У понеділок увечері в швейцарському Цюріху відбулася церемонія нагородження найкращого футболіста світу 2013 року.

Володарем “Золотого м’яча” вдруге в кар’єрі став португальський нападник мадридського “Реалу” Кріштіану Роналду, який перервав чотирирічну гегемонію аргентинця Ліонеля Мессі. Сам форвард “Барсeлони” цього разу зайняв у конкурсі друге місце, а третім став півзахисник збірної Франції та мюнхенської “Баварії” Франк Рібері.

З того часу, як в 2010 році “Золотий м’яч “ найкращому гравцеві світу замість авторитетного видання France Football стала вручати Міжнародна федерація футболу (ФІФА), критерії визначення володаря престижного призу значно змінилися. У голосуванні France Football, в якому брали участь виключно журналісти, обов’язковою умовою була наявність у номінанта міжнародних трофеїв – на рівні клубів або збірних.

З 2010 року це правило стало не принциповим, а сам конкурс, отримавши знайому назву, нагадував альтернативний “Золотому м’ячу” – “Діамантовий м’яч”, який ФІФА проводила до цього, особливо це стосувалося правила вибору найкращого. В голосуванні окрім журналістів приймають участь головні тренери і капітани всіх національних збірних світу. У таких умовах “Золотий м’яч”, починаючи з 2010 року, незмінно діставався Ліонелю Мессі – найпопулярнішому і обдарованому футболістові сучасності, який яскраво грає і багато забиває, але за останні роки виграв лише один вагомий міжнародний трофей – Лігу чемпіонів-2010/11.

Ліонель Мессі опинився в короткому списку претендентів на “Золотий м’яч” і цього разу. Він знову показав вражаючу результативність, забивши в 2013 році в різних турнірах за “Барселону” і збірну Аргентини 45 голів. Разом з каталонцями Мессі виграв чемпіонат Іспанії, а з аргентинцями пробився у фінальну частину світової першості, де їх, втім, чекали за замовчуванням.

Загалом змагання за “Золотий м’яч” за останні роки перетворилися в порожню формальність. Скажімо, Ліонелю Мессі можна віддавати “ Золоті м’ячі “ щороку, якщо створити однойменну нагороду для гравця, якого більшість вважає головним генієм футбольної сучасності. Але за тією ж логікою без подібного призу залишається кожен, хто не був загальновизнаним генієм – були епохи, коли подібних гравців просто не було, виходить, тоді і “Золоті м’ячі” не потрібні. Не дивно, що президент УЕФА Мішель Платіні неодноразово заявляв, що нинішній “Золотий м’яч” – це даремна трата часу, що в сучасному футболі стався збій, коли французькі журналісти навіщось передали право на вручення нагороди в руки гравцям і тренерам.

Адже за логікою, приз кращому футболісту року вручається за предметні досягнення, нехай навіть визнання здобуто в товариському матчі або є нагородою за сукупністю досягнень, голів, лідерських якостей. І прив’язка до року важлива вже давно і тільки, якщо серед володарів найбільших трофеїв немає гідного претендента, голосували за велику зірку, як після перемоги греків на Євро-2004. Адже справа ще й у сенсі нагороди – визначити гідного. У даному випадку переміг Роналду, але випередив він не тільки сучасного принца футболу, а й людину, яка перемагала команду Мессі і вигравала великі турніри.

Франк Рібері в 2013 році завоював на порядок більше трофеїв. Головний з них – перемога з “Баварією” в Лізі чемпіонів, доповненням до якої стало “золото” в німецькій першості, виграш Суперкубкa Європи і клубного чемпіонату світу. Зі збірною Франції Рібері завоював право зіграти на чемпіонаті світу, вибивши в стикових матчах національну команду України. Так саме проти українців Pібері не зміг показати всього, на що здатний. І до речі, головний тренер нашої збірної Михайло Фоменко віддав французькому вінгеру третє місце, а на перше місце поставив Кріштіану Роналду. Рібері першу позицію відвів український журналіст Ігор Лінник. А ось капітан національної команди Руслан Ротань назвав кращим іспанця Хаві.

Напевно в цьому і полягає головна проблема нинішнього “Золотого м’яча”. Тренери оцінюють харизму і результативніcть, футболісти – особисті якості, а журналісти – сукупні досягнення. Скажімо, якби конкурс проводився за старою схемою, то в голосуванні журналістів беззаперечним фаворитом був би саме Рібері.

Однак, якщо на користь Франка Рібері, який забив за рік у різних турнірах 23 голи, говорили його титули, то головним аргументом Кріштіану Роналду була його неймовірна результативність. У 2013 році він забив за “Реал” і збірну Португалії 69 м’ячів. Інша справа, що це не допомогло мадридцям випередити в чемпіонаті Іспанії їх найпринциповішого суперника – “Барселону”, а в півфіналі Ліги чемпіонів – пройти дортмундську “Боруссію”. Та й збірна Португалії відбірний турнір світового чемпіонату провела непереконливо і була змушена пробиватися у фінальну частину через стикові матчі. Щоправда, потрібно відзначити, що саме в них Кріштіану Роналду був гарний і відправив у ворота збірної Швеції всі чотири португальських голи.

Власне саме за це форвард з Португалії вважався головним претендентом на “Золотий м’яч-2013” у букмекерів, які віддавали йому перевагу перед Франком Рібері та Ліонелем Мессі. У підсумку прогнози виправдалися, і кращим гравцем року став Кріштіану Роналду, який отримав цей приз вдруге в кар’єрі. Вперше він став його володарем у 2008 році, коли ще виступав за “Манчестер Юнайтед”. Отримуючи “Золотий м’яч” з рук Пеле, Кріштіану Роналду не зміг стримати сліз і дякував партнерам по клубу, збірній і рідним тремтячим голосом. У ході голосування португалець отримав 27,99% голосів, Ліонель Мессі – 24,72%, а Франк Рібері – 23,36%.

До речі, Роналду був не єдиним “безтрофейним” футболістом у цей вечір, хто отримав “Золотий м’яч”. Адже окрему нагороду придумали для Пеле – свого часу цю нагороду вручали тільки гравцям європейських команд, тож король футболу ніколи не брав участі у змаганні за цей приз. А його він цілковито заслужив. Тож не дивно, що як і згодом Роналдо, він розплакався, коли зал стоячи влаштував йому овації. 

фото: АР

Окрім призу найкращого футболіста планети у понеділок було вручено ще кілька нагород. А однією з найбільш безглуздих виявилося визначення “символічної збірної року” за версією Асоціації професійних футболістів. Якщо вірити самим футболістам, то в світі немає лівих захисників, а кращими за підсумками 2013-го є гравці, які аж ніяк не зіграли найкраще, проте заробляють дуже багато.

Про що можна казати, якщо в символічній збірній світу не знайшлося місця жодному представнику дортмундської “Боруссії”. Виявляється, що в світі немає лівого захисника, за якого доблесні футболісти готові проголосувати. Алаба занадто молодий, він для них не авторитет, а що за допомогою австрійця зумів нарешті довести свою корисність і принести трофеї “Баварії” Рібері, футболісти не зрозуміли. Для цього потрібно дивитися багато ігор, а не тільки Ель Класіко. Пам’ятайте, адже минулого разу символічна збірна року повністю складалася з гравців Прімери. Ось мисливці за славою і не змінюють звичок – “Реал” і “Барселона” залишаються в фаворі. Навіть після того, як німці втоптали в багнюку ці клуби в Лізі чемпіонів.

Якби збирали збірну улюблених гравців, то Хаві з Ін’єстою виглядали б у ній доречно. Але раз говорять про команду з найкращих гравців на окремих позиціях, то добре б подивитися декілька матчів “Барселони” Віланови, послухати, що каже Мартіно про стан каталонців, чи всім він задоволений. Але подібне зусилля проігнорували, і опинився на правому фланзі Дані Алвеш, якого минулого року дуже важко назвати кращим правим захисником світу хоча б тому, що навіть скромний Сабалета провів рік сильніше і стабільніше. Не кажучи вже про те, що Лам – один з героїв минулого сезону і початку нинішнього, грав до приходу Гвардіоли справа в обороні.

Але навіть у центрі півзахисту він виявився нічим не гіршим за старіючого Хаві, як взагалі можна ставити в основу збірної року людину, чию команду так принизили, як “Барселону”. А ось Яя Туре футболісти просто проігнорували. Та й Рамос у центрі оборони це більше нонсенс, аніж реальний стовп захисту. Мабуть, треба констатувати – не можна в подібних опитуваннях питати думку футболістів, оскільки їх спосіб оцінки відверто примітивний, і вже котрий рік вручення подібних нагород пов’язане зі скандалами.

Щодо решти призів, то тут ніби особливих претензій немає. У жінок перемогла голкіпер збірної Німеччини Надін Анґерер. Також німці тріумфували і у суперечці тренерів. Юпп Хайнкес отримав нагороду за перемоги “Баварії”, хоча вже більше півроку відпочиває на пенсії. А ось Сільвія Найд і далі очолює жіночу збірну Німеччини.

У суперечці за приз Ференца Пушкаша у Матича і Неймара не було конкурента, оскільки гол Ібрагімовича дивно порівнювати з двома простенькими дальніми ударами, де вся краса прямо залежить від якостей м’ячів. Пробий серб і бразилець так само в році 1960-му, тодішній м’яч полетів би інакше, а не так, як зараз летять м’ячі після десятків подібних дальніх ударів. 

Одним словом, перемога Златана читалася, відбулася, і вона справедлива – забити такий м’яч у падінні через себе у товариському матчі може тільки людина, яка знає толк у футболі і любить грати красиво.