перемогу.

“Усі поєдинки були досить складними, але найважчими можна назвати вихід до фіналу й сам фінал, адже тут вирішувалася доля медалі. Багато віддали сил і фізичних, і моральних. Подолати хвилювання нам допомогла взаємна підтримка: завжди знаходили потрібні слова, щоб підбадьорити товариша. На мій погляд, нам вдалося перемогти завдяки трьом складовим: по-перше, якісній і наполегливій підготовці до цих стартів, по-друге, у нас склалася прекрасна дружня команда (як кажуть, один за всіх і всі за одного).

Ще важливим фактором є те, що ми з хлопцями заздалегідь домовилися докласти максимум зусиль для перемоги та присвятити її Україні і бійцям, які захищають нашу країну. Слава їм! Дякуємо всім, хто нас підтримував протягом змагань: і нашим тренерам, і рідним, і вболівальникам”, – зазначив після фіналу Маркіян Івашко.

Ще одну золоту нагороду в скарбничку нашої команди поклав Олег Верняєв, який виграв фінал особистого багатоборства в гімнастів. Самі змагання перетворилися в дуель колишніх товаришів по команді України. Головним суперником Верняєва був екс-українець Олег Степко, який нині виступає під прапором Азербайджану.

Верняєв розпочав фінальний марафон не зовсім упевнено. У вільних вправах, зробивши крок за килим, із оцінкою 14.533 Олег опинився лише на дев’ятій сходинці, але пробув там не дуже довго – після вправ на коні піднявся на верх таблиці.

На кільцях Верняєв добре виконав усі силові елементи, але втратив одну десяту на стрибку (14,900). Тим часом змагання досягли екватора, і вже стало ясно: якщо обійдеться без форс-мажорів, головну конкуренцію в боротьбі за медалі нашому Олегу складуть екс-товариш по команді Степко і росіянин Микита Ігнатьєв.

Фабіан Хамбюхен – абсолютний чемпіон Європи 2009 року, виглядав непереконливо на перших трьох снарядах, а в опорному стрибку остаточно капітулював. На відміну від Хамбюхена, Верняєву стрибок навпаки дав змогу укріпити своє лідерство. Він отримав 15,300, а основні суперники не дотягнули й до рубежу в 15 балів.

До брусів український гімнаст підійшов уже з гандикапом більше ніж у бал над Степком та Ігнатьєвим. На жаль, Олег припустився помилки й отримав достатньо скромні 14,933 бала. І якщо бал переваги над Ігнатьєвим у нього зберігся, то Степко нагадав, що невипадково у 2013 році виграв на брусах “золото” чемпіонату Європи, виступаючи ще за Україну (15,866). Перед заключним видом Степко наблизився до Верняєва на небезпечну відстань – 0,401 бала.

У Верняєва перекладина в суперництві з представниками Японії та Китаю завжди була слабким місцем, але і для Степка цей снаряд теж не був сильною стороною. Навіть без грубих помилок нинішній азербайджанець отримав 13,900 бала, тож Олегові для перемоги достатньо було набрати 13,5. Але він вирішив поставити ефектну крапку – набрав 14,766 бала і святкував перемогу.

“Я відчував тиск, оскільки виступав у ранзі абсолютного чемпіона Європи. – зізнався після нагородження Олег Верняєв. – Я щасливий, що мені вдалося з цим тиском впоратися. Я допустив невелику помилку на брусах, але, на щастя, вона не завадила мені виграти. На мій погляд, суперників мені вдалося обійти передусім завдяки більш високій складності програми. Сьогодні майже весь зал уболівав за Олега Степка. Це зрозуміло — він виступав у ранзі господаря змагань. Я за час виступів уже навчився абстрагуватися від подібних речей. Своєю чергою хочу подякувати всім, хто мене підтримував, а також тренерам, які були поруч, і батькам. Останнім часом вони їздять на змагання разом зі мною і, так би мовити, вже стали моїм талісманом”.

Окрім медалей лучників і гімнастів, скарбничку збірної України поповнили також майстри боротьби Василь Шуптар і Валерій Андрійцев, які вибороли “бронзу”, та Анна Соловей, яка в індивідуальній гонці з роздільним стартом стала срібною призеркою змагань.

Загалом в активі українців уже 18 нагород: три “золоті”, шість “срібних” і дев’ять “бронзових”.