Після досить успішних виступів в індивідуальних гонках, які відкрили програму етапу в норвезькому Голменколлені, в спринті і особливо в класичних естафетах нас очікував цілковитий провал вітчизняних спортсменів.

І причина в невдачах банальна – невдала стрільба на вогневих рубежах. І якщо під час спринтерських перегонів це було звичайно прикро, але загалом прийнятно. То в естафетах підвели ті, від кого точно не очікували. Ірина Варвинець та Сергій Семенов досить стабільні та надійні снайпери, які, звичайно, можуть собі дозволити промахнутися разок-другий, але й тільки, а цього разу фактично позбавили свої команди шансів втрутитися в боротьбу за нагороди. І ще більш неприємно від цього в світлі того, що до головного старту всього сезону – чемпіонату світу у фінському Контіолахті – залишається менше місяця. 

Спринтерські перегони в Голменколлені вкотре показали деяку нестабільність на вогневих рубежах у виконанні українських біатлоністів. Так склалося, що для наших спортсменів, аби боротися за високі місця, в підсумковому протоколі завдання номер один – закрити усі мішені. Проте в нинішньому сезоні в цьому найкоротшому за часом виді програми справи в українців чомусь складаються досить погано. Важко пояснити, куди раптом зникла точність у зазвичай бездоганної на стрільбищі Юлії Джими. Та й Валя Семеренко вже не може пробігти спринт без промахів. 

Ще більше прикро від усвідомлення того, що відбувається, на тлі відсутності поривчастого вітру або рясного снігопаду. Тож не дивно, що більшість спортсменок використали приємні природні умови в Норвегії по максимуму і чітко закрили всі мішені. А ось українки, припустившись по промаху, хоч і набрали залікові очки потрапивши в число 40 кращих, але боротися за нагороди вже не могли. Щоправда, варто відзначити, що не лише вони припустилися промахів. Доволі несподівано головна фаворитка на завоювання Великого кришталевого глобуса Кайса Макаряйнен примудрилася запустити в “молоко” відразу три кулі і фінішувала на вкрай незвичному для себе 24-ому місці.

Втім, у зоряної фінки такі провали іноді трапляються. Розплатою ж за нинішній стала втрата нею жовтої майки лідера загального заліку Кубку світу, яка вперше в сезоні перейшла до Дар’ї Домрачевої. Лідер білоруського біатлону осічки на стрільбищі собі не дозволила, і за рахунок реактивної швидкості залишила далеко позаду всіх суперниць. Відповідно, тепер уже Домрачева в загальній класифікації змагань випереджає Макаряйнен на 10 очок.

На ті ж 10 очок попереду Валі Семеренко розмістилася в загальному заліку Кубку світу чешка Вероніка Віткова, яка теж допустила три промахи. Таким чином в українки був прекрасний шанс знову повернути собі третю позицію. І Валя довгий час зберігала гарні шанси завоювати навіть бронзову медаль. Аж до традиційного промаху на “стійці”, який відкинув її на десяте місце в підсумковому протоколі. 

Примітно, що по одній мішені, крім Ольги Абрамової (у неї чотири промахи), не закрили усі інші українки. Але якщо Яні Бондар це не завадило відіграти ходом на останньому колі відразу 14 позицій і здобути поки кращий результат у кар’єрі (14-те місце), то Юлія Джима (19-те місце) та Ірина Варвинець (22-ге місце) швидкістю не зблиснули.

У чоловіків же Сергій Семенов усі надії скласти гідну конкуренцію фаворитам теж втратив разом з єдиним промахом на “стійці”, який відкинув його на 15-ту позицію. А Дмитру Підручному, який виявився єдиним українцем, що закрив усі 10 мішеней, явно не вистачило швидкісних якостей. Втім, його 12-те підсумкове місце – результат досить позитивний.

Героєм же спринту став німець Арнд Пайффер, який, стартувавши з 70-ої позиції, в результаті сенсаційно випередив зоряного француза Мартена Фуркада (обидва чітко закрили всі мішені), якого в фінішній зоні вже почали вітати і друзі, і суперники...

Ну, а в неділю відбулися естафети, де неприємно відзначилися Варвинець і Семенов. Що завадило їм добре відпрацювати на стрільбищі, коли вітер великих проблем не створював – питання риторичне. Штрафне коло Ірини, втім, ще можна якось пояснити її прагненням максимально наблизитися до лідерів після першого вогневого рубежу. Але ж посилена робота ногами гарна тільки в тому випадку, якщо потім не заважає впоратися з диханням при стрільбі. У Варвинець цього не вийшло. І після додаткових пострілів і 150 метрів штрафу її четверта позиція перетворилася відразу в 16-ту при більш як хвилинному відставанні від лідируючої італійки Доротеї Вірер.

Коли ж Наталія Бурдига, і так досить тихохідна, ледве уникла долі Варвинець на своїй “стійці”, стало остаточно ясно, що потенційна медаль від збірної України розтанула без варіантів. У сформованій ситуації основним завданням Юлії Джими і Валі Семеренко було випередити в підсумку команду Норвегії, яка дихає в спину  українкам у боротьбі за п’яту позицію в Кубку націй. До честі наших дівчат, вони її успішно виконали, хоча побічно допомогла цьому Елізринг, яка теж заробила штрафне коло. Хоча все рівно шосте місце в естафеті –результат досить поганий. 

А цілком заслужену перемогу святкувала збірна Чехії. Її представниці майже бездоганно попрацювали на стрільбищі (у них на всіх – всього 5 додаткових патронів), і в швидкості на лижні були серед лідерів. “Срібло” здобули італійки, які взагалі використали лише два додаткових патрони. “Бронза” у француженок. 

До певного моменту чудово для України проходила чоловіча естафета. Дмитро Підручний та Олександр Жирний відстрілялися відмінно, а коли всього трьома додатковими патронами обійшовся непередбачуваний Володимир Семаков, який передав естафету Семенову четвертим з незначним відставанням від лідера німця Симона Шемппа, наші надії на подіум стали досить вагомими. Але... Сергій у підсумку заробив два кола штрафу і відкинув нашу команду на сьоме місце. Ну, а “золото” на фініші у Шемппа буквально на останніх двох метрах виграв росіянин Антон Шипулін.

Тепер більшість спортсменів будуть готуватися до чемпіонату світу, що стартує 5-го березня. Проте біатлонним уболівальникам не до відпочинку, адже вже 18 лютого в Білорусі стартує юніорський чемпіонат світу.