Наша команда в складі Василя Іванчука, Антона Коробова, Олександра Моїсеєнка, Юрія Криворучка й Олександра Арещенка опинилася позаду збірних Росії і Китаю. 

Чоловіча збірна України їхала на чемпіонат світу як один із фаворитів. Статус однієї з найсильніших шахових команд світу вона регулярно підтверджує на найбільших змаганнях. Одного разу українська збірна навіть виграла світову першість у 2001 році. У 1993 році вона взяла “срібло”, а два роки тому – “бронзу”. Ще успішніше наші шахісти виступають на Всесвітніх шахових Олімпіадах, де, на відміну від чемпіонату світу, грає не десять найсильніших збірних, а всі без винятку команди. Олімпіаду збірна України вигравала двічі – у 2004 і 2010 роках. 

Власне минулого року саме на цих змаганнях вона підтвердила звання третьої команди світу і завоювала “бронзу”. Її нашій країні принесли Василь Іванчук, Павло Ельянов, Руслан Пономарьов, Олександр Моїсеєнко та Андрій Волокітін. В Анталію поїхали тільки двоє з них – Іванчук і Моїсеєнко. Ельянов, який має найвищу – 21-шу – позицію серед вітчизняних шахістів у рейтингу Міжнародної федерації шахів (FIDE ), у Туреччині не виступав. Так само як і екс-чемпіон світу в особистому заліку Руслан Пономарьов, який посідає в кваліфікації 22-ге місце.

Але навіть незважаючи на їх відсутність, наша команда в Туреччині виступала дуже гідно. Українці приголомшливо розпочали змагання і після п’яти турів одноосібно очолювали турнірну таблицю. Наша команда обіграла США (2,5:1,5), Китай (2,5:1,5), Азербайджан (2,5:1,5), Німеччину (3:1) і Туреччину (2,5:1,5 ). Однак у шостому турі українські шахісти свої шанси на остаточну перемогу помітно зменшили. Вони несподівано програли Голландії з рахунком 1,5:2,5. Три партії цього матчу завершилися внічию, а вирішальною виявилася поразка на другій дошці, якої Антон Коробов зазнав від Люка ван Велі.

фото: wctc2013.tsf.org.tr

У сьомому турі збірна України прогнозовано перемогла єгиптян (2,5:1,5), а у восьмий ігровий день поступилася найголовнішому конкуренту – команді Росії. Василь Іванчук із Володимиром Крамником, Антон Коробов із Сергієм Карякіним і Олександр Моїсеєнко з Олександром Грищуком зіграли внічию, однак Юрій Криворучко на четвертій дошці поступився Яну Непомнящему. 

Перед заключною грою з Вірменією на рахунку збірної України було 12 очок; вона посідала третю позицію і зберігала лише теоретичні шанси піднятися на перше місце. Нашим шахістам необхідно було не тільки переконливо обігравати вірмен, але й розраховувати, що осічки допустять і суперники. Однак вірити в те, що росіяни поступляться головному аутсайдерові турніру – збірній Єгипту, міг тільки абсолютний оптиміст. Як і в те, що збірна Китаю програє іншому аутсайдеру – Туреччині. 

У підсумку дива не сталося, і фаворити в протистоянні з аутсайдерами змагань здобули перемогу. Росіяни виграли з рахунком 2,5:1,5 і стали чемпіонами світу. Китайці перемогли з результатом 3:1 і завоювали “срібло”. Втім і збірна України заключний матч провела успішно і, незважаючи на те, що їй протистояла одна з найсильніших команд світу – Вірменія, відстояла третє місце, з якого її в разі перемоги могли посунути саме останні суперники. Зустріч лідерів команд Василя Іванчука та Левона Ароняна, а також партії Олександра Моїсеєнка з Габріелем Саркисяном та Олександра Арещенка з Тиграном Петросяном, завершилися внічию. 

Перемогою свій поєдинок проти Володимира Акопяна завершив Антон Коробов, який гарантував тим самим збірній України другу поспіль світову “бронзу”.