Формати обох змагань були однаковими. По десять кращих збірних сперечалися за шахові корони. Виступи українських команд на цих турнірах вийшли не однозначні. Чоловіча збірна посіла друге місце, а жіноча лише п’яте і обидві команди цілком могли розраховувати на кращий результат, якби не помилилися по одному разу. 

Українська чоловіча команда у складі Руслана Пономарьова, Василя Іванчука, Павла Ельянова, Юрія Криворучка, Олександра Моїсеєнка (головний тренер Олександр Сулипа) у вірменському Цахкадзорі вела напружену боротьбу з командою Китаю за першість. Починаючи з третього туру обидві збірні йшли нарівні.

Нічия між ними в 7-му турі зберегла цей паритет і величезну різницю на змаганнях такого рівня в 4 очки від найближчих переслідувачів на такій короткій дистанції. Але прикра мінімальна поразка в передостанньому 8-му турі від команди США, що виступала на цьому змаганні далеко не в найсильнішому складі. І головні надії на “золото” перекресив львів’янин Василь Іванчук, який несподівано програв Олександру Ледерману. А ось китайці, навпаки, зуміли в останні  два тури взяти максимальний результат і фінішувати на першому місці. 

Наші ж хлопці в останньому турі, розуміючи, що вже не зможуть наздогнати суперників і одночасно забронювавши за собою друге місце, дуже швидко розписали мирову з  командою Угорщини. 

Слід додати, окрім загальнокомандного другого місця Василь Іванчук був другим на другій дошці (5 з половиною набраних очок з 9), так само другим був на четвертій дошці Юрій Криворучко (4 з половиною очок з 6). 

А збірна Китаю після  тріумфальної перемоги на Олімпіаді в Тромсе підтвердила свій клас і дала привід замислитися над питанням: чи не настала домінація цієї країни в командних змаганнях? Успіх китайців, дивовижний хоча би тим,  що індивідуально поки що ніхто з них не закріпився в шаховій еліті. З натяжкою до цієї самої еліти можна зарахувати Ван Хао, але він, як і інший досвідчений китайський гросмейcтер Ван Юе, до останніх успіхів своєї збірної не причетний.

А добували “золото” в основному молоді і навіть юні бійці: Дін Ліжень, Юй Ян’і, Вей Йі, Бу Сянчжі, Ван Чен. Четверо із цієї п’ятірки ще не досягли і тридцяти років, а наймолодшому – Вей Йі – 15 років. Третє місце з 11 очками посіла команда Вірменії, а постійний рейтинг-фаворит чоловічих командних змагань команда Росії з 10-ма очками виявилася четвертою, випередивши команду США, що набрала також 10 очок за додатковим показником.

Щодо українських дівчат, які прибули на чемпіонат у китайський Ченду в ранзі чемпіонок світу, змагання склалося менш вдало, ніж у чоловіків. Після програшу полькам у першому турі їм так і не вдалося, незважаючи на окремі успішні матчі, включитися в боротьбу за лідерство. А чемпіонат блискуче виграла команда Грузії, яка набрала 17 очок і зіграла лише один матч внічию та перемогла у всіх інших. Результат грузинської збірної можна визнати несподіванкою. Останні великі успіхи жіночої  команди Грузії датуються 2008-2009 роками: у 2008-ому грузинки виграли олімпійське “золото”, а через рік на чемпіонаті Європи поступилися Росії першим місцем лише за додатковими показниками. 

З того часу до першого місця команда близько не підбиралася, а в останні роки багато хто навіть не розглядали її як претендента на вищий щабель у командних турнірах. Але цього разу все для збірної Грузії зійшлося. З п’яти учасниць команди жодна не показала поганого результату – ймовірно, це і є ключовий фактор перемоги. Ось імена героїнь: Бела Хотенашвілі, Лела Джавахішвілі, Мері Арабідзе, Ніно Баціашвілі, Саломе Мелія.

На другому місці залишилися діючі олімпійські чемпіонки – команда Росії (15 очок) і на третьому – команда Китаю (11 очок). Команда України з 10 очками розділила 4-5 місця з командою Індії, але через гірший додатковий показник (сума очок на всіх дошках команди) виявилася на 5-му місці. Краща з наших учасниць, чемпіонка світу з шахів серед жінок Марія Музичук, яка виступала на другій дошці з результатом 5,5 очок з 8-ми, розділила 2-3 місця зі своєю колишньою суперницею по півфіналу особистого чемпіонату світу Харікою Дроноваллі.