У неділю завершився чемпіонат світу з легкої атлетики.  В останній день змагань в українських спортсменів були реальні шанси завоювати ще дві нагороди. Однак вони виявилися далекими від боротьби за медалі.

Одну з головних надій на нагороди в останній день змагань покладали на нашу жіночу естафетну команду 4х100 метрів. За останні роки дівчата зуміли прорватися у світову еліту, здобувши бронзові нагороди на чемпіонаті світу 2011 року та Олімпійських іграх 2012 року. Та й у цій першості майже усі вони зуміли пробитися у півфінал в індивідуальних змаганнях з двохсотметрівки, а Марія Ремінь – навіть у фінал.  Враховуючи успіхи українок на різних змаганнях у нинішньому сезоні, очікували, що вони, як мінімум, потраплять у фінал. Тим паче, що у першому забігу з дистанції зійшла сильна команда Нігерії.

У своєму півфінальному забігу українки вважалися одними з фавориток, адже серед конкуренток не було зіркових команд Ямайки та США. Прогнозували, що наші дівчата покажуть перший час (незважаючи на те, у якому складі команда змагатиметься).

Тренери робили ставку на такий квартет: Олеся Повх-Наталія Погребняк-Марія Ремінь-Єлизавета Бризгіна, проте вже зі старту перестали вірити в успіх українок. Олеся Повх свою дистанцію подолала не досить вражаюче, при цьому при передачі палички Наталії Погребняк виникла невелика затримка... Як виявилось, не єдина.

Правда, на той момент нічого страшного не трапилося. Тим більше, Погребняк успішно відіграла кілька позицій, а наша головна “зброя” – Марія Ремінь – вивела українську збірну в лідери. Але тут і сталася фатальна помилка... Єлизавета Бризгіна стартувала надто рано, і Ремінь не встигла передати їй естафети. Бризгіній, щоб не вийти за межі дозволеного для цього сектора, довелося фактично зупинитися, і таким чином вперед вийшов цілий квартет команд-суперниць.

Одну з конкуренток Єлизавета випередила, але на цьому і зупинилась. Четверта позиція у своєму півфіналі з результатом 43,12 незабаром розвіяла останні надії: українська збірна показала у підсумку дев’ятий час і сенсаційно залишилася поза вирішальним забігом! Ситуація нагадала ту, що трапилася на ЧЄ-2012 у Хельсінкі: тоді українки як головний фаворит забігу втратили паличку при передачі. Втім, тоді тренерському штабу наших спринтерів вдалося зробити правильні висновки і в результаті українки стали бронзовими призерами Олімпіади.

У фіналі свій шанс максимально використали француженки (42,73), сенсаційно фінішувавши перед американками (42,75). Правда, змагатися зі збірною Ямайки (41,29) на чолі з неповторною Шеллі-Енн Фрейзер-Прайс у той вечір було просто нереально.

На тлі невдачі жіночої естафетної команди те, що чоловічий квартет не отримає місця у фіналі, виглядає більш оптимістичним. По-перше, українці і не претендували на будь-які заслуги, по-друге, вони зуміли продемонструвати стабільність, пробігши в Універсіаді з результатом, достойним перемоги. У Казані результат українців був 38,56, у Москві ж вони пробігли на соту секунди гірше. До останнього у нашої команди був шанс вийти у фінал за часом, але, на жаль, третій забіг виявився надто швидким. 

Невдало виступила у фіналі і наша легкоатлетка (метання спису) Віра Ребрик, яка єдина із трьох українок пройшла на заключний етап змагань. Кримчанка, найімовірніше, брала участь у ЧС не у найкращій формі, показавши на вирішальному старті сезону практично той же результат, що і на чемпіонаті України  в Донецьку – не далі 58 метрів. У підсумку її краща спроба на 58,31 м стала лише 11-м результатом у фіналі. Втім Ребрик для того, аби потрапити на п’єдестал пошани, необхідно було метати снаряд хоча б на рівні свого особистого рекорду – 66,86 м. Він, нагадаємо, приніс Вірі золото у ЧЄ в 2012 році.

Остання надія України на ЧС у Москві Наталія Лупу посіла 7-й місце у забігу на 800 метрів. Подолавши три четвертих четвертої дистанції, за 200 метрів до фінішу вона раптом дозволила обігнати себе цілій групі суперниць, і так перетнула межу сьомою. Втім її результат – 1.59,79 – низьким не назвеш. Щоправда, напередодні Лупу пробігла з найкращим особистим результатом сезону 1.59,09. Перемогу святкувала  кенійка Юніс Жепкох Сум, яка зуміла поліпшити свій індивідуальний рекорд одразу на дві секунди (1.57,38), випередивши Марію Савінову з Росії (1.57,80) і Бренду Мартінес зі США (1.57,91)

Таким чином, збірна України фінішувала з трьома медалями – двома золотими та однією бронзовою. Цей результат дозволив українській команді увійти до десятки кращих легкоатлетичних країн. За кількістю і розподілом медалей Україна повторила ЧС-1995. Дві золоті нагороди українці завоювали лише втретє за 11 чемпіонатів світу. Сподіваємося, наступний світовий форум, який відбудеться в 2015 році у Пекіні, принесе нам ще більше причин для радості.