Третій етап Кубка світу з біатлону розпочався у французькому Ансі жіночою естафетою. Великий біатлон є рідкісним гостем на французькій землі, тому багато людей з цікавістю чекало цього етапу. 

А від української жіночої збірної, яка здобула в Хохфільцені “золото”, очікували якщо і не повторення австрійського результату, то хоча би потрапляння у призери. Треба віддати належне нашій команді – зі своїм завданням дівчата впоралися, хоча початок гонки і змусив усіх понервуватися.

Склад української команди був ідентичним, тому приніс “синьо-жовтим” перший великий успіх у новому сезоні. Але вже на першому етапі весь план на гонку поставили під сумнів зовнішні чинники. Юлію Джиму одна із суперниць “підбила” ззаду, в результаті чого українка впала і так втратила дорогоцінний час. Але після ідеальної стрільби на першому рубежі, відмінного ходу на дистанції і всіх закритих, нехай і з трьома додатковими патронами, мішеней “на стійці” на передачу естафети Юля прийшла дев’ятою. Щоправда, і відставання від лідируючої Швейцарії було солідним – 42 секунди.

Віта Семеренко, яка стартувала другою і допустилась одного промаху на другому вогневому рубежі, зуміла відіграти дві позиції, передавши естафету своїй сестрі сьомою. У лідери ж вийшла збірна Німеччини, якій Україна програвала вже більше хвилини. У цій ситуації дехто вже вважав, що українкам потрапити в призери практично неможливо.

Але іншої думки була Валентина Семеренко. Те, що вона зробила, важко описати словами. Валя відмінно відстрілялася на першому вогневому рубежі та вивела Україну на четверте місце, хоча до призової трійки було ще далеко, а відставання від Німеччини, як і раніше, було досить великим. Можливість наблизитися до подіуму в Семеренко з’явилася на “стійці”, оскільки лідери стріляли не надто впевнено. Канадка Меган Танд-Хайніке багато часу витратила на стрільбу, і українка цим скористалася – на позначці 5,0 кілометра наша збірна вже була третьою. Хільдебранд прекрасно завершила етап і забезпечила своїй збірній відрив у 35 секунд. Семеренко тим часом наблизилася до норвежки Сюнневе Сулемдаль.

А потім своє вагоме слово сказала і капітан української команди Олена Підгрушна. Свій етап вона пройшла просто блискуче. Олена не забарилася на стрільбищі і понеслася за тріумфаторкою минулого сезону Турою Бергер, одночасно відриваючись від переслідувачів. На другому вогневому рубежі стало зрозуміло, що переможцем перегонів буде Німеччина: Лаура Дальмайер у цілковитій самоті підійшла до “стійки” і не допустилася жодного промаху. 

Водночас Бергер несподівано не влучила у дві мішені та лише за допомогою двох додаткових патронів зуміла уникнути штрафного кола, однак у той же час Підгрушна чисто закрила свої мішені та вирушила на трасу, маючи перевагу у вісім секунд. На позначці 5,0 кілометра Бергер значно зменшила відставання від Підгрушної, і стало зрозуміло – на фініші нас чекає цікава боротьба за друге місце. А Дальмайер, не сильно напружуючись, із піднятими вгору руками принесла збірній Німеччини перемогу в цій естафеті.

Тура на фінішній прямій наздогнала Підгрушну, але українка не дозволила норвежці себе випередити. 23,3 секунди – підсумкове відставання збірної України, 23,8 – команди Норвегії. Канада фінішувала четвертою, що варто визнати серйозним успіхом: минулого сезону ця північноамериканська збірна всього раз була в десятці.

Цікаво, що це друге місце дозволило жіночій збірній України очолити загальний залік Кубка націй у цьому сезоні.