Цієї суботи, а саме 10 серпня, у Москві стартує головна легкоатлетична подія 2013 року – чемпіонат світу. Рівно через рік після Олімпійських ігор у Лондоні глядачі і фахівці побачать істотно оновлену еліту в “королівському” виді спорту.

Чимало спортсменів, закічивши олімпійський цикл, завершили і кар’єру. З тих же, хто продовжив виступи, далеко не всі зуміли з честю витримати випробування допінг-контролем. Що ж до збірної України, то радує те, що майже всі лідери в строю і готові боротися за нагороди, повідомляє УНІАН.

Як не дивно, але чемпіонати світу з легкої атлетики мають відносно недовгу історію. Вперше світовий форум був проведений 30 років тому: у 1983 році кращі легкоатлети планети зібралися у Гельсінкі. Перші чемпіонати проходили раз на чотири роки (у 1987 р. і 1991 р.). Але потім їх стали проводити раз на два роки. І рівно 20 років тому, в 1993 році, в німецькому Штутгарті дебютантом змагань стала збірна незалежної України. 

На “Готліб Даймлер Стадіум” дві бронзові нагороди завоювали штовхач ядра Олександр Багач і стрибун у довжину Віталій Кириленко. “Срібло” було на рахунку Лариси Бережної, яка також виступала в секторі для стрибків у довжину. А першу золоту медаль світової першості в історії незалежної України, що абсолютно справедливо, виграв стрибун з жердиною Сергій Бубка. У Штутгарті він підкорив висоту 6 метрів рівно. Таким чином команда завоювала чотири нагороди, посівши 11-е місце в загальнокомандному заліку. 

Через два роки в шведському Гетеборзі золоті медалі завоювали Сергій Бубка та Інеса Кравець (потрійний стрибок), а в 1997 році в Афінах Сергій Бубка став триразовим чемпіоном світу у складі української команди. Нагадаємо також, нинішньому керівнику НОК України і кандидату на посаду президента МОК належить унікальний рекорд, він виграв перші шість чемпіонатів світу в історії легкої атлетики в одній дисципліні. У 1983, 1987 і 1991-му роках він вигравав нагороди у складі збірної СРСР.

За 20 років виступів на світових легкоатлетичних першостях Україна здобула 28 нагород – 8 золотих, 9 срібних і 11 бронзових

Чемпіонат світу-1997 став взагалі найуспішнішим в історії української збірної. Тоді атлети завоювали дві золоті, чотири срібні та одну бронзову нагороду, замкнувши п’ятірку кращих легкоатлетичних держав світу. Попереду нас виявилися тільки збірні США, Німеччини, Куби та Кенії. Чемпіонкою, крім Бубки, стала Жанна Пінтусевич, яка виграла забіг на 200 метрів. А от у найпрестижнішому виді легкоатлетичної програми, забігу на 100 м, українка 0,02 секунди програла американці Меріон Джонс, що встановила світовий рекорд. 

Загалом, за 20 років виступів на світових першостях Україна здобула 28 нагород – 8 золотих, 9 срібних і 11 бронзових. У зведеній таблиці команда посідає 19 місце. Цікаво, що єдиний турнір, на якому не було завойовано жодної медалі, пройшов відносно недавно, в 2009-му році. Але результати чемпіонату світу-2011 та Олімпіади-2012 показують, що швидкоплинну кризу в українській легкій атлетиці вже подолано. І на світовій першості в Москві у нас є всі шанси на нові нагороди. 

На нинішньому турнірі виступлять майже всі найсильніші атлети країни, що зарекомендували себе як на ЧС-2011, так і на Олімпіаді в Лондоні. Два роки тому в корейському Дегу українці завоювали дві нагороди. Ользі Саладусі не було рівних у потрійному стрибку, а в естафеті 4х100 метрів бронзову нагороду завоювали Олеяна Повх, Наталія Погребняк, Марія Ремінь і Христина Стуй. Через рік у Лондоні Ольга Саладуха поміняла “золото” ЧС на “бронзу” Ігор, а естафетна команда знову була третьою, щоправда, з однією зміною в складі. Замість Наталії Погребняк виступала Єлизавета Бризгіна. 

Єдиним винятком у цьому списку став автор однієї з сенсацій Ігор у Лондоні, списометальник Олександр П’ятниця. Спортсмен, котрий ніколи раніше не показував високі результати на найбільших змаганнях, посівши 29-е місце на чемпіонаті в Дегу, в Лондоні несподівано “вистрілив”, ставши другим. Однак після Лондона П’ятниця отримав важку травму – розрив зв’язок, після якої лікарі прогнозували, що він взагалі не зможе відновити кар’єру.

Тим не менш, Олександр повернувся у спорт і вже в липні виступав на чемпіонаті України. Але там він зайняв лише четверте місце і не виконав норматив для потрапляння до складу команди на першість світу. Щоправда, він отримав спеціальне запрошення від організаторів ЧС, і передбачалося, що до Москви спортсмен поїде. Але його останні результати не дають передумов сподіватися на успішний виступ, а тому атлет пропустить світову першість. 

Головним відкриттям української легкої атлетики в нинішньому сезоні став стрибун у висоту Богдан Бондаренко. До 2013-го року він значився виключно в молодих і перспективних, виграючи лише на юніорському рівні. Бондаренко завоював “бронзу” юніорського ЧС в 2006 році в Пекіні, а в 2008-му у польському місті Бидгощ був вже чемпіоном.

Також він виграв і на Універсіаді-2011. А от на першому для себе дорослому чемпіонаті світу-2011 він навіть не вийшов у фінал, посівши підсумкове 11-е місце. Через рік у Лондоні український стрибун розділив восьме місце з ще трьома атлетами. 

Кар’єра Бондаренка на дорослому рівні стрімко пішла вгору у нинішньому сезоні. Він став срібним призером Shanghai Golden Grand Prix і переможцем чотирьох етапів “Діамантової ліги” – в Досі, Бірмінгемі, Лозанні і Лондоні. Крім того, на Athletissima (етап Діамантової ліги в Лозанні) він встановив національний рекорд України – 241 см, перевищивши досягнення Рудольфа Поварніцина, встановлене ще в далекому серпні 1985 року.

Вище Бондаренка за всю історію стрибали лише рекордсмен світу кубинець Хав’єр Сотомайор, екс-рекордсмен світу Патрік Шеберг, а також Ігор Паклін з Киргизстану. Бондаренко став першим стрибуном у XXI столітті, який подолав 241 см (останній раз вище стрибав Сотомайор у 1994 році). 

Таким чином, на даний момент Бондаренко є безумовно кращим з діючих стрибунів у висоту. І в Москві будь-яке місце українця, крім першого, буде розцінено як провал. Голов­не в цьому випадку, перемогти власні нерви. Історія спорту взагалі та легкої атлетики зокрема знає величезну кількість прикладів, коли фаворити оступалися у вирішальний момент. Як Сергій Бубка, котрий виграв “всього лише” одну Олімпіаду в кар’єрі з трьох, або хорватська стрибунка у висоту Бланка Власіч, яка програла Олімпіаду-2008 у Пекіні ... 

Всього у складі збірної України на московський чемпіонат світу їде 61 атлет. Практично всі з них, крім лідерів світового сезону, завоювали місце в складі збірної завдяки успішному виступу на чемпіонаті України в Донецьку. Втім, назвати ці результати успішними можна тільки на національному рівні. У контексті майбутньої світової першості інакше, як дуже посередніми, їх розглядати не можна.

Безумовно, збірна України повинна перевершити свій власний результат ЧС-2011 (2 медалі) і як мінімум повторити досягнення Олімпіади-2012 (3 нагороди). Більше того, є всі передумови говорити про золоті нагороди. Але сподіватися на великий врожай медалей, як це було в 1997 році, не доводиться. Нинішнє покоління легкоатлетів виділяється лише самородками-одинаками на загальному тлі середняків.

Що стосується кращих з кращих – світових зірок, то вони цього року відвідають ЧС далеко не в найсильнішому складі. Причому, змушені відмовитися від приїзду до Москви, в основному, “вершки” світової легкої атлетики. Так, олімпійська чемпіонка у семиборстві британка Джесіка Енніс-Хілл заявила, що не виступить у Москві, оскільки має намір повністю відновитися після травми ахіллового сухожилля. Також через травму чемпіонат пропустить хорватка Бланка Власіч.

До теми

Змагання в Москві будуть показувати практично по всьому світу, кожен день в касах і через інтернет розкуповується близько 1,5 тисячі квитків, а сукупний дохід організаторів і IAAF від цього заходу настільки великий, що вони можуть дозволити собі встановити досить значні призові. При цьому, призові будуть розподілені не тільки серед чемпіонів і призерів, а й серед фіналістів у всіх видах програми. Так, в особистій першості золота медаль буде оцінена в 60 тис. доларів, срібна – в 30 тис., бронзова – в 20 тис., 4-е місце – 15 тис., 5-е місце – 10 тис., 6-е місце – 6 тис., 7-е місце – 5 тис., 8-е місце – 4 тис. В естафеті ж (на всю команду) призові будуть такі: золота медаль – 80 тис., срібна медаль – 40 тис., бронзова медаль – 20 тис., 4-е місце – 16 тис., 5-е місце – 12 тис., 6-е місце – 8 тис., 7-е місце – 6 тис., 8-е місце – 4 тис. Тож атлети будуть боротися не тільки за честь прапора, а й за вміст власного гаманця. А цей фактор значно підвищує мотивацію.

Головним же розчаруванням для уболівальників всього світу, як це часто трапляється останнім часом, стали допінг-скандали в збірних США і Ямайки. У середині липня в один день стало відомо про проблеми відразу в двох збірних, які є провідними у світовій атлетиці. Так у американського бігуна на короткі дистанції Тайсона Гея, який вважався другим у світі на  стометрівці, результат допінг-проби, взятої 16 травня, дав позитивний результат. Гей спробував максимально виправдатися, хоч і не відпирався від того, що приймав  допінг: “Не хочу нікого звинувачувати або обманювати. Я довірився людині, яка мене підвела. Я не можу назвати вам його ім’я. У нас, людях, закладено довіряти іншим людям. Ми зазвичай так чинимо”. 

Цікаво, що раніше Гей ніколи не був замішаний у допінгових скандалах, хоча виступає на найвищому рівні давно. А серед спринтерів кількість тих, що попалися на допінгу, традиційно велика. Підтвердженням цьому стали події, які відбулися вже в  Ямайці. Екс-рекордсмен світу в бігу на 100 метрів Асафа Пауелл і срібний призер лондонської Олімпіади-2012 у складі естафети 4x100 Шерон Сімпсон, яких фахівці називали одними з головних фаворитів московського чемпіонату, попалися на забороненому препараті оксилофрін. У цьому випадку, обидва в один голос заявляють, що поняття не мають, яким чином даний препарат виявився в їх організмі.

Якщо ж вірити британській пресі, то кількість спортсменів, які попалися на допінгу, може бути ще більшою. У кулуарах називаються імена шестиразового олімпійського чемпіона Усейна Болта, дворазового олімпійського чемпіона Неста Картера і чемпіона Лондона-2012 у спринтерській естафеті Йохана Блейка. Однак їхні менеджери вже встигли розвіяти сумніви щодо можливої причетності своїх клієнтів до допінгового скандалу.