Віта Семеренко виграла “бронзу” в спринті, а разом з Юлією Джимою, Валею Семеренко та Оленою Підгрушною здобула перемогу в естафеті. У загальному медальному заліку наша команда посіла 20-те місце, а переможцем стали господарі Ігор, які отримали 13 золотих, 11 срібних і дев’ять бронзових нагород.

У Сочі всі надії збірної України були пов’язані з виступом жіночої біатлонної команди. Ґрунтувалися вони на чудовому виступі на торішньому чемпіонаті світу в Нове Место (Чехія), де українки завоювали п’ять медалей, а також результати в нинішньому розіграші Кубку світу, в рамках якого наші біатлоністки виграли сім нагород. На Олімпіаді очікування виправдалися лише частково.

Ігри почалися для збірної України вдало – в спринті на 7,5 км “бронзу” завоювала Віта Семеренко. Але продовження в інших особистих дисциплінах не було. У гонці переслідування на 10 км, індивідуальній гонці на 15 км і мас-старті наші біатлоністки залишилися без медалей. Особливо прикрою була невдача Валі Семеренко на дистанції 10 км, де вона після четвертої стрільби займала друге місце, але втратила перевагу на останньому колі і стала тільки п’ятою. Швидкість підводила в Сочі також інших українок. Не була схожа на себе чинна чемпіонка світу в спринті Олена Підгрушна, відчували проблеми на лижні Віта Семеренко і Юлія Джима.

Ніхто з лідерів жіночої збірної не вийшов на старт змішаної естафети, де збірна України також могла розраховувати на медаль. Це було зроблено, щоб спортсменки зібралися з силами перед ключовою для них жіночою естафетою. І цей розрахунок спрацював. Наша команда чудово провела всю гонку – від початку і до кінця. З першого ж етапу Україна вийшла в лідери, і далі питання стояло тільки в тому, щоб утримати той відрив, який у нас був. На першому ж етапі проблема з гвинтівкою відкинула Німеччину далеко назад, Франція взагалі змушена була знятися з перегонів після падіння Брюне. Основними переслідувачами української команди стали росіянки і норвежки.

Біатлоністки принесли Україні друге “золото” за весь час участі нашої команди в Зимових Олімпійських іграх

Ключовим моментом усієї гонки стала “стійка” Валі Семеренко. Вона допустила три промахи в перших п’яти пострілах, після чого не мала права на помилку. Але в цей критичний момент наша спортсменка зібрала всю волю в кулак і поцілила в мішень трьома запасними патронами! Помилися хоч раз, і суперниці накрили б її. А так вона передала естафету Олені Підгрушній з 28-секундним відривом від переслідувачів.

Підгрушна стріляла відмінно. І хоч Берґер і Вілухіна теж не схибили на стрільбі, але Олену було вже не втримати. Вона мчала вихором на фініш! І ніхто не зміг до неї і близько наблизитися! Довгоочікувана перемога України! Останній і єдиний раз Україна завойовувала золоту медаль на Зимовій Олімпіаді у 1994 році. Це зробила фігуристка Оксана Баюл. Додамо, що наші дівчата виграли олімпійське “золото” в день народження чинного президента Федерації біатлону України Володимира Бринзака, якому в п’ятницю виповнилося 57 років. Однозначно – це найкращий подарунок, про який тільки міг мріяти Володимир Михайлович, який дуже багато зробив для сьогоднішнього тріумфу України в російському Сочі.

фото: noc-ukr.org

Таким чином біатлоністки принесли Україні друге “золото” за весь час участі нашої команди в Зимових Олімпійських іграх. Перше в 1994 році в Ліллегаммері (Норвегія) виграла Оксана Баюл в одиночному фігурному катанні. За час незалежності країни “золото” вигравав і інший наш фігурист – Віктор Петренко – в 1992 році в Альбервіллi (Франція), але тоді українські спортсмени поїхали на Ігри у складі об’єднаної команди, що стала правонаступницею збірної СРСР і виступала під олімпійським прапором. Всього на Зимових іграх українська команда виграла сім медалей. “Срібло” в 1998 році в Нагано (Японія) завоювала біатлоністка Олена Петрова, “бронзу” здобували ще дві представниці цього виду спорту: в 1994-му – Валентина Цербе, а в 2006 році в Турині (Італія) – Лілія Єфремова. Третіми стали  фігуристи Олена Грушина та Руслан Гончаров у 2006 році.

Звичайно, успіхів у збірної України могло бути й більше. І якраз Олімпіада в Сочі стала свідченням некомпетентності українського спортивного керівництва. Складно по-іншому пояснити, чому вихованці нашої спортивної школи в такій кількості здобувають медалі іншим країнам. Так, на Іграх- 2014 фігуристка Тетяна Волосожар разом з Максимом Траньковим з Росії стала дворазовою олімпійською чемпіонкою: в особистих змаганнях з фігурного катання і в командному турнірі. Два “золота” взяв за Росію бобслеїст Олексій Воєвода, що виграв на двомісних та чотиримісних бобах. Олімпійськими чемпіонами стали члени збірної Білорусі фристайлісти Антон Кушнір та Алла Цупер, які перемогли у змаганнях з лижної акробатики. І, нарешті, ще одна фігуристка – Олена Савченко разом з Робіном Шолкови здобули Німеччині “бронзу” в парному катанні.

А в останній день Олімпіади вирішувалося, хто стане переможцем у загальному командному заліку, де лідирувала збірна Росії, що мала, як і Норвегія, 11 золотих нагород, але випереджала конкурентів лише завдяки більшій кількості “срібла”. Багато вирішувалося під час лижної гонки на 50 км, в якій серед фаворитів були і росіяни, і норвежці. У підсумку змагання завершилися повним тріумфом господарів Олімпіади, які посіли весь п’єдестал – першим став Олександр Легков. На додачу росіяни ще й виграли бобслейнe “золото” на чотиримісному бобі і завершили Олімпіаду з 13 золотими, 11 срібними і дев’ятьма бронзовими медалями. Вони перемогли в загальному заліку Зимових ігор вперше з 1994 року.

Остання золота медаль за традицією була розіграна у фіналі чоловічого хокейного турніру, де зустрічалися збірні Канади і Швеції. Канадці чудово провели гру і відкрили рахунок у першому періоді, коли відзначився Джонатан Тейвз. У другій двадцятихвилинці Сідні Кросбі закинув ще одну шайбу і збільшив перевагу своєї команди. Остаточний рахунок у третьому періоді встановив Кріс Кунітц. Збірна Канади виграла 3:0. 

А потім була церемонія закриття і передача Олімпіади наступному місту – корейському Пхенчану.