Цього тижня відбулася частина матчів-відповідей 1/8 фіналу Ліги чемпіонів та перші двобої 1/8 Ліги Європи, в яких взяло участь три українські команди. На жаль, результати для наших клубів були загалом невтішні. Донецький “Шахтар” був декласований у Мюнхені місцевою “Баварією” і завершив свій єврокубковий похід.

Київське “Динамо” не змогло втримати переможний рахунок, поступившись у підсумку англійському “Евертону”. І лише дніпропетровський “Дніпро” святкував успіх у матчі з голландським “Аяксом”. 

Напередодні матчу-відповіді 1/8 фіналу Ліги чемпіонів між мюнхенською “Баварією” та донецьким “Шахтарем”, навіть після нульової нічиї у львівському матчі, більшість чудово розуміла, що “гірникам” майже нереально пройти в наступне коло змагань. Шансів на 1:1 або 2:2, а вже тим більше на перемогу у “Шахтаря” було дуже мало. І все, на що могли розраховувати вболівальники, на поразку в гідній боротьбі. 

Але ця сама боротьба була на полі рівно три хвилини поки Олександр Кучер у власному штрафному майданчику необережно зіграв у підкаті проти Маріо Гетце. Порушення правил, звичайно, мало місце, і пенальті у ворота “гірників” було призначене цілком справедливо. Але складно зрозуміти, чим керувався рефері Вільям Коллам, коли показав захисникові “Шахтаря” “червону” картку.

Це не був чистий вихід один на один з воротарем. І навіть якби Кучер не торкнувся Гетце, півзахиснику “Баварії” потрібно було б наздогнати м’яч, який він перед цим досить сильно проштовхнув уперед, і знайти можливість для удару по воротах. Тому тільки хвора уява могла намалювати в цьому епізоді “фол останньої надії”.

Тим більше, що в останні роки жваво обговорюється тема, в якій вважається, що пенальті це вже покарання, що гравець, який порушив правила і зробив це не в жорсткій манері навіть “жовтою” карткою може бути не покараний.  Рішення Коллама виглядає дивним ще й з тієї причини, що він із Шотландії. І британські судді завжди спокійно реагували на жорсткі єдиноборства і вміли відрізнити відверту грубість, хамство від простої технічної помилки, яку, власне кажучи, і зробив Кучер. 

Якби не було, але після вилучення Олександра Кучера та реалізованого Томасом Мюллером пенальті, доля “Шахтаря” була вирішена. Але це не знімає з підопічних Мірчі Луческу відповідальності за те, що вони дозволили суперникам забити сім м’ячів. 7:0 це за будь-яких обставин ганьба для команди з такими можливостями, які є у “Шахтаря”. Вона залишиться з кожним із футболістів, які брали участь у поєдинку з “Баварією”, до кінця їхньої кар’єри.

Тому  описувати і смакувати цю ганьбу навіть і не хочеться. Щоправда, все ж таки варто відзначити, що “Шахтар” таки унікальна команда, яка протягом одного розіграшу турніру встигла виступити як в ролі “ґвалтівника” (коли познущалася над білоруським БАТЕ), так і в ролі жертви.

Вже стало сумною традицією, що кожна поїздка столичного “Динамо” на Туманний Альбіон завершується не дуже приємно, адже кияни досі не мали  жодної перемоги в 11-ти матчах, проведених у Британії.

Тим не менш, матч проти ліверпульського “Евертона” розпочався доволі оптимістично. Команди обмінювалися позиційними атаками, придивлялися один до одного і не поспішали братися за справу. Поки Гусєв раптово не забив  на 14-й хвилині матчу. Олег замкнув подачу Ярмоленка з кута поля і ударом в один дотик пробив голкіпера Тіма Ховарда.

До такого повороту подій команда Мартінеса явно не готувалася, і протягом наступних 15-ти хвилин у “Евертона” не виходило взагалі нічого. Українська команда періодично проводила гострі контратаки, яким бракувало лише завершення. Постріли Велозу і Мбокані з вигідних позицій заблокували захисники, а дальній удар Сидорчука парирував американський воротар.

Через півгодини ігрового часу господарі оговталися і взяли ініціативу в свої руки, і біля воріт “Динамо” почали виникати небезпечні моменти. Та й Олександр Шовковський почав чудити на рівному місці. Приміром, на 33-й хвилині Лукаку цілком міг зрівняти рахунок, якби скористався помилкою голкіпера, який задалеко вибіг із воріт  – пощастило, що бельгієць з 35-ти метрів запустив м’яч на трибуни. Однак цим господарі не обмежилися і за шість хвилин до перерви англійці рахунок зрівняли. Лукаку втік  від Види, проштовхнув м’яч на хід Нейсміту, а той холоднокровно реалізував вихід віч-на-віч.

Після перерви гра проходила за сценарієм останньої п’ятнадцятихвилинки першого тайму. “Динамо” зробило ставку на оборону, а “Евертон” захопив територіальну й ігрову перевагу. Найближчим до успіху були Нейсміт і Лукаку, які упустили хороші гольові можливості. Міг забивати і Баррі, якби його удар на 66-й хвилині був більш влучним. “Динамівці” відповіли ударом головою від Мбокані і пострілом з 20-ти метрів від Ярмоленка – в обох випадках круглий не влучив у ворота.

Розв’язка наступила за десять хвилин до фінального свистка. Даніло Сілва у власному штрафному майданчику намагаючись перервати простріл у підкаті зависоко підняв руку, в яку влучив м’яч. Епізод був доволі спірним, однак рефері вказав на одинадцятиметрову позначку і Лукаку переграв Шовковського – 2:1. До фінального свистка рахунок більше не змінювався: “Евертон” переміг, але це той самий випадок, коли результатом повинні бути незадоволені обидва наставника. Адже киянам вже не звикати виходити на матч-відповідь після гостьової поразки з рахунком 2:1, так було у випадку з “Генгамом” і що було далі, усім відомо. 

Єдиний з українських клубів, який святкував успіх цього тижня, був дніпропетровський “Дніпро”. Підопічні Мирона Маркевича в Києві мінімально здолали амстердамський “Аякс”. Однак цю звитягу можна деякою мірою назвати пірровою. Через перебір “жовтих” карток матч в Амстердамі будуть змушені пропустити чимало дніпрян. 

Сама зустріч у Києві розпочалася обміном люб’язностями з боку обох команд. Спершу гостинність проявили дніпряни, провалившись при створенні офсайдної пастки. Сереро, вийшовши на побачення з Бойком, вирішив перекинути голкіпера, однак не врахував довжини рук голкіпера. А згодом гості подарували чудову можливість для взяття воріт Селезньову. Євген, помітивши, що Велтман віддав передачу Сілессену, побіг пресингувати голкіпера і змусив того занервувати і голкіпер буквально викотив м’яч під ноги форварду “Дніпра”. Той зміг зупинити кулю, але вирішив пробити відразу. М’яч пролетів у лічених сантиметрах від стійки.

Взагалі амстердармці, не демонструючи в обороні надмірної щільності, давали суперникам вдосталь простору для маневру, чим господарі користувалися в повній мірі. Моменти виникали біля воріт “Аякса” з завидною періодичністю. Врешті на 30-й хвилині господарі таки організували такий потрібний і логічний з огляду на події на полі гол. Коноплянка за підтримки Ежідіо зумів звільнитися від опіки ван Рейна і віддав передачу у центр штрафного майданчика на Зозулю. Роман, прикривши м’яч корпусом, зумів пробити з семи метрів точно в нижній кут воріт – 1:0!

Пропустивши гол, гравці “Аякса” помчали у наступ великими силами, проте дніпряни спокійно втримали тиск на власні ворота майже до перерви, лише на мить розслабившись вже в компенсований арбітром час. Гості подавали заключний кутовий і Велтман пробив практично по порожніх воротах та примудрився з метра вистрелити над поперечиною. 

Другий тайм розпочався з “жовтих” карток, які вплинули вже на матч-відповідь. Спершу своє попередження, притримавши на вході до штрафного майданчика руками Сереро, отримав Федецький, який тепер поїде в Амстердам лише як глядач. Наступним свою неучасть у грі на “Амстердам-Арені”, грубо зігравши у середи­ні поля, оформив Классен. Далі була картка Ротаня. Руслан примірювався, аби виконати штрафний так довго, що суддя змушений був покарати його попередженням за затримку часу. В Амстердамі капітан теж не зіграє.

Загалом на початку другої половини футболісти “Аякса” влаштували навколо штрафного майданчика “Дніпра” тривалу облогу. Але несподіваних ходів у виконанні амстердамців не було, а отже й гострота поблизу воріт Бойка була відсутньою. Після чого тренери почали вносити корективи в гру замінами. Вихід свіжих гравців якраз співпав з певним спадом атакувальної активності гостей. І ось у цю мить свій другий гол мав забивати Зозуля. Атака була класичною для дніпрян: навіс Ротаня зі штрафного і удар головою Зозулі. Як Сілессен зреагував і піймав м’яч, збагнути важко.

Невдовзі гості відновили тиск на ворота Бойка, який став ефективним з появою Кішни. Тричі поспіль рятував ситуацію Дуґлас. Спершу він двічі знімав верхові м’ячі після гострих навісів Ель-Ґазі, а потім й узагалі заблокував удар Кішни.

Якби трохи згодом Дуґлас ще й забив після навісу з кутового від Ротаня, його можна було б назвати повноцінним героєм зустрічі. Та м’яч після удару бразильця головою пролетів над поперечиною. А звершилося це ще однією безглуздою карткою Зозулі, який також пропустить зустріч у Нідерландах. Фінальний свисток зафіксував перемогу “Дніпра”, яка зважаючи на втрати в матчі, змусить Мирона Маркевича суттєво поламати голову перед поїздкою в Амстердам.