Щоразу, коли національна футбольна збірна України грає у Львові, розумієш – це місто створене для нашої команди. Несамовита і, що головне, щира підтримка вболівальників надихає вітчизняну збірну, і попри інколи відверто слабку гру, українці все одно святкують перемогу. 

У неділю це на собі відчула і збірна Македонії, яка програла нашій команді з мінімальним рахунком.

Звичайно, усю магічність фартового Львова дещо “стирає” нічия дворічної давнини в товариському матчі проти Чехії, але це був виняток, який більше підтверджує правило: збірна просто мусить частіше грати в нашому місті. На жаль, деякі псевдофани це не завжди розуміють. 

Наше місто вже дискваліфіковане на матчі відбіркового турніру чемпіонату світу 2018 року, а після недільної витівки з фаєрами його цілком можуть дискваліфікувати і на матчі кваліфікації Євро-2016. У тому, що покарання буде, можна не сумніватися. Залишається лише сподіватися, що позиція УЄФА не буде дуже жорсткою. 

Але це – питання майбутнього. Зараз же хочеться ще раз потішитися звитягою українців і згадати перипетії матчу.

Склади обох збірних зазнали змін, якщо порівнювати з матчами, які відбулися минулого тижня. В українців відбулася лише одна зміна: замість Едмара на полі з’явився Сергій Сидорчук, який забив другий гол у ворота Білорусі. У македонців склад оновився суттєвіше, і пов’язано це з численними ушкодженнями гравців. Так, із перших хвилин в основному складі грали футболісти: Дамчевскі, Аліоскі, Івановскі, Глігоров, Абдурахімі та Яховіч. Але вони не брали участі в поєдинку з Люксембургом, який македонці виграли з рахунком 3:2. 

Натхнені просто вражаючим черговим виконанням трибунами передматчевого “Ще не вмерла...” і вшанувавши хвилиною мовчання пам’ять колишніх гравців збірної Андрія Гусіна та Сергія Закарлюки (щоправда, організатори чомусь забули колишнього тренера збірної Андрія Баля), українці відразу ж узяли м’яч під свій контроль. 

Футболісти грали виключно вперед, налаштувавшись на переможний результат, а македонці пресингували на своїй половині поля. Ризикувати контргрою з перших хвилин підопічні Джуровскі не хотіли. Перший гольовий момент міг виникнути на шостій хвилині: Україна заробила небезпечний штрафний у двадцяти метрах від воріт, але удар Ярмоленка припав у “стінку”. 

Після цього Андрій ще раз змусив уболівальників завмерти. Його класний прохід правим флангом і простріл міг закінчитися голом, але захисник випередив Зозулю в боротьбі за м’яч. Через хвилину рейд лівою бровкою організував Коноплянка. Його передача в штрафний майданчик виглядала гостріше, однак також не отримала завершення. Тиск на ворота македонців не припинявся. 

На 14-ій хвилині Коноплянка міг відзначитися зі штрафного. Євген потужно пробив по центру, але воротар кулаками перевів “снаряд” у бік від воріт. Узявши невелику паузу, господарі й далі “терзали” захист опонентів. Головними дійовими особами в ці хвилини були знову Ярмоленко і Коноплянка. В одному з епізодів другий ледь-ледь не вивів першого віч-на-віч із голкіпером. Пачовський, розгадавши задум суперників, вчасно вийшов із воріт і ліквідував небезпеку. 

Але захопившись атакою, безтурботність у обороні українців могла зіграти з ними злий жарт на 21-ій хвилині. Закид у штрафний майданчик із глибини поля призвів до того, що м’яч опинився в Яховіча. Залишений Шевчуком форвард опинився перед П’ятовим, але не зміг “пробити” його з п’яти метрів. Голкіпер тут же отримав свою порцію оплесків із трибун, які, до речі, не втихали ні на секунду. 

Проте цей епізод додав упевненості гостям. “Червоні леви” відвели гру від своїх воріт, періодично намагаючись створити моменти біля чужих. Найактивніше себе проявляли Абдурахімі та Івановскі. Обидва футболісти були швидкими й передачами старалися відправити “круглого” П’ятову. Інколи виходило цікаво. На 34-ій хвилині Абдурахімі чудово “прострілив” із середньої дистанції – голкіпер відбив м’яч із нижнього кута й переправив його на кутовий. А через дві хвилини Україна забила довгоочікуваний гол. І все було б добре, але рефері зафіксував офсайд. 

Автором скасованого взяття воріт став Ярмоленко, який отримав проникаючий пас від Ротаня. Півзахисник “Динамо” заспокоюватися не збирався. У наступній атаці він бив вище воріт із шести метрів після флангової передачі від Коноплянки. Пішла відкрита гра. Як наслідок – стало більше порушень правил, оскільки захисники не завжди встигали за нападниками. Так, за кілька хвилин “гірчичниками” нагородили Артема Федецького та Сергія Сидорчука. До цього двічі жовті картки бачили македонці: Яховіч і Дамчевскі. 

У кінці першого тайму команди обмінялися небезпечними моментами: спочатку розіграш Коноплянки і Шевчука закінчився небезпечним “прострілом” із лівого флангу, але м’яч перехопив Пачовський. Потім Івановскі з-за меж штрафного майданчика поцілив у дальній від П’ятова кут, проте воротар знову був на висоті, причому в прямому і переносному сенсах. А на другій доданій хвилині, коли, здавалося, вже треба йти відпочивати, господарі все ж відкрили рахунок. Коноплянка виконав відмінний навіс із лівого флангу на Ярмоленка, той нетипово для себе неакуратно “обробив” м’яч, і “снаряд” відскочив до Сидорчука. Сергій, так би мовити, “розстріляв” ворота суперників – 1:0. 

А на початку другого тайму Україна зобов’язана була рахунок подвоювати. На 47-ій хвилині Зозуля увірвався в штрафний, і його збив Дамчевскі. Суддя вказав на “позначку”, однак Ярмоленко пенальті не реалізував, пробивши в поперечину. Господарі сильно не засмутилися, одразу організувавши ще кілька небезпечних моментів. Дуже красива атака вдалась українцям на 56-ій хвилині: на правому фланзі Федецький отримав пас п’ятою від Сидорчука і навісив точно на голову Коноплянці. Той бив у падінні, але м’яч пролетів повз ворота в кількох сантиметрах. 

Після цього команди взяли паузу. Українці володіли м’ячем і територією, проте той шквал атак, що був на початку тайму, трохи стих. І чим ближче було до завершення матчу, тим більше українці почали відходити назад. Цим відразу скористалися македонці, які приблизно з 75-ої хвилини почали облогу воріт П’ятова. 

Голкіперу української збірної, якого в “Шахтарі” Луческу посадив на лаву запасних, довелося буквально рятувати свою команду. Особливо запам’ятався сейв Андрія після фантастичного удару Трайковскі. А на 78-ій хвилині П’ятов сам створив проблему і сам її вирішив. Невдале введення м’яча рукою голкіпера збірної України призвело до вкрай неприємної ситуації біля власних воріт, яку Андрій героїчно виправив.

Ну а потім своє “слово” сказали фани. За воротами Пачовського під ногами стюарда вибухнула петарда. Судді призупинили поєдинок. Ґвалт здійняв і наставник гостей Джуровскі, який вимагав зупинити матч. Із уболівальниками пішли розмовляти футболісти. На щастя, все закінчилося добре, і матч після п’ятихвилинної перерви поновився. 

Водночас македонці, збившись на навалу і орієнтуючись на стандартні положення, кілька нагод врятуватися мали. Скажімо, кількох сантиметрів не вистачило, аби замкнути передачу Аліловскі зі штрафного Шикову. Коли ж гості подали кутовий зліва, дальню стійку могли замкнути Абдурахімі та Івановскі. Однак обидва пронеслися повз м’яч. Також варто сказати, що динаміки наступу гостей додав вихід Ацо Стойкова. Його швидкі рейди через центральну зону змушували українців іти у відчайдушні підкати.

Пішовши в наступ усіма силами, македонці звільняли зони та дозволяли суперникам вибігати в контратаки. Найкращу нагоду зняти питання про переможця мали Коноплянка та Едмар. Однак Євген, отримавши від Ярмоленка передачу справа, надто довго вовтузився з м’ячем і пробив оборонцеві в ногу, а Едмар, підхопивши відскік, вдарив надто невдало. У підсумку фінальний свисток зафіксував мінімальну перемогу збірної України. 

Після трьох турів наша збірна посідає третє місце в турнірній таблиці слідом за словаками, які в неділю переграли білорусів (3:1) і набрали максимальну кількість очок, та іспанцями, які, як і українці, мають шість очок, але значно випереджають нас за різницею забитих і пропущених. Свій наступний матч українська команда проведе 15 листопада в гостях проти збірної Люксембургу.