Ніколай Валуєв у Цюриху відстояв звання чемпіона світу в суперважкій вазі за версією WBA. Російський боксер спірним рішенням суддів за очками переміг американського претендента Евандера Голіфілда. Якщо загалом оцінювати цей бій, то слово "відстояв" стосовно російського гіганта слід сприймати буквально. Ніколай у суперечці з суперветераном боксерського цеху аж ніяк не набоксував на перемогу, і те, що пояс залишився в нього, це цілковита заслуга суддів, які побачили те, чого ніхто, крім них, не бачив, а саме - більшу кількість ударів у росіянина.

Майже весь бій Валуєв простояв у центрі рингу. Голіфілд, у свої 46, виглядав набагато цікавіше і хоробро намагався дістати гіганта, проте антропометричні дані росіянина вкотре допомогли йому. Якщо американець і діставав до голови ро­сіянина, то його удари аж ніяк не могли збентежити чавунну голову Колі Пітерського.

"Ти що, не чуєш, що ми тобі кричимо? Не спи! Не давай йому бігати, - радили тренери Валуєву". "Фантастика! Ти дуже красиво рухаєшся. Продовжуй у тому ж дусі", - лунало з кутка Голіфілда.

До п'ятого раунду бокс Валуєва був просто жалюгідним - він просто стояв пасивний у центрі рингу. Глядачі вже відверто свистіли убік росіянина, навіть тренерський штаб кричав: "Та не бійся ти його!" Але скоріше суперник перестав боятися сплячого гіганта.

У восьмому раунді Валуєв нарешті прокинувся і кілька разів таки поцілив у голову Голіфілда, але американець встояв, і всім здавалося, що, попри невдачу в цьому раунді, ветеран значно переважає суперника за суддівськими записками. Але... Коли завершився цей бій і усі вже подумки вітали Голіфілда з встановленням рекорду (46-річний американець міг стати найбільш віковим чемпіоном світу в історії боксу. Рекорд поки що залишається в американця Джорджа Формена, який 1994 року став чемпіоном у 45 років), пролунали результати суддівських записок. Один із суддів вирішив, що була нічия - 114:114, двоє інших віддали перемогу Валуєву - 116:112, 115:114.

Зал та й, напевно, усі глядачі, які спостерігали за двобоєм, вибухнули в справедливому гніві. Проте нічого вже зробити не могли. Цікаво, що відразу по завершенні бою тренер Валуєва Зімін сказав своєму підопічному: "Ти перемагаєш за очками..." Можливо, в цих словах і криється весь "чорний бік" цього поєдинку.

Після такої перемоги ро­сійський боксер заявляв, що критики, які назвали результат двобою Валуєв - Голіфілд ганьбою професіонального боксу, не мають жодної підстави так стверджувати.

"Я вважаю результат бою повністю закономірним, - заявив гігант. - Перемогу можна назвати однозначною. Моя перевага була невеликою, але відчутною. Справжні фахівці це розуміють. Інші висловлювання, начебто я програв цей бій, уважаю цілковитою  маячнею. Я його виграв".

"Я знав, що буде важко, - зазначив Валуєв. - Тому готувався до повноцінного 12-раундового бою. Чесно кажучи, не очікував від нього такої спритності в перших раундах. Голіфілд боксував у дуже високому темпі й завдавав незвично багато ударів, як у кращі свої роки. Незважаючи на поважний, за боксерськими мірками, вік, він у відмінній формі. І удар у нього, дай Боже! На собі відчув. Не забувайте, що саме Евандер переміг свого часу Майка Тайсона, який тоді був у найкращій формі. За це Голіфілд навіть шматочком вуха поплатився".

Ось так висловився російський боксер, і це при тому, що прискіпливі шанувальники статистики вже порахували кількість ударів у цьому скандальному поєдинку, і навіть на перший погляд стає зрозумілим, що перемога Валуєва - справжня фікція. Так упродовж усього поєдинку Голіфілд викинув на 202 удари більше, ніж Валуєв, з них цілі досягнуло на 56 (!!!) пострілів більше, аніж у супротивника. Загалом американець завдав 346 ударів, і 86 з них досягли мети, а росіянин лише 142 рази намагався влучити в суперника, і лише 26 пострілів таки досягли мети. Валуєв завдавав у середньому тільки два удари за раунд. Крім того, загалом дев'ять завданих ударів за раунд із боку обох боксерів є абсолютним мінімумом серед усіх відомих боїв за титул чемпіона світу у важкій вазі, які тривали всі раунди.

Не дивно, що Голіфілд після зустрічі з росіянином відзначив, що залишився задоволений своїм виступом: "Моя думка про результат бою не збігається з думкою суддів, але я не розчарований тим, як я виступив".

"Валуєв - складний суперник, насамперед, звичайно, через свої габарити, але він також добре вміє користуватися ними в бою, і це створює проблеми. Я наніс йому більше ударів, ніж він мені. Я багато рухався й змусив його кілька разів промахнутися. У мене вийшло провести бій саме в такій манері, що потрібна була для перемоги. Тепер я їду додому, щоб подумати про своє майбутнє", - додав американський боксер.

Ці слова Голіфілд сказав, вже коли дещо заспокоївся після бою. Але тільки-но судді оголосили своє спірне рішення, 46-літній американець заявив буквально таке: "Я був упевнений в тому, що переміг. У таких суддів треба відібрати ліцензію".

І в багатьох у пам'яті залишиться картина, коли радісний Валуєв переможно підкидає руки і посміхається глядачам, а ті, не соромлячись, його освистують. Так і хочеться перефразувати славетний вислів Ніколая Озєрова : "Такий чемпіон нам не потрібен".