Підопічні Михайла Фоменка не надали суперникові практично ніяких шансів вразити ворота П’ятова, у той час, як самі відзначилися двічі, причому обидва рази в ролі асистента виступив півзахисник “Металіста” Едмар. Таким чином, напередодні найважливіших для України матчів відбіркового циклу у вболівальників нашої команди є привід набратися оптимізму. 

На матч проти Ізраїлю Микола Фоменко не зміг зібрати усіх найкращих, однак це аж ніяк не позначилося на результаті. Українці з перших же хвилин зустрічі взяли м’яч під свій контроль і почали конструювати свої атаки. На стартових хвилинах зустрічі біля чужих воріт проявляв активність Федецький, який раз за разом підключався до атак.

Перший більш-менш небезпечний момент виник на 11-й хвилині, коли після переведення з лівого флангу на правий, Федецький у дотик виконав передачу на Девіча, той прийняв м’яч у центрі штрафного майданчика, прибрав одного суперника на замаху, але пробити форварду завадив інший захисник ізраїльської команди.

Лише на 15-й хвилині Ізраїль вперше підібрався до чужих воріт: після помилки Тимощука ізраїльтяни тут же розгорнули контратаку, яку ударом з-за меж штрафного майданчика завершив Бен Басат, але П’ятов упевнено впорався з цією загрозою. Після цього гостям на деякий час вдалося відсунути гру від своїх воріт і навіть провести пару своїх хоч не надто небезпечних, але атак...  А потім стався гол. 

На 29-й хвилині Девіч відібрав м’яч у Каялу в центрі поля, просунувся вперед, а потім зіграв направо на Едмара, який прострілив і Ротань майстерним ударом у кут відкрив рахунок – 1:0. Через кілька хвилин українці цілком могли подвоїти перевагу. Голкіпер гостей Ават, вибиваючи м’яч від своїх воріт, влучив точно в Девіча, від ноги якого снаряд відскочив до Шевчука, але захисник збірної України не зміг з гострого кута потрапити у ворота. А через деякий час підопічні Фоменка змарнували ще одну нагоду для взяття воріт: Коноплянка на лівому фланзі зіграв на хід Шевчуку, той прострілив уздовж воріт, а Гусєву лічених сантиметрів не вистачило для того, щоб замкнути цю передачу.

Практично весь перший тайм українці провели біля чужих воріт, але перед самим свистком на перерву ледь не пропустили самі: після передачі від Натхо Барам Каял з п’яти метрів цілком міг розстрілювати ворота, але не влучив як слід по м’ячу. Здалося, що сам Каял не очікував, що м’яч до нього дійде, тому і діяв невпевнено.

Після перерви характер гри практично не змінився. Ізраїль якщо і атакував, то робив це дуже вже прямолінійно, натомість українці володіли перевагою, але втілити її в більш-менш небезпечний момент довгий час не могли. Тим більше, що серія замін змусила перебудовувати гру. 

У середині першого тайму гості зуміли вразили ворота П’ятова, але зробив це Езра вже після свистка арбітра, який зафіксував очевидний офсайд. А за 20 хвилин до фінального свистка Едмар розібрався із суперником на правому краю штрафного і видав пас точно на ногу Селезньову, якому залишалося з близької відстані послати снаряд у кут – 2:0. Едмар таким чином записав на свій рахунок другу гольову передачу. Після цього багато що в матчі стало  ясним, щоправда команди ще пробували змінити рахунок. Ближче до цього були українці, але цифри на табло так і не змінилися. 

Як підсумок – цілком упевнена і заслужена перемога збірної України, яка напередодні найважливіших офіційних ігор повинна вселяти в серця вболівальників цілком виправданий оптимізм. Попереду – зустрічі зі збірними Сан-Марино та Англії.