Тренери команди дали відпочити деяким лідерам, а також перевірили головний резерв команди. Шанс проявити себе отримали молоді Анастасія Меркушина, Ірина Варвинець і Артем Тищенко.

Тож не дивно, що головні сподівання на цей етап традиційно покладалися лише на Валентину Семеренко. На жаль, вона виступила дещо нижче своїх можливостей, однак загалом навряд чи етап в Обеhгофі можна назвати провальним. Найближче до нагород була наша жіноча естафетна команда, яка упустила “бронзу” буквально на останніх метрах дистанції.

Напевно, до її старту ніхто і не сподівався побачити українок y числі претендентів одного з комплектів нагород, проте по ходу дистанції у маси вболівальників спалахнули не тільки надії на це, але і тверда впевненість, повідомляє sport-express.ua. 

Тренери однозначно не прогадали, довіривши перший етап Меркушиній. Від неї вимагалося чітко відпрацювати на вогневому рубежі і не відпустити далеко вперед явних фаворитів. Так ось молода біатлоністка, закривши всі мішені і в силу своїх нинішніх можливостей попрацювавши ногами, впоралася зі своїм завданням чудово.

В результаті Семеренко на своєму етапі вже впевнено очолила пелотон, а далі Ольга Абрамова, зарекомендувавши себе гідним командним бійцем з міцним характером, передала естафету Варвинець у статусі одноосібного лідера з 8-секундним відривом від представниці з Чехії і 15-секундним – від француженки. Щоправда, і Вероніка Віткова, і Анаіс Бескон ходом йшли значно сильніше Ірини, але докласти максимум зусиль для збереження хоча б третьої позиції, яка виглядала гарантованою після останнього вогневого рубежу, представниця України була просто зобов’язана. Однак...

Безсумнівно, нашим уболівальникам було неймовірно боляче спостерігати за розвитком подальших подій. А відбувалося наступне. Варвинець на останньому колі втрачала сили буквально на очах. У той же час інші суперниці летіли, немов на крилах, особливо білоруска Дар’я Домрачева. А за якихось 200 метрів до фінішу в досить простій ситуації Варвинець примудрилася впасти. Унаслідок цього незрозумілого падіння її в підсумку обійшли як Домрачева, так ще й норвежка Тіріл Екгофф і італійка Карін Обергофер.

Однак ця невдача – зовсім не трагедія. Тренерський штаб української збірної завчасно назвав цей естафетний склад експериментальним. І якби не останнє коло, нагорода була б в активі нашої команди, а це означає, що резерв у збірної досить потужний. Основне: таки знайти оптимальний квартет і здобути перемогу на березневому чемпіонаті світу – головному старті сезону. Хоча, з усього видно, місця в естафеті для Варвинець знайдеться не скоро.

Седнєва піймали на допінгу Міжнародний союз біатлоністів (IBU) повідомив про позитивний аналізі допінг-проби А колишнього біатлоніста збірної України Сергія Седнєва. Позитивна проба була взята 22 січня 2013 в Антгольці. Після первинної перевірки у 2013 році Седневу не було повідомлено про позитивну пробу і тільки після повторної перевірки в грудні 2014 року прийшло повідомлення про виявлення невизначеного забороненого препарату. Федерація біатлону України, відповідно до ст. 6.5 Антидопінгових правил IBU, провела внутрішнє розслідування, в результаті якого спортсмен не зміг пояснити або спростувати факт застосування ним заборонених речовин.  Спортсмену була надана можливість розтину проби В, яка обійшлася б Сергію в суму близько 2500 євро. Але оскільки Седнєв у силу незадовільних результатів протягом останніх сезонів, а також двох перенесених операцій, прийняв рішення завершити кар’єру, то від подальших аналізів або розглядів у правовому полі він вирішив відмовитися.

Натомість невдачі Варвинець деякою мірою компенсував Артем Тищенко, який провів просто фантастичний етап. Після жіночої естафети погода в Обергофі дуже зіпсувалася, і вже естафета чоловіча проходила у супроводі сильного поривчастого вітру, який перетворив змагання на стрільбищі на справжнісіньку лотерею. В естафеті не пощастило фактично всім, оскільки, за винятком команди Болгарії, представники підсумкової вісімки не змогли обійтися без штрафних кіл. На жаль, два з них у свій пасив отримала збірна України. Тому можна тільки порадіти, що в цій ситуації Артем Прима та Сергій Семенов примудрилися підняти команду з другого десятка на цілком гідну п’яту позицію.

Незважаючи на коло штрафу, напевно місце в естафетній збірній на наступному етапі Кубку світу в німецькому Рупольдінгу збереже Дмитро Підручний. А ось Володимира Семакова цілком може замінити той самий Тищенко. Незважаючи на погодні катаклізми, наймолодший спортсмен у нашій команді вміло впорався з ними в спринті, ставши одним з небагатьох, хто примудрився закрити всі мішені. Та й ходом Артем був хороший, фінішувавши в підсумку десятим. 

Тим самим він єдиний з українських біатлоністів домігся права виступити в мас-старті. Там він, щоправда, гідну відсіч вітру дати не зумів, оскільки допустив чотири промахи і відкотився на 26-е місце, але швидкістю все одно порадував, випередивши на фінішному відрізку самого Еміля Хегле Свендсена, якому після останньої стрільби поступався 12 секунд! 

Повертаючись до змагань жінок, залишається шкодувати про втрачену Валею Семеренко можливістю стати в Обергофі призером. Заваливши “стійку” в спринті, лідер нашої команди прагнула реабілітуватися в мас-старті. І до останнього реально претендувала на успіх. Усе перекреслив промах при заключному пострілі, який відкинув Валю на сьоме місце.