“Дніпро” спромігся вдома здолати грецький “Олімпіакос”, а київське “Динамо” в гостях поступилося французькому “Генгаму”. В обох матчах важливу роль у перемогах господарів відіграли судді. 

Матч “Дніпра” проти “Олімпіакоса” чимось нагадував зустріч “Шахтаря” з мюнхенською “Баварією”, але дещо було відмінним: тут господарі спромоглися забити два голи. Втім гостроти біля воріт обох команд було не так багато. 

Команди почали досить активно, обмінюючись випадами, однак при цьому діяли суперники з оглядкою на ворота, намагаючись якомога зібраніше відпрацювати ззаду. Поступово темп матчу став падати. “Дніпро” на правах господаря намагався діяти активніше, але позиційному наступу підопічних Маркевича не вистачало швидкості. Греки перейшли до швидких флангових проривів, які виглядали перспективніше. Та загалом на напівпорожньому стадіоні було сумно: обом командам вистачало браку в передачах, а спроби технічних Домінгеса, Афеллая, Матеуса та Коноплянки взяти гру розбивались у оборонних побудовах. Тож  небезпечних моментів не виникало. 

На кінець півгодини ігрового часу сталося перше попередження: Безус запізнився в середині поля за Маніатісом і зіграв у ногу. Дуже прямолінійно діяли й інші гравці, перейшовши на банальні проходи і простріли в штрафний майданчик. Усі вони закінчувались або в руках воротарів, або виносами захисників. Хвилин за п’ять до перерви в ході розіграшу кутового м’яч все ж побував у воротах “Олімпіакоса”, але Матеус відправив його туди вже після свистка. Судді зафіксували напад на воротаря з боку Дугласа. Кінцівка тайму взагалі залишилася за господарями, які провели кілька атак. Греки відповіли лише в компенсований час, коли Бойку довелося стрибати за м’ячем після дальнього удару Масуаку. Бляклий тайм справедливо закінчився нулями.

У перерві Маркевич випустив другого форварда Калініна замість Безуса, однак він хід встиг зіграти хіба що психологічно, бо за забиті незабаром два м’ячі Канкаву головні лаври дісталися іншим гравцям “Дніпра” та захисникам “Олімпіакоса”. 

Спершу греки не встигли за Канкавою, який наважився на удар із далекої відстані. Можливо, голкіпер гостей і зреагував би на цей постріл, але м’яч, зачепивши п’яту точку Сіоваса, дезорієнтував Роберто, і страж воріт не зумів допомогти своїй команді  – 1:0. 

Забитий гол настільки надихнув українців, що вони активно атакували й далі. Незабаром наші гравці знову святкували успіх, і знову не без допомоги рикошету. Господарі заробили право на штрафний удар на фланзі. До м’яча підійшов Ротань і виконав напівудар-напівпередачу в напрямку воріт. Здалося, що голкіпер без проблем заволодіє м’ячем, але Сантана виставив ногу,  від чого “круглий” залетів у ворота. Так на рівному місці дніпропетровці зробили вагому заявку на вихід у наступний етап.

Тут же посипалися як з рогу достатку різноманітні події. Три “гірчичники”, два з яких пішли в пасив господарів і один – гостей, подвійна заміна у греків. Грати залишалося ще більше півгодини, тож “Дніпро” вирішив утримувати поточний рахунок, а греки очікувано настирливо лізли вперед. 

За 20 хвилин до кінця матчу Маркевич зняв Зозулю, випустивши для зміцнення середньої лінії Федорчука. Перейра у відповідь виклав останнього джокера – Джиммі Дурмаза. “Олімпіакос” атакував старанно, але незграбно. Афеллай раз за разом відправляв м’яч невидимим партнерам на трибунах, а “Дніпро” наближався до потрібного результату, цікаво атакуючи. Коноплянка мав змогу зняти питання про переможця в цій парі, але м’яч після його удару з кута штрафного майданчика прокотився поряд із ближньою стійкою. Наступну перспективну атаку господарів зірвав підкатом на “гірчичник” Афеллай. 

І все-таки в компенсований час “Олімпіакос” міг забити такий потрібний гостьовий гол. Спершу м’яч знайшов у штрафному майданчику руку Ежідіо, але арбітр не відшукав достатніх підстав вказати на “позначку”, виписавши ще й “гірчичник” Маніатісу, який сперечався більше за інших. Хвилиною пізніше Мітроглу і зовсім забив, причому, можливо, за всіма правилами чисто. Але бригада арбітрів у цей вечір була на боці “Дніпра” і скасувала взяття воріт. 

І в другому матчі за участі української команди господарі мають бути дуже вдячними головному судді. Якби не рефері, скромний “Генгам” навряд чи зміг би здолати київське “Динамо”. Однак завдяки не зажди коректним рішенням словенця Славка Вінчича французи не лише здобули перемогу, а й залишили суперника без низки ключових виконавців. 

Після жеребкування цієї стадії Ліги Європи багато хто вважав, що лише “динамівцям” пощастило з жеребом. Але як показали перші матчі, саме київський клуб зіткнувся з найбільшими проблемами.

З самого початку зустрічі “динамівців” усе пішло не дуже радісно. Вже на третій хвилині Ленс отримав травму в ігровому зіткненні з Якобсеном. Голландець спробував продовжити гру, але незабаром був змушений поступитися місцем на полі Олегові Гусєву. Тим часом “Генгам” намагався грати агресивно, але нічого толкового створити не міг. Інша справа, що й “динамівці” відчували себе не краще. Однак варто було гостям придумати хоч щось нестандартне, як тут же забили гол. Сидорчук видав відмінний пас у вільну зону на Кравця, а форвард, уникнувши офсайду, прострілив точно в центр штрафного майданчика на Велозу, якому не склало труднощів переграти в ближньому бою голкіпера.

Ну а далі на перший план вийшов арбітр. Ще до голу він покарав жовтою карткою футболіста “Генгама” Манданна. Згодом цей гравець ще кілька разів відверто штовхав у спину гравців “Динамо”, але рефері цього просто не помічав і не хотів карати другою карткою. Однак як тільки поштовх у спину зробив Сидорчук, Вінчич витягнув “гірчичника”. Для Сергія він означав пропущення київського матчу. 

“Динамівці” тим часом намагалися збільшити перевагу: після коронного удару Ярмоленка і рикошету від Кравця м’яч прокотився в якихось сантиметрах від штанги. І тут настав ключовий момент: на 39-ій хвилині після зіткнення Сидорчука в центрі поля французи не стали вибивати м’яч у аут, а продовжили атаку. Андрій Ярмоленко прийняв рішення сфолити, але перестарався. Удар по ногах Санкаре в центрі поля був дійсно сильним, але все одно не тягнув на червону картку, яку відразу дістав із кишені Славко Вінчич. 

По допомогу лікарів пішов у підтрибунне приміщення й Сидорчук, якого замінив Юнес Беланда. Але марокканець пробув у грі всього чотири хвилини – намагаючись видряпати м’яч на половині поля “Генгама”, Юнес поставив підніжку капітанові суперника Ліонелю Матісу. Будь-яке рішення арбітра, крім вилучення гравця, прийняли би як даність, але після того, як Вінчич “засвітив” перед Беландою червоною карткою, стало зрозуміло, на чиєму боці арбітр.

У такій ситуації киянам залишалося зберігати спокій і продемонструвати всю свою волю. Збудувавши дві лінії перед своїм штрафним, підопічні Реброва навіть не думали про якусь контргру. Власне, завдання стояло одне – відбитися, і до певного часу це вдавалося досить успішно. Незліченні подачі і простріли в штрафну “Динамо” переривали або центральні захисники, або Шовковський.

Однак встояти киянам таки не вдалося. На 72-ій хвилині господарі відігралися. Навіс Жиреса  замкнув головою Бовю, випередивши Сілву. Шовковський  зреагував на удар, але відбити м’яча не зміг. А через три хвилини “Генгам” вийшов уперед – Діалло вдало прийшов на подачу кутового у виконанні П’є та зумів перекинути Сілву і Драговича.

На щастя, більше забити французам кияни не дали. Кілька напівмоментів “Генгам” ще створив, але рахунок так і не змінився.

Загалом рахунок 2:1 у цій ситуації цілком прийнятний. Забитий гол – саме та соломинка, яка в підсумку може дозволити “Динамо” вийти в наступний раунд Ліги Європи. Але не варто забувати, що  в наступний четвер точно не зіграють Ярмоленко, Беланда і Сидорчук, під питанням участь Ленса, ще не здоровий Мбокані. Тож здобути перемогу буде дуже важко.