Сучасний футбол все більше пов’язаний із політичною кон’юнктурою. Якщо раніше говорили, що гра мільйонів об’єднує країни, то нині у вищих ешелонах як ФІФА, так і УЄФА розуміють, що інколи краще не загострювати ситуацію та зробити все, аби закляті вороги не з’ясовували обставин на футбольному полі. 

Цього року із зрозумілих причин у число країн, які найближчим часом не зустрінуться в єврокубках, потрапили й Україна з Росією. Нині згадуємо всі подібні випадки.

Під час жеребкування відбіркового турніру до Євро-2012 у Варшаві сталася подія, якій до цього не було прецедентів. Вірменія повинна була відправитись у групу А разом із Азербайджаном. Ведучий церемонії Джанні Інфантіно злегка пожартував: “Сталося саме те, що не повинно було статися”. Після цього на очах у всього світу відбулася маніпуляція результатами жеребкування – Вірменію перемістили з групи А в групу В, де її чекала Андорра. 

Причини оголосив УЄФА напередодні: Вірменія та Азербайджан не могли зустрітись у відбірковому турнірі через конфлікт у Нагірному Карабасі й напруженість, яка існувала між двома націями, зокрема на футбольному полі. Власне, приводом розвести команди став відбірковий турнір до Євро-2008 – тоді азербайджанці відмовилися приймати вірмен у себе вдома, запропонувавши зіграти обидва матчі на нейтральному полі. Вірмени навпаки хотіли провести домашній і виїзний матчі. Сторонам не вдалося домовитись, і УЄФА зарахував технічну поразку обом командам у двох матчах.

Після цього Зепп Блаттер і Мішель Платіні дали спільну прес-конференцію, і одіозний президент ФІФА заявив, що команди не скоро зустрінуться на футбольному полі. “Ми зробимо так, щоби Вірменія та Азербайджан опинилися в різних групах. Довіртеся мені! Я з 1972 року проводжу жеребкування і знаю, як це зробити”, – зазначив Блаттер. Незважаючи на те, що він фактично визнав, що ФІФА підтасовує результати жеребкувань, генератор випадкових чисел і далі жартував над кавказькими командами. 

У відборі чемпіонату Європи U-19 азербайджанці знову повинні були зіграти з вірменами, і на цей раз УЄФА змінив склади груп уже після закінчення жеребкування, побоюючись повторення подій 2006 року. Тоді “молодіжки” грали на нейтральному полі на Кіпрі, азербайджанські гравці весь матч провокували вірменських уболівальників із діаспори, відтак усе закінчилося масовою бійкою за участі футболістів і фанатів, а гра була перервана на півгодини. Таким чином, мораторій на матчі азербайджанців і вірмен діє донині. 

Остання зустріч футбольних збірних Росії та Грузії відбулася навесні 2003 року і запам’яталася передусім вимкненням світла на стадіоні, через що матч довелося перенести. 

Проте конфлікт у Південній Осетії у 2008 році змусив УЄФА додати й цю пару команд у список тих, хто не може зустрічатись у відбірковому турнірі. Після скандалу з Вірменією та Азербайджаном у минулому відбірковому турнірі Платіні дуже жорстко “пройшовся” по своєму попереднику Леннарту Юханссону, який залишив йому у спадок “кавказьку” проблему, і вирішив діяти за принципом “від гріха подалі”. 

До речі, хоча офіційна заборона поширюється тільки на матчі збірних, у єврокубках останніх років одні проти одних не грали ані азербайджанці з вірменами, ані росіяни з грузинами. Звичайно, жереб сліпий, а клубів, що беруть участь у єврокубках, багато, особливо на ранніх стадіях. Але, як сказав Блаттер, він “знає, як це зробити”. 

У січні 2014 року, незадовго до Олімпіади в Сочі, федерації футболу Росії та Грузії дійшли згоди, що якщо їм доведеться зустрітись у відборі до Євро-2016, то команди гратимуть одна проти одної. Але збірні потрапили в різні групи, а чиновникам з РФС скоро підкинули нову дипломатичну задачу з Кремля, що стосується цього разу відносин із іншим сусідом. 

Рішення розвести українські та російські команди наразі торкнулося лише клубних змагань уперше (принаймні офіційно). Ймовірність того, що “Дніпро” зіграє із “Зенітом” у третьому кваліфікаційному раунді ЛЧ, була надто висока, щоби її ігнорувати. 

Справа навіть не в тому, що цей матч сприймався би як зустріч команди Коломойського з командою Міллера – не останніх людей у російсько-українському конфлікті. Сьогодні футбольні вболівальники українських клубів змушені брати в руки зброю, захищаючи свою країну, зокрема, від націоналістів, одержимих “російською ідеєю”, яких так багато серед фанатів “Зеніту”. У цій ситуації справа навряд чи закінчиться дрібними побутовими конфліктами, як було в 1999 році або під час матчів “Динамо” та “Спартака”. 

Цікаво, що президент київського “Динамо” Ігор Суркіс, коментуючи цю заборону, зазначив, що його команда не гратиме з росіянами навіть у товариських матчах: “Сподіваюся, що настане час, коли політики налагодять мир у наших країнах. Зараз в Україні гинуть наші люди, наші громадяни, тому не час грати товариські матчі з російськими клубами”.

А ось президент команди “Краснодар” Сергій Галицький іронічно зазначив, що якщо український і російський клуби зустрінуться у фіналі Єврокубку, то УЄФА, найімовірніше, дозволить цей матч. 

Звичайно, це може статися вже й цього сезону, але, на жаль, поки все йде до того, що напруженість між державами і, що куди гірше, народами спаде приблизно тоді, коли наші клуби зіграють разом у фіналі, тобто не найближчим часом.

Єдина не пострадянська заборона стосується нового члена УЄФА – Гібралтару. Спірна територія з населенням, яке цілком може поміститися на не найбільшому стадіоні, стала повноправним членом організації у 2013 році. 

Перед жеребкуванням кваліфікаційних матчів Євро-2016 генсек УЄФА Джанні Інфантіно заявив: “Гібралтар бере участь у відборі з однією умовою – команда не може зустрітися з Іспанією”. Іспанці були головними противниками вступу міні-держави у футбольний союз у 1999 році, побоюючись подібних прецедентів з боку каталонців і басків. Але на конгресі УЄФА в травні 2013 року, який відбувся в Лондоні, проти вступу Гібралтару голосували тільки Іспанія та Білорусь. 

Британський флот у Гібралтарі турбує іспанців так само, як до цього року Україну турбувала присутність ВМФ Росії в Севастополі (як виявилося, небезпідставно). Іспанці оскаржують суверенітет перешийка, який є британською заморською територією. У день жеребкування ще три британські військові кораблі зайшли в порт Гібралтару, а тижнем раніше іспанський флот заважав британцям проводити навчання. 

Що цікаво, історія зі зміною відбіркових груп повторилась і під час цього жеребкування. Чи то погано підігріли кулі, чи то в УЄФА демонстративно вирішили показати, що в них усе чесно, але Гібралтар потрапив до групи С з Іспанією, звідки його посунули до групи з ірландцями та шотландцями (а також новими чемпіонами світу – німцями).