Львівські “Карпати” не змогли пробитись у число восьми чвертьфіналістів Кубку України. Після домашньої мінімальної поразки від столичного “Динамо” “зелено-білі” поступилися з таким же рахунком у Києві, відтак припинили боротьбу за національний трофей. 

У звітному матчі “Динамо” грало дуже прагматично, не форсуючи подій і намагаючись втримати мінімальну перевагу, здобуту в першому матчі, повідомляє ua-football.com. 

Це було більш ніж дивно, враховуючи вищу індивідуальну майстерність киян. “Карпати” поступаються “динамівцям” за усіма компонентами футбольного мистецтва, і перша зустріч місячної давнини продемонструвала це дуже чітко. Тому й дивним виглядало бажання киян віддати опонентам із перших хвилин гри-відповіді територію з надією на те, що суперники розкриють зони для контратак. 

Але “зелено-білі” витрачати великі сили не поспішали, прагнучи використовувати насамперед фланги. При цьому опорні півзахисники залишалися доволі далеко від воріт, виконуючи насамперед роль руйнівників атак суперника.

Як наслідок, гра впродовж значної частини першого тайму проходила доволі повільно і майже без гольових моментів. “Карпатівці”, які виглядали ініціативнішими, мали більше бажання, але їхньому просуванню вперед заважав страшенний брак у передачах. Кияни за перший півтайм виконали два потенційно небезпечні штрафні, але обидва були зіпсовані бездарним виконанням. Єдиний раз всерйоз вступити у гру Мисакові довелося після удару Теодорчика з меж штрафного майданчика: голкіпер зіграв надійно.

Загалом складалося таке враження: якщо господарі додадуть у русі, то вони просто знищать гостей. Це було особливо помітно, коли кияни, застосовуючи пресинг, атакували флангами з підключенням крайніх захисників. Однак особливої агресії в діях “динамівців” не було, а командний тиск був епізодичним, що дозволяло львів’янам нейтралізовувати нечасті атаки суперника. Втрачаючи м’яч у середині чи на половині поля опонентів, “зелено-білі” фолили і не давали господарям увімкнути швидкість. Отож нулі на табло після першого тайму виглядали закономірно. 

Щоправда, перед перервою кияни провели одну непогану атаку, коли Ярмоленко, отримавши передачу від Сидорчука, увійшов до штрафного майданчика і віддав передачу в центр на Буяльського. Проте Віталій, замість пробити одразу, довго розвертався, готувався до удару, тож захисники заблокували його простріл.

Відразу після перерви Ребров, бажаючи додати своїй команді активності, випустив замість Калитвинцева Олега Гусєва. Однак суттєвих змін із виходом ветерана команди на старті тайму не відбулося. Ба більше, львів’яни мали непогану нагоду провести гострий випад. Ксьонз, отримавши простір у центрі поля, цілком міг виводити довгим пасом на побачення з Шовковським Голодюка, однак Павла підвела майстерність.

Момент, який невдовзі виник у штрафному майданчику гостей, був значно гострішим, проте, на щастя для гостей, удар Гусєва з гострого кута заблокував Гітченко. Той же Гусєв невдовзі непогано виконав штрафний удар із 30-ти метрів – Мисак, зачепивши м’яч пальцями, перевів його за лицьову лінію.

Час ішов, рахунок на табло не змінювався, відтак активні зміни у грі змушений був робити Йовічевіч. Аби підсилити атакувальну міць, він одночасно замінив Кожанова і Карнозу на Ігоря Худоб’яка та Михайла Сергійчука – львів’яни почали грати з чистим нападником.

Але це пожвавило гру не “карпатівців”, а їхніх суперників. На початку заключної третини основного часу гри виник на той час найбільш небезпечний момент біля воріт Мисака: Ярмоленко віддав просту передачу справа, Пластун промахнувся, хоча “круглий” летів йому точно в ноги, і Теодорчик, опинившись наодинці перед воротарем, завдав удару. Але поляк, отримавши такий подарунок, бездарно влучив у голкіпера. Через мить Мисак проявив дива реакції, коли відбив і добивання Гусєва. 

На цьому епізод не був вичерпаний, оскільки знову першим на м’ячі був Теодорчик, який “приборкував” кулю перед лежачим воротарем. Мисак при цьому схопив Лукаша за п’яту – поляк упав як підкошений. Впевнений у своїх силах арбітр Іванов вказав на позначку. Львів’яни влаштували судді обструкцію, але добилися лише попередження. Пенальті взявся пробивати той, хто не так давно не забив з 11 метрів збірній Македонії – Ярмоленко. Невдало Андрій вдарив і цього разу – по центру і над поперечиною. 

Між іншим, цей епізод запалив пристрасть на полі. Як тільки Ярмоленко промахнувся, Даушвілі емоційно повідомив про це арбітрові, а той покарав грузина попередженням. “Карпатівці” нарешті завелися і пішли вперед. Звісно, це відразу призвело до помилок у обороні. Свій другий шанс забити Ярмоленко мав після передачі Віди зліва, однак знову відправив м’яч над поперечиною. 

Рятуючи гру, Йовічевіч укотре перевів на вістря атаки Балажіца. Гітченко, змістившись у центр оборони, невдовзі виконав черговий блискучий підкат, на цей раз заблокувавши “постріл” Гусєва після передачі зліва. Розкрившись, “карпатівці” дали суперникам змогу проводити швидкі флангові випади, які призводили до небезпеки доволі часто. 

Натомість у власних володіннях кияни діяли зосереджено і майже не помилялися. Нагоду вирівняти становище львів’яни мали на 75 хвилині, коли Сидорчук перед самим штрафним майданчиком звалив Сергійчука. Втім Ксьонз, виконуючи “стандарт”, пробив значно вище над поперечиною.

“Карпатівці” старалися, билися, чіплялися за м’яч, однак виконати бодай один навіс, який дав би змогу проявити вміння грати Балажіцу, не змогли. Завдяки високій активності львів’яни перевели епіцентр ігрових дій на половину суперників, однак контратаки господарів виглядали небезпечнішими. Врешті, розкрившись, “Карпати” не встояли. Віда виконав елементарне закидання по своєму лівому краю на хід Гусєву, а суперники, намагаючись залишити Олега в офсайдній пастці, помилилися. Гусєв, маючи достатньо простору, зрізав кут і, не зближуючись із Мисаком, перекинув м’яч над воротарем – 1:0. Справу зроблено.

“Карпати”, продемонструвавши добру ігрову дисципліну в обороні, в атаці шансів не мали, оскільки виявилися неготовими до прагматичного ігрового стилю суперників.