Здавалось би, що у цей важкий для країни час більшості аж ніяк не до футболу. Але напевно це хибне твердження. Попри АТО на сході, країна мусить жити повноцінно. І саме футбол вже став тим фактором, який об’єднав ворогуючі фанатські угрупування. 

Хоча, звісно, дуже важко переключатися від жахливих новин з Донбасу, це таки треба робити, аби не зійти остаточно з розуму. На щастя, керівництво ФФУ, незважаючи на складні умови не стало відкладати старт початку нового сезону. І минулого тижня в Україні розпочався вже 24-й чемпіонат країни з футболу.

Звичайно червень та початок липня розбалував шанувальників футболу – було багато гри найвищої якості, з різноманітними сюжетами та розв‘язками, адже то був чемпіонат світу – вершина футбольної ієрархії. Навряд чи двотижнева перерва могла збити оскому, тим не менше, старт національної першості очікувався якщо не з нетерпінням, то принаймні з неприхованим інтере­сом. 

У зв’язку з важкою ситуацією на сході зрозуміло, що головний футбольний центр перемістився у Київ і Львів, незважаючи на те, що в нинішній першості відразу п’ять команд (три з яких з Донецька) представляють східний регіон. Але команди з Донбасу не можуть прийняти своїх суперників у себе вдома. Про що вже говорити, якщо минулого тижня суттєвих руйнувань зазнала домашня арена луганської “Зорі” – стадіон “Авангард”. Тож не дивно, що ці колективи змушені шукати собі тимчасові домівки. Цікаво, що більш багаті донецькі команди обрали для себе Львів, ті, що менш заможніші грають у Києві. Ось і вийшло, що в першому турі львівські вболівальники мали змогу побачити “наживо” відразу два матчі, і це при тому, що самі львівські “Карпати” грали в Ужгороді проти “Говерли”. Саме на цьому матчі зупинимося.  

Тяжке становище “Говерли” стало цього літа однією з головних тем футбольних новин. Навряд чи В’ячеслав Грозний міг уявити, що йому доведеться через представників мас-медіа волати про допомогу для своєї команди. Точніше того, що залишилося від колективу, який і так був доволі розбалансований. Не секрет, що, відмовившись терпіти свавілля клубного керівництва і покірно чекати погашення багатомісячних боргів із зарплати, більша частина гравців “Говерли” швидко працевлаштувалася в інших клубах. Як результат, один з найтитулованіших українських тренерів перед стартом чемпіонату виявився з тим, що було під рукою. 

Розмаїтості вибору не позаздриш – розраховувати наставник міг хіба що на кількох перевірених бійців та найближчий резерв, зібраний в основному з представників юнацької команди. Цікаво, саме це й надавало символічності зустрічі “Говерли” з “Карпатами”. Як відомо, в минулому сезоні львів’яни несподівано для багатьох пішли схожим шляхом і, відмовившись від захмарних зарплат, зробили ставку на молодих та ранніх. Складно сказати однозначно, до чого привів курс на омолодження, але факт залишається фактом – у минулому чемпіонаті “Карпати” виправдали дієвість формули “навіщо платити більше” і виступили явно не гірше, ніж за наявності у складі дорогих виконавців.

На старті цього сезону львів’яни теж особливо не активізовувалися на трансферному ринку, але продовжили “реформи”, які добралися і до тренерського містка. Співпрацю з Олександром Севидовим у “Карпатах” порахували недоцільною і, призначивши кермувальним тренера “молодіжки” Ігоря Йовічевича, плюс ще більше зміцнили курс, взятий на створення кузні власних кадрів. 

Заявка “Говерли” на матч явно здивувала – якимось дивом Грозному все-таки вдалося знайти футболістів. І стартовий протокол засвідчив, що ужгородська команда поповнила свій склад двома новачками-легіонерами – бразильським центральним захисником Аланом де Лімою, а також румунським центральним хавбеком Александру Тудосе. Тож або в клубі не така-то вже й погана ситуація з фінансами, або В’ячеслав Грозний настільки вмілий мотиватор, що навіть легіонери, які їдуть в Україну в першу чергу заробити грошей, готові грати заради самої гри. 

Щодо гостей, то їх тренер порадував нечисленних уболівальників “Карпат” появою у складі 18-річного півзахисника Івана Будя, який дебютував у Прем’єр-лізі, а також поверненням Павла Ксьондза, який курсував цього літа між “Металістом” і “Дніпром”.  Ну і звісно, приємно було бачити улюбленця Львова Ігоря Худоб’яка, який одразу ж вийшов у центрі поля поруч з Олегом Голодюком. Уже в другому таймі в гру вступив Денис Кожанов. Залишилося виловити на вільному трансфері Сергія Кузнєцова, який напевне змусив би швидше прогресувати Тараса Пулковського і “стара гвардія” буде майже в повному складі.

Ужгородці перший тайм відіграли цікавіше і заслужено його виграли. Складно сказати, чим займався новий тренерський штаб “Карпат” у літнє міжсезоння, але оборона львів’ян у першому таймі нагадувала прохідний двір. Вже на 15-й хвилині ударом зі штрафного відкрив рахунок Максим Шацьких – він вдало пробив над стінкою і влучив у ближній кут, куди явно запізнився Ільющенков. Згодом Шацьких міг закріпити успіх. Тільки тепер зі штрафного він не бив, а навішував – Акакпо не дотягнувся до подачі, але м’яч все рівно влучив у штангу! Ветеран міг забити і з гри. Через пару хвилин Трухін блискучим пасом вивів його віч-на-віч з Ільющенковим, але от на цей раз воротар не схибив і впорався. 

Щодо “Карпат” в атаці, то команда Йоветича запам’яталася в першому таймі хіба що великою кількістю неточних передач. Окрім того, львів’яни не нанесли жодного удару по воротах.

Але розмова в роздягальні явно пішла “карпатівцям” на користь – після перерви гості суттєво активізувалися. Щоправда, господарі їм у цьому допомогли. На другий тайм “Говерла” вийшла із наміром втримати рахунок, тому в атаку підопічні Грозного не ходили. А “Карпати” отримали простір, яким довгий час ніяк не могли скористатися. 

Все змінив вихід на поле Дениса Кожанова, який одразу ж включився в командну роботу. Саме Денис розпочав гольову атаку, що закінчилася довгою передачею на Худоб’яка, який дістав м’яча на лінії поля і прокинув його в центр. Пучковський виборов для себе позицію і з близької відстані переграв Надя – 1:1. 

Після відновлення статус-кво гра пішла вже на зустрічних курсах але без особливого загострення біля воріт обох команд. І в цей момент “Карпати” забили другий гол, який знову не обійшовся без Кожанова. Все почалося зі штрафного від Голодюка. Олег з 40 метрів пробив непогано – під саму поперечину. Однак Надь парирував м’яч і перевів його за лінію поля. Кутовий побіг подавати Кожанов, який, як в старі добрі часи, майстерно навісив, і Балажиц підрізав круглого головою у ворота – 1:2. 

На жаль, втримати переможний рахунок “карпатівцям” не вдалося. Ужгородці після другого пропущеного гола буквально насіли на ворота гостей. Уних було кілька нагод, аби відновити статус-кво, і в підсумку румун Тодосе таки вразив ворота Ільющенкова – 2:2.

На цьому господарі не зупинилися і цілком могли вирвати перемогу. Наприкінці матчу захист “Карпат” укотре провалився, дозволивши практично вийти на побачення з голкіпером Максиму Фещуку. Однак поряд опинився Муртаз Даушвілі, якому не залишалося нічого іншого, як фолити. Фол був виправданий, а червона картка заслуженою. Можна говорити про те, що грузин врятував команду від неминучого гола, хоча “Карпатам” довелося догравати матч у меншості. На щастя, львів’яни таки зуміли втримати нічийний рахунок, який виявився єдиним у першому турі. 

Щодо інших матчів, то доволі по-різному зіграли три донецькі команди. “Металург”, який приймав “Дніпро” на “Арені Львів”, зазнав поразки з рахунком 0:2. Головним героєм поєдинку став Роман Зозуля, який шукав шляхи до чужих воріт і двічі з ним не впорався Вячеслав Чечер, спочатку заробивши штрафний, у неповторному стилі реалізований Євгеном Коноплянкою, а потім порушення сталось ще ближче. Пенальті вдало виконав Матеус – 0:2. Ситуація могла загостритись перед компенсованим часом, коли Євген Арановський ще раз вказав на 11-метрову позначку, але на іншій половині поля, вгледівши порушення з боку Дугласа проти Максима Задераки у день його дебюту у Прем’єр-лізі. Однак Денис Бойко не пропустив від Александре, парирувавши потужну спробу того у поперечину, після чого м’яч вилетів у поле. 

Більш розгромно програв дебютант еліти – “Олімпік”. В Одесі з новачком нелюб’язно обійшовся місцевий “Чорноморець”, який розгромив суперника з рахунком 4:0. А ось “Шахтар”, теж у Львові, без проблем розправився із запорізьким “Металургом” (2:0). Донеччани вирішили долю протистояння ще у першому таймі, дозволивши собі після перерви гру не на повну потужність. 

“Іллічівець” у Луцьку “приймав” місцеву “Волинь”. Спершу нерідні стіни допомагали маріупольцям, саме вони відкрили рахунок у матчі: з пенальті відзначився Кулач. Надалі гра проходила практично без моментів, і лише в останні  десять хвилин “Волинь” під крики Кварцяного таки активізувалася і зуміла не лише зрівняти рахунок, але й вирвати перемогу – 1:2.

Ще два матчі завершилися мінімальними перемогами лідерів минулого сезону. “Динамо” вдома перемогло “Ворсклу” – 1:0. А “Металіст” здолав “Зорю” – 2:1.